Тема 4. Суспільство. Культура. Цивілізація. Право

Семінарське заняття – 2 години

1. Специфіка соціального пізнання. Сучасні концепції про сутність та субстанційні основи соціуму. Формаційний та цивілізаційний підходи до аналізу суспільства. Матеріальне та ідеальне в суспільстві. Єдність та багатогранність історичного процесу.

2. Проблема культури в філософії. Культура як процес і результат розгортання творчих потенцій людини. Співвідношення культури і цивілізації. Суб’єкти та рушійні сили розвитку суспільства. Суспільний ідеал і прогрес. Право як всезагальне благо, міра свободи і відповідальності.

3. Діяльність як специфічний спосіб існування соціального. Практика – основа всіх форм життєдіяльності людини. Сутність соціального передбачення. Глобальні проблеми сучасності.

4. Психіка як об’єкт філософського аналізу. Філософські проблеми психології.

Мета заняття – визначити матеріальні та духовні передумови становлення суспільства, культури і цивілізації в контексті історичного розвитку людства, а також з’ясувати роль права в цивілізаційному процесі.

Основна проблема – особливості формаційного, цивілізаційного та культурологічного підходів до суспільно–історичного процесу та аналізу всесвітньої історії.

Основні поняття: “суспільство”, “культура”, “цивілізація”, “суспільно–економічна формація”, “діяльність”, “практика”, “суспільний прогрес”, “соціальна стратифікація”, “соціальний інститут”, “постіндустріальне суспільство”, “інформаційне суспільства”, “глобальні проблеми сучасності”, “правова реальність”.

Питання для самостійного контролю

1. З яких соціальних груп, шарів, страт складається сучасне суспільство?

2. Які структурні елементи можна виділити в суспільно–економічній формації?

3. Що таке практика? Які виділяються види практики?

4. Що таке суспільна свідомість і як вона співвідноситься з суспільним буттям?

5. Як ви розумієте поняття справедливості?

6. Як співвідносяться поняття: всезагальне благо, цінність і право?

7. Який механізм впливу правових ціннісних установок на соціальну активність особистості?

8. Визначте специфіку філософського осмислення суспільного процесу.

9. Що таке суспільний та правовий прогрес, які його критерії?

10. Як можна охарактеризувати роль права у становленні цивілізації?

Проблемні ситуації та вправи

1. Складіть таблицю, в якій наведіть порівняльну характеристику формаційного і культурологічного підходів до аналізу суспільства за декількома критеріями.

2. За підрахунками фахівців, з моменту виходу в світ книги Е. Тейлора “Первісна культура” (1871 р.), де він дає визначення культури, яке вважається першим, на сьогодні налічується понад 600 визначень цього явища. Як би Ви могли пояснити наявність такого розмаїття дефініцій, концептуальних підходів та описових моделей культури?

3. М.К. Реріх говорив: “Культура – це краса в усій її творчій величі. Культура – точне знання поза забобонами та марновірствами. Культура захищає гідність народу”. Чи погоджуєтесь Ви із словами російського художника?

4. З позицій діяльнісного підходу виникає розуміння культури як специфічної людської діяльності та її предметної, а також інституціональної об’єктивізації, що має місце як у самій людині, так і в створюваному нею світі цінностей культури. Що входить до системи культури кожної суспільно–економічної формації відповідно до цього підходу?

5. Як ви можете прокоментувати твердження “цивілізація – це конкретно–історичне буття культури”?

6. Порівняйте концепції цивілізації Т. Жуффруа, Ф. Гізо, А. Тойнбі, Л. Уайта та Ф. Кочені. Як розглядає цивілізацію М.Я. Данилевський?

7. Чи можна назвати історичний розвиток людства прогресом? Що може бути свідченням цього?

8. Чи тотожними, на Вашу думку, є поняття “право” та“закон”. Які основні варіанти підходів до визначення їх співвідношення Ви знаєте?

9. Визначте місце і роль права в розвитку суспільства, культури, цивілізації в контексті відмінностей між східним і західним світобаченням та способом життя. В якому напрямку, на Ваш погляд, повинна розвиватися правова система України?

10. Якщо прийняти матеріалістичну тезу про визначальну роль суспільного буття стосовно суспільної свідомості та марксистське положення про розвиток суспільства на основі об’єктивних законів, то чи сумісним з ними є твердження про те, що люди самі творять свою історію?

Література: [1 – 4, 7, 9 – 14, 16, 20, 23, 26, 27, 28, 36 – 40]

ТЕМИ РЕФЕРАТИВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

Написання реферативної роботи – важлива складова частина вивчення курсу філософії в навчально–науковому інституті заочного та дистанційного навчання.

Тематика рефератів складається з двох розділів: історико–філософського, в якому розглядається історичний генезис предмету філософії, специфіка філософської та філософсько–правової думки України і загальнофілософського, де аналізуються онтологічні та гносеологічні проблеми, форми й методи наукового пізнання та їх роль у професійній діяльності працівників органів внутрішніх справ.

Студенти, прізвище яких починається з літери А до літери К, обирають тему реферату від 1 до 15 включно, а студенти, прізвище яких починається з літери Л до літери Я – від 16 до 30 включно. В цих межах кожен студент обирає тему, номер якої відповідає останній цифрі номера залікової книжки. Наприклад, студент Іванов має залікову книжку з останньою цифрою її номера “5”. Він може підготувати реферат по темах 5, 15; студент Петренко має залікову книжку з останньою цифрою номера “7” – він може виконати реферат лише по темі 17, і 27. Така рекомендація розрахована на те, щоб студенти якомога повніше засвоїли проблематику філософії, на семінарських заняттях збагатили один одного знаннями з курсу філософії.

До теми реферату рекомендується необхідна навчальна, монографічна література, наукові статті, але Ви можете не обмежуватися тільки таким переліком, а здійснювати самостійний пошук літератури.