11. Визначте сутність простого експериментального плану і охарактеризуйте його різновиди.

Під плануванням експерименту в психології розуміють забезпечен­ня умов його проведення у відповідності із бездоганним експеримен­том. Логіка планування базується на індуктивних висновках, які сто­суються можливості розгляду незалежної змінної як фактора, що обу­мовлює експериментальний ефект. Планування експерименту — це процедура вибору числа та умов проведення дослідів, необхідних та достатніх для вирішення задачі досліджень із заданою точністю.

Види планів     1. Прості (однофакторні) плани         - Досліди з відтворюваними умовами         - Досліди із залученням двох незалежних груп (експериментальної та контрольної)      2. Комплексні плани         - Плани для багаторівневих експериментів          -факторні плани     3. Квазіекспериментального плани          -Плани ex post facto         - Плани експериментів з малим N      4. Плани кореляційних досліджень

Типи планування виокремлюють: залежно від характеру динаміки незалежної змінної (якісне і кіль­ кісне);залежно від схеми порівняння (інтраіндивідуальний, міжгрупо- вий, крос-індивідуальний);залежно від кількості незалежних змінних (простий і факторний) Простий план, або план для однієї незалежної змінної, може бути реалізований у трьох варіантах. ^ Перший варіант — план із попереднім і підсумковим тестуванням: передтест — експериментальний вплив — посттест . За цим планом можливе здійснення чіткого контро­лю внутрішньої валідності за рахунок зіставлення результатів експери­ментальної і контрольної груп. Водночас за такого плану існує загроза артефакту через вплив результатів тестування на досліджуваних і, отже, змішування тестового й експериментального впливу. Це обумов­лено тим, що зміст тестових і експериментальних завдань, як правило, подібний (оскільки в тестуванні вимірюється залежна змінна) і, отже, можлива сенсибілізація — підвищення чутливості досліджуваних до експериментального впливу. Крім того, джерелом артефактів може стати неодночасність тестування в обох групах одним експериментато­ром. Цей ефект неодночасності вимірювання частково долається в ре­зультаті рандомізації, коли досліджуваних з експериментальної і конт­рольної груп тестують у випадковому порядку.

Факторний план передбачає перевірку впливу на залежну змінну кількох незалежних змінних. За такими планами, як правило, переві­ряються не тільки можливості впливу кожної з незалежних змінних, а й як кожна з незалежних змінних впливає одна на одну, тобто визна­чається взаємодія змінних (що можливо, наприклад, за дисперсійним аналізом Фішера). Для цього у факторному плані передбачається по­єднання рівнів незалежної змінної один із одним. Кількість цих поєд­нань визначає кількість експериментальних груп

Існує також можливість визначити взаємодію незалежних змінних, коли дія однієї з них на залежну змінну залежить від значення іншої. Наприклад, можна виявити, чи залежить характер очікування від тривалості очікування або чи очікування "зі страхом" по-різному впливає на час реакції залежно від часу очікування. Це можна встано­вити, порівнюючи порядок відмінності між 1 і 2 з відмінностями між З і 4. Якщо ці відмінності одного порядку — взаємодії нема, якщо різ­ного — є.

СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ (франц. sensibilisation < лат. sensibilis — чутливий) — набуття організмом специфічної підвищеної чутливості до алергенів екзогенного та ендогенного походження. С. можуть спричиняти бактерії та віруси (їх антигени та токсини), хімічні речовини, в тому числі багато ЛП, промислові отрути та ін. Сенсибілізувальні властивості різних алергенів залежать не тільки від кількості введеної речовини, але й від її якісних особливостей та фізичного стану антигенів. Так, стан аутосенсибілізації виникає до власних ушкоджених білків внаслідок утворення в організмі аутоалергенів. Глобуліни кінської сироватки, як і еритроцити, більш анафілактогенні, ніж альбуміни та гемоглобін.

ПОСТ-ТЕСТ Общий термин, используемый для обозначения любого теста, проводимого в конце эксперимента, учебной программы, курса подготовки и т.п. Посредством сравнения показателей пост-теста с показателями предварительного теста (2) можно получить измерение эффективности процедуры. Также называется конечным тестом.

ПЕРЕДТЕСТ — тест, результати якого опрацьовують, інтерпретують, а завдання коригують для укладання остаточного варіанта тест