Завдання 1

На місці скісної риски поставте пропущені букви:

Емоц/йна пам/ять полягає в запам/ятовуван/і та ві/творен/і людиною своїх емоц/й і почут/ів. Словесно–лог/чна пам/ять поляга/ в запам/ятовуван/і думок, понять, суджень, умов/водів, які відображают/ істотні зв/язки і відношень/я предметів і явищ, їхні загальні властивості. Словесно–лог/чна пам/ять є спец/ф/чно людс/кою пам/ят/ю на думки, судження, законом/рності і зв/язки між предметами та явищами дійсності. Можлив/ і дослівне запам/ятовуван/я текстів, і запам/ятовуван/я тільки їхнього змісту – тоді ві/творення є реконстру/цією тексту, переходом від узагальнених характер/стик матер/алу до деталей.

Завдання 2

Розкрийте дужки, написавши правильно слова:

(к)абінет (м)іністрів, (л)уганська (о)бласна (р)ада (н)ародних (д)епутатів, (а)кт (п)роголошення (н)езалежності (у)країни, (д)ержавний (г)ерб (у)країни, (р)екторат (к)иївського (м)іжнародного (у)ніверситету (ц)ивільної (а)віації, (н)аціональна (а)кадемія (н)аук (у)країни, (м)іністерство (з)акордонних (с)прав (у)країни, (д)ень (н)езалежності (у)країни, (і)нститут (м)овознавства (н)аціональної (а)кадемії (н)аук (у)країни.

Завдання 3

Утворити прикметники від іменників відповідно до змін в українському правописі:

Люксембург, Рига, Кременчук, Славутич, Дрогобич, Петербург, Воронеж, Волга, Карпати, Любеч, Словакія, Галич, Канада, Черемош, латиш, чех, чиновник, Прилуки, Прага, Запоріжжя, Умань, Буг, Вінничина.

Завдання 4

Записати правильний варіант:

націаналіський – націоналістський, центриський – центристський, чігазький – чікагський, федераліський – федералістський, феміністський – фемініський, негритянський – негритянтський, об`їзний – об`їздний, таджикський – таджицький, расиський – расистський, фальшивомонетчик – фальшифомонетник – фальшивомонеччик, кагарлицький – кагарликський, кременчукський – кременчуцький – кременчугський.

Завдання 5

Зробити скорочений запис поданих словосполучень:

Академічна книга, Інтернаціональна поліція, кандидатський мінімум, Міністерство юстиції, примірник, лікувально–трудовий профілакторій, Міністерство закордонних справ, організаційний комітет, Міжнародний валютний фонд, Донецький басейн.

Література: [4 – 12, 14, 15, 17, 18, 19, 20]

Тема 3. Лексичні норми сучасної української мови

Практичне заняття – 1 година

1. Лексичні явища полісемії. синонімії, омонімії, антонімії. паронімії.

2. Активна та пасивна лексика.

Методичні рекомендації

Для висвітлення першого запитання студентам слід звернути увагу на те, що слово співвідноситься з предметами, явищами, процесами, відношеннями реальної дійсності та поняттями про них. Значення слова виступає як узагальнене відображення позначуваного ним об’єкта. Стійкість значення слова забезпечує взаєморозуміння, рухомість, дозволяє використовувати слово для найменування нових об`єктів дійсності. З рухомістю слова пов`язана тенденція багатозначності слова. В офіційно–діловому стилі широко розповсюджені багатозначні слова (акт, захисник, стаття, організація, апарат). Слід знати, що від полісемії (багатозначності) необхідно відрізняти омоніми, які зовні нагадують багатозначні слова за вимовою чи написанням, але не мають нічого спільного у значенні. Бажано знати причини, за яких виникають лексичні омоніми (збіг запозиченого слова з українським за звуковим складом; збіг у звуковому складі внаслідок історичних змін у фонетичній системі української мови; у результаті розпаду багатозначності; збіг двох запозичень). Необхідно звернути увагу на те, що в українській термінології синонімія є звичним явищем, адже синоніми служать для найточнішого висловлення думки, допомагають знайти найдоречніший спосіб висловлення. Виділяють такі групи синонімів, як: понятійні, стилістичні, семантико–стилістичні, абсолютні. У термінології також вживаються антоніми й пароніми. Антоніми класифікуються залежно від логічного типу протиставлення: протилежна спрямованість, якісна протилежність, протилежність координаційних понять та понять взаємозв’язаних і взаємообумовлених. Паронімами є будь–які схожі слова, проте різні за значенням (суперечка – суперечність). Обов`язковим є знання вимог, що ставляться до вживання багатозначних слів, синонімів, паронімів, антонімів, омонімів в офіційно–діловому стилі.

Готуючись до другого запитання, студенти засвоюють, що словниковий склад української мови в процесі свого історичного розвитку постійно змінюється й удосконалюється. І тому в словниковому складі української мови існують два шари лексики: активний і пасивний. Студенти згадують, які слова належать до активного, а які до пасивного складу, а також те, що слова пасивного словника утворюють дві групи – застарілі слова та нові слова; застарілі слова, в свою чергу, поділяються на два розряди: історизми та архаїзми. Також студенти з’ясовують, що в словниковому складі української мови існують два шари лексики: активний і пасивний. Вони згадують, які слова належать до активного, а які до пасивного складу, а також те, що слова пасивного словника утворюють дві групи – застарілі та нові слова; застарілі слова, в свою чергу, поділяються на два види: історизми й архаїзми.

Завдання 1

Дати відповіді на запитання:

1. Що вам відомо про такі поняття, як: “лексика”, “лексикологія”, “слово”, “лексичне значення слова”, “граматичне значення слова”?

2. У чому полягає відмінність омонімії від полісемії?

3. Полісемія – це позитивне чи негативне явище у термінології?

4. У чому різниця між історизмами й архаїзмами?

5. Що таке паронім?

6. Синонімія – це позитивне чи негативне явище у термінології?

7. Що Ви розумієте під терміном власне українська лексика?

Завдання 2

Які з наведених слів посіли чільне місце в українській мові? Чому? Чи мають вони національні відповідники?

інстинкт, емпіризм, психоаналіз, егоїзм, джемпер, джаз, джентельмен, бюджет, юриспруденція, біхевіоризм, об’єкт, базар, беркут, качан, шайба, штепсель, солдат, єфрейтор, ландшафт, цейтнот, бухгалтер, бутерброд, бюро, дебют, журі, гравюра, суб’єкт, капюшон.

Завдання 3

До поданих слів іншомовного походження підібрати українські відповідники:

депресія, егоїзм, ейфорія, екзальтація, енергія, адекватний, експертиза, акцентувати, домінувати, інертність, інтелект, інтелігентність, іпохондрія, мажор, манія, маніакальність, меланхолія, мобілізація, екстраординарний, локальний, превалювати, симптом, інцидент, раж, релаксація, тонус, фанатизм, флегматичність, фобія, анулювати рішення, фіксувати.

Завдання 4

Випишіть із фразеологічного словника ідіоми, що характеризують:

а) людську вдачу;

б) сумлінну працю;

в) талант.

Завдання 5

У кожному синонімічному ряду виділіть домінанту та синоніми:

нанести образу, образити, скривдити, уразити, плюнути в душу, дошкуляти, дратувати, завдавати образи;

кара, покарання, покара, стягнення, штраф, екзекуція, помста, відплата;

наклеп, обмова, інсинуація, брехня, неправда, намова, навіт, пашквіль;

атестувати, характеризувати, рекомендувати, кваліфікувати.

Завдання 6

Вкажіть помилки, пов’язані з використанням слів:

психічна драма, на протязі десяти років, напруженість уваги, приводити до бійки, расистська дискримінація, розвідувальний талант, проблематика номер один, погоня за поживою, расова ідеологія, проблематика номер один, тотальні порядки, хронікальне недоїдання, достовірні фактори, злочинець загрожував вбити дітей, осудити на три роки, матеріалістичний стан не дуже забезпечений, осуджувати культ особи.

Завдання 7

Пояснити вживання паронімів, увести в словосполучення:

алкоголь – алкоголізм, свідоцтво – свідчення, особистий – особовий, приводити – призводити, обшукати – ошукати, погрожувати – загрожувати, на протязі – протягом, декваліфікація – дискваліфікація, спір – суперечка, ефект – афект.

Завдання 8

Поясність значення слів, до складу яких входять міжнародні словотворчі елементи:

наркотик, маніакальний, полігон, портативний, деградація, провокація, екс–прем`єр, юрисдикція, ідентифікація, анонімний, демобілізація, психофізіологія, психоаналіз.

Література: [2 – 12, 14, 15, 16, 17, 20]