38. Проаналізуйте зміст основних етапів діяльності оператора у системі «Людина - машина»: прийому, оцінки, переробки інформації, прийнятт та реалізації рішень.

У системі «людина-машина» людина є центральною ланкою системи керування, її діяльність у виді послідовності чотирьох основних етапів: прийом інформації, оцінка і переробка інформації, ухвалення рішення і реалізація прийнятого рішення. Керуючі функції системи в одних випадках більше успішно може реалізовувати людина, інші — технічний пристрій.

1 . Прийом інформації – зміст (формування перцептивного образу) – дії (виділення, розрізнення і впізнавання об'єкта).

2. Оцінка і переробка інформації - зміст (формування оперативного образа) – дії (зіставлення заданих і поточних параметрів, аналіз і узагальнення інформації). Оцінка і переробка інформації. На цьому етапі порівнюються задані і реальні режими роботи системи, здійснюється аналіз та узагальнення інформації, виділяються критичні об’єкти і ситуації. На основі вже відомих критеріїв важливості і терміновості встановлюється черговість обробки інформації. На оцінку і переробку інформації впливають спосіб кодування, обсяг і динаміка змін в системі, а також відповідність обсягів інформації можливостям пам’яті і мислення оператора. Сприймання інформації оператором – сукупність психічних процесів, за допомогою яких здійснюється відображення людиною інформації.

Властивості сприймання оператора – цілісність, усвідомлення, вибірковість, константність.

Увага оператора – спрямованість свідомості оператора на визначений об’єкт.

Властивості уваги - інтенсивність, обсяг, стійкість, розподіл та перемикання.

Головні режими сприймання інформації – 1) пошук сигналів та виокремлення їх на фоні шуму; 2) розрізнення сигналів; 3) ідентифікація сигналів; 4) упізнання сигналів.

Чуттєві аналізатори оператора – підсистеми центральної нервової системи (зоровий, слуховий, шкіряний, нюховий, кінестетичний аналізатори і таке інше), що забезпечують сприймання та первісну переробку інформації.

Основні характеристики аналізаторів – наявність нижчого абсолютного порога чутливості, верхнього абсолютного порога чутливості та порога розрізнення.

Взаємодія аналізаторів – міжаналізаторні зв’язки, що мають вид активізуючих зв’язків, інформуючих та вікаріруючих (замінюючих) зв’язків.

Вимоги до сигналів-подразників – 1) забезпечення середніх значень інтенсивності сигналів; 2) забезпечення відповідного, але не значного, рівня розрізнення між сигналами однієї модальності; 3) сигнали повинні надходити до зон сенсорного поля з найбільшою чуттєвістю; 4) відбір індикаторів повинен відповідати аналізатору, найкращому для прийому відповідної інформації.

Пам'ять оператора – відображення інформації, що складається з процесів її запам’ятовування, збереження, впізнання та відтворення.

Загальні характеристики пам'яті – обсяг, швидкість, тривалість, повнота, достеменність, готовність до відтворення інформації.

Основні форми пам'яті – короткочасна, що поділяється на безпосередню (іконичну) та оперативну; довгочасна.

Оперативна пам'ять – здатність людини зберігати нагальну інформацію, що необхідна для виконання безпосередніх дій.

Основні характеристики оперативної пам'яті – обсяг, достеменність та тривалість збереження інформації.

Переробка інформації оператором – сукупність перцептивних та інтелектуальних процесів, за допомогою яких оператор здійснює перетворення інформації щодо об’єкта керування та цілеспрямований вплив на нього.

Мислення – це процес узагальнення та опосередкованості відображення дійсності.

Операції мислення – аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення.

Види мислення – наочно-дієве, наочно-образне, словесно-логічне, оперативне, теоретичне.

Оперативне мислення – процес вирішення практичних задач, підсумком чого є формування суб’єктивної моделі сукупності дій, що забезпечують вирішення цих задач.

Прийняття рішення оператором – здійснення вибору належної сукупності дій з низки альтернатив. Прийняття рішення про необхідні дії на основі проведеного аналізу та оцінки інформації, а також на основі інших відомостей про мету і умови роботи системи, можливі способи дії, наслідки правильних і неправильних рішень.

3. Ухвалення рішення – зміст (формування послідовності доцільних дій для досягнення мети на основі перетворень вихідної інформації) – дії (узагальнення інформації про проблемну ситуацію, побудова поточних оперативних образів, зіставлення й оцінка подібності оперативних образів і еталонів, корекція моделей, побудова еталонної гіпотези, прийняття принципу і програми дій.)

4. Реалізація прийнятого рішення – зміст (використання вихідних рухових чи мовних «каналів» людини (рухового чи мовного) – дії (перекодування прийнятого рішення в машинний код, пошук потрібного органа керування, рух руки до органа керування і маніпуляція з ним.) Реалізація прийнятого рішення шляхом виконання певних дій або видачі відповідних розпоряджень. На цьому етапі окремими діями є перекодування прийнятого рішення в машинний код, пошук потрібного органу керування і маніпуляції з ним тощо. Виконання рухів залежить від кількості органів керування, їх типу і способів розміщення.

На кожному етапі необхідний контроль власних дій, який може бути інструментальним або візуальним, що забезпечує надійність роботи оператора.Перші два етапи називають отриманням інформації, інші два — її реалізацією.Отримання інформації відбувається через сприймання оператором інформаційної моделі об’єкта керування, тобто різних носіїв інфор­мації. Після декодування сприйнятих сигналів формується логічне знання про керований процес, яке називають концептуальною