2. Визначте предмет і завдання експериментальної психології. Проаналізуйте підходи до розуміння предмета експериментально психології

Отже, у цілому, експериментальну психологію можна визначити як галузь психологічної науки, яка розкриває умови, закономірності, принципи експериментального дослідження психіки. При цьому експериментальна психологія розв'язує такі завдання'.- удосконалення експериментальних методик дослідження і засто­ сування їх у різних галузях психологічної науки; - розробка, формулюван­ня принципів теорій експерименту, розробка критеріїв і стандартів, які ви­ значають місце та функції різних типів експериментів у психологічно­ му дослідженні (з метою зіставлення результатів, отриманих у різних галузях психологічної науки);- розробка і створення апаратури, спеціально призначеної для пси­хологічних досліджень, яка відповідає сучасному рівню науково-тех­нічного прогресу; - визначення шляхів застосування досягнень психологічної науки в різних сферах суспільної практики, які спираються на наукові знан­ня, здобуті в експериментальному дослідженні психічної реальності.

Предметом експериментальної психології є людина. У залежності від цілей експерименту, особливостей групи випробовуваних (стать, вік, здоров'я тощо) завдання можуть бути творчими, трудовими, ігровими, навчальними і т.д.

Принци­пів експериментального дослідження психіки: загальні (детермінізму, єдності свідомості та діяльності, розвитку, об'єктивності, системнос­ті, або цілісного вивчення психічних явищ, сутність яких розкриваєть­ся в загальній психології) і спеціальні, серед яких, зокрема, формулю­ють:1)принцип репрезентативності об'єкта дослідження з метою забез­печення можливості поширення експериментальних результатів на великі групи людей;2)валідності (від англ. маШіїу — дійсний, такий, що має силу) — обґрунтованості, ступеня співвіднесення експериментальних проце­ дур як з базовими теоретичними поняттями, предметом дослідження, так і з експериментальними даними, отриманими іншими дослідника­ми; дає можливість вважати отримані експериментальні результати й висновки достовірними;3)надійності (або, за Р. Готтсданкером, внутрішньої валідності)експериментальних даних, що передбачає організацію таких експери­ментальних умов, які забезпечують точність виміру психічних явищ таким чином, щоб згодом можна було узагальнити і поширити на ін­ших людей;4)інваріантності результату експериментального дослідження пси­хіки, що обумовлює відносно стійкий зв'язок між експериментальним впливом і певною відповіддю (реакцією) об'єкта дослідження, задає принципову відтворюваність результатів дослідження;5)ізоморфізму, що обумовлює існування співвідношення між зовні­шньою, предметно-практичною і внутрішньою психічною діяльніс­тю, дозволяє поряд із об'єктивним вивченням зовнішніх факторів отримати об'єктивну інформацію про внутрішні, суб'єктивні факто­ри — властивості психіки суб'єкта;6)єдності теорії, експерименту і практики, що стверджує тісний зв'язок між практикою, яка визначає проблеми психології, методи дослідження тощо, і теорією, що розвивається на базі накопичених у експериментальних прикладних дослідженнях даних, які є для теорії як джерелом інформації, так і засобом перевірки її істинності; разом з тим теорія спрямовує пошуки розв'язання задач, що виникають в екс­ перименті й на практиці;7)проектування (активного моделювання, відтворення форм психі­ки в особливих умовах).

Класифікація методів в психології): 1. Спостереження. Спостереження - описовий психологічний дослідницький метод, що полягає в цілеспрямованому та організованому сприйнятті і реєстрації поведінки досліджуваного об'єкта. Існує кілька видів спостереження: • Об'єктивне Безпосереднє в процесі життєвої активності; • Суб'єктивне спостереження або самоспостереження. Інтроспекція - полягає в спостереженні власних психічних процесів без використання яких-небудь інструментів або еталонів.

2. Експеримент. Психологічний експеримент - проводиться в спеціальних умовах досвід для отримання нових наукових знань за допомогою цілеспрямованого втручання дослідника в життєдіяльність випробуваного. Розрізняють: • Лабораторний експеримент або штучний експеримент, - у психології це вид експерименту, що проводиться в штучно створених умовах (в рамках наукової лабораторії) і в якому по мірі можливості забезпечується взаємодія досліджуваних суб'єктів тільки з тими факторами, які цікавлять експериментатора. - Психометричних або класичні методи реєстрації реакцій.- Метод тестів (стандартизоване або групове вимір тих чи інших параметрів). - Метод психологічного шкалювання окремих психічних процесів або властивостей особистості. • Природний експеримент (зазвичай проводиться в умовах трудової діяльності, навчання або гри). Природний експеримент, або польовий експеримент, - у психології це вид експерименту, що проводиться в умовах звичайної життєдіяльності випробуваного з мінімумом втручання експериментатора в цей процес. • Психолого-педагогічний експеримент (мета такого експерименту - поліпшити навчання); поширений на корекційних заняттях у школі. 3. Моделювання. Метод моделювання - опосередковане дослідження, при якому вивчається не сам цікавий для дослідника об'єкт, а деяка створена модель, яка вважається посередником між об'єктом і дослідником. Класифікація методів в психології Б.Г.Ананьева (російська школа) : 1. Організаційні методи (те, як буде організовано дослідження): a. Порівняльний метод. Суть зводиться до того, щоб виявити особливості та відмінності. Можна організувати за досить короткий час. b. Лонгітюдний метод. (Будь-яка тема, яка починається на «розвиток ...»). Суть полягає в порівнянні людини з самим собою (що відбувається в залежності від віку). Займає велику кількість років (5-7 років). У соціальній психології можна використовувати при аналізі результатів до тренінгу і після (найкоротший лонгитюд). c. Комплексний метод (використання в комплексі і порівняльного, і лонгітюдного методу). Під комплексним методом розуміють дослідження, при проведенні яких використовуються і зістиковуються знання з різних наук. 2. Методи збору емпіричної інформації. Виділяють: a. Обсерваційні методи - дані спостереження (описовий психологічний дослідницький метод, що полягає в цілеспрямованому та організованому сприйнятті і реєстрації поведінки досліджуваного об'єкта) і самоспостереження (метод поглибленого дослідження і пізнання людиною актів власної активності: окремих думок, образів, почуттів, переживань, актів мислення як діяльності розуму , структурують свідомість, і т. п.). b. Експеримент: лабораторний, природний, психолого-педагогічний. c. Психодиагностический метод (виявлення і вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості). d. Методи аналізу процесів і продуктів життєдіяльності (або праксіметріческіе методи - метод, що полягає у вивченні продуктів діяльності суб'єктів. Продуктами діяльності можуть виступати щоденникові записи, архівні матеріали, художні тексти і т. д.). i. Хронометраж (проксіометрія) - вимір часом (вимір у часі тієї чи іншої активності) ii. Профессиография (які люди підходять до тієї чи іншої професії, який відбиток накладає професія на людину) - оцінка виробів і виконаних робіт. e. Моделювання. Метод моделювання - опосередковане дослідження, при якому вивчається не сам цікавий для дослідника об'єкт, а деяка створена модель, яка вважається посередником між об'єктом і дослідником. f. Біографічний метод (способи дослідження, діагностики, корекції та проектування життєвого шляху особистості). Методи дослідження біографій, щоденників, листів g. Соціометричний метод (методи, що досліджують клімат, відносини в колективі, статусне положення тощо). 3. Способи обробки даних - всі методи і прийоми обробки емпіричних даних: a. Методи математичної статистики (кількісний аналіз). b. Методи якісної характеристики отриманого матеріалу 4. Інтерпретаційні методи - методи пояснення результатів. a. Генетичний метод (філо-та онто-) (аналіз фаз розвитку). Інтерпретація матеріалу в характеристиках розвитку, виділення фаз, стадій та критичних моментів. (В цей час ..., Цей вік ...). b. Структурний метод (аналіз систем і типів міжсистемних зв'язків) - будь-які класифікації, типологізації, коли матеріал інтерпретується в характеристиках систем і типах зв'язків між системами, створюючими особистість, соціальну групу і т.д. Важливо - як одна річ тягне за собою іншу - кореляції. Виявлення системо-утворюючих факторів. c. Психолого-педагогічні методи. Інтерпретація результатів з метою пояснити, як можна допомогти досягти бажаних результатів або підтримати бажане. (В дипломній роботі повинні бути використані всі три інтерпретаційних методу). 3. Визначте місце, яке займає експеримент у системі емпіричних методів дослідження психіки.

За своєю структурою кожний емпіричний метод психологічної науки являє собою сукупність прийомів та операцій, спрямованих на вивчення реальних проявів тих чи інших психологічних явищ. Добір методів залежить від конкретних умов, цілей і завдань дослідження

Найпоширенішими з емпіричних методів є такі: спостереження; експеримент; опитування; тести; аналіз документів; вивчення продуктів діяльності; експертна оцінка.

Наука - це сфера людської діяльності, результатом якої є нове знання про дійсність, що відповідає критерію істинності. Наука як людська діяльність, перш за все, характеризується методом. Метод - сукупність прийомів і операцій практичного і теоретичного освоєння дійсності. Наукове дослідження - це процес пізнання нового явища і розкриття закономірностей зміни досліджуваного об'єкта в залежності від впливу різних факторів для подальшого практичного використання цих закономірностей.

Проблема - це завжди один із елементів наукової теорії. Сутнісний зміст проблеми полягає в тому, що це суперечність між науковими фактами та їх теоретичним осмисленням, або між конкуруючими теоріями. У цьому розумінні проблема виступає як усвідомлення, констатація недостатнього, на даний момент, рівня знань, що є наслідком відкриття нових фактів, зв’язків, законів, встановлення логічних недоліків існуючих теорій, або наслідком нових запитів освітньої практики, які вимагають вийти за межі раніше отриманих знань, працювати над їх поповненням. Проблема виступає як результат глибокого вивчення стану практики і наукової літератури. Постановка проблеми (саме тут скоюються помилки, що приводять до висунення псевдопроблем або істотно утруднюють отримання результату), побудова предмету дослідження та побудова наукової теорії, а також перевірка отриманого результату з огляду його істинності, тобто відповідності об'єкту вивчення.

Мета дослідження - це те, що в найбільш загальному вигляді повинно бути досягнуто у процесі роботи. Отже, мета передбачає відповідь на запитання: що бажає одержати дослідник і яким повинен бути цей результат? При цьому із формулювання мети повинно бути зрозуміло: що досліджується;для чого досліджується (суспільне значення);яким шляхом досягається результат.Формулювання мети рекомендується зазвичай починати словами: розробити (модель, методику, критерії, основи тощо); обґрунтувати, виявити тощо. Вважається не зовсім виправданим використання слова «шлях» (обґрунтувати шляхи...), оскільки це невизначеність, розпливчатість.

Засоби дослідження (методологічні принципи, мето­ди, методики -такіумови дослідження, що є максимально незалежними від ситу­ації й особистості дослідника)

Результат, інваріантний щодо простору, часу, особистіших ха­рактеристик і орієнтований на підтвердження чи відхилення гіпотези . Слід зауважити, що такий результат є ідеалом емпіричного дослі­дження і його досягнення повністю неможливе.

Експериментуючи, дослідник не просто спостерігає за певними умовами і фактами, а й свідомо організує їх (як кажуть, здійснює екс­периментальний вплив. У цілому, організована діяльність експериме­нтатора спрямована на підвищення істинності теоретичних знань че­рез здобуття наукового факту.

Доведення причинно-наслідкового зв'язку між подіями А і Б (коли А є причиною Б) передбачає встанов­лення: 1)факту передування А за часом Б;2)зв'язку між А і Б, коли зміна А супроводжується зміною Б (у цьо­ му випадку говорять про коваріацію змінних А і Б); 3)відсутності інших, конкурентних пояснень експериментального впливу, тобто доведення, що жодні інші події не викликають появи Б . Особливістю психологічного експерименту, як зазначав ще М. Ланге, є його суб'єктивно-об'єктивний характер. Залишаючись об'єктив­ним у своїх основних характеристиках (характер подачі впливу, засоби реєстрації зовнішніх проявів психіки тощо), психологічний експери­мент обов'язково містить суб'єктивний компонент — суб'єктивні пере­живання, стани, характеристики досліджуваного — об'єкта досліджен­ня й одночасно суб'єкта експериментальної взаємодії). Саме співвідно­шення між цими суб'єктивними переживаннями та їхніми об'єктивни­ми причинами й наслідками становить предмет експериментального дослідження у психології. У разі ігнорування переживань досліджува­ного (суб'єкта) об'єктивна психологія, на думку М. Ланге, обертається в об'єктивну фізіологію.