51 Окресліть основні ідеї сучасної системної психотерапії.

Сім’я – це певна структура, яка характеризується специфічними зв’язками між її елементами. При дослідженні сім’ї як системи головний акцент ставиться на аналізі цих зв’язків, чіткості або розмитості меж між «елементами». Наявність альянсів, коаліцій та підсистем.

Сімейною психотерапією називається особливий вид психотерапії, спрямований на корекцію міжособистісних відносин і який має за мету усунення емоційних розладів у родині, найбільш виражених у хворого члена родини.

Прийоми, що найбільше часто застосовуються в сімейній психотерапії: 1) Ефективне використання мовчання; 2) Уміння слухати; 3) Навчання за допомогою питань; 4) Повторення; 5) Підсумовування, резюмування; 6) Уточнення (прояснення) і відображення афекту; 7) Конфронтація, тобто пред'явлення подружній парі неусвідомлюваних чи амбівалентних установок, чи відносин стереотипів поводження з метою їхнього усвідомлення і пророблення; 8) Програвання ролей; 9) Створення “живих скульптур”; 10) Аналіз відеозапису.

Основні кроки сімейної системної психотерапії виглядають у такий спосіб:

1. Об'єднання психотерапевта з родиною, приєднання його до пропонованою родиною структурі ролей.

2. Формулювання психотерапевтичного запиту.

3. Реконструкція сімейних відносин.

4. Завершення психотерапії і від'єднання.

Сімейне консультування – це один з різновидів сімейної психотерапії, що має свої відмітні ознаки і границі терапевтичного втручання.. Основною метою, що стоїть перед сімейним консультуванням, є вивчення проблеми чи члена членів родини для зміни взаємодії в ній і забезпечення можливостей особистісного росту.

Наративний підхід базується, в основному, на теорії інтер­претації і концентрується на тому, в яких "історіях" формують люди свій життєвий досвід і проблеми. Відбуваються зміни, в ході яких, життєвим подіям людини приписуєть нове значення, і вона, таким чином, стає "ре-автором" історії свого життя (Уайт, Епстон, 1990).

У системній сімейній психотерапії сім’я розглядається як цілісна система, що прагне до збереження й еволюції сформованих зв'язків. На всьому протязі свого існування родини проходять через закономірні кризи розвитку (вступ у шлюб, відділення від батьківських родин, вагітність, народження дитини, надходження дитини в дошкільні/шкільні установи, закінчення їм школи і вибір свого життєвого шляху, разрив з батьками, відхід батьків на пенсію і т.д.) Саме на цих відрізках свого існування родини виявляються нездатними розв'язувати нових проблеми колишніми способами і тому встають перед необхідністю ускладнювати свої пристосувальні реакції.

Основні кроки сімейної системної психотерапії виглядають у такий спосіб:

1. Об'єднання психотерапевта з родиною, приєднання його до пропонованою родиною структурі ролей.

2. Формулювання психотерапевтичного запиту.

3. Реконструкція сімейних відносин.

4. Завершення психотерапії і від'єднання.

52 Поясніть особливу роль клієнта у гуманістичній психотерапії.

Гуманістична (лат. humanus - людяний) психотерапія - напрям психотерапії, який оснований на апріорно позитивному розумінні людської природи і розглядає психосоматичні симптоми та психологічні проблеми як наслідок обтяжливого соціального впливу, несприятливих умов розвитку. Розвиток гуманістичних ідей у психотерапії пов'язаний з постатями Гордона Олпорта (1897-1967), А. Маслоу, К.-Р. Роджерса, Ролло Мея (1909-1994), В.-Е. Франкла, Дж, Б'юдженталя (1915-2008) та ін. Гуманістична психотерапія розглядає людину як вільну істоту, здатну обирати способи здійснення свого життя. З огляду на це терапевтичні зусилля представники гуманістичного підходу спрямовують радше на особистісне зростання та актуалізацію потенціалу до самозцілення, ніж на лікування симптомів. Терапевтичною метою є досягнення максимальної усвідомленості як інтегральної якості людської природи і вищого стану свідомості. Патологічні реакції при цьому інтерпретують як щаблі психологічного розвитку особистості.

Напрями гуманістичної психотерапії : 1. Клієнт-центрована психотерапія. Автором недирективного, тобто клієнт-центрованого підходу, є американський психолог Карл-Ренсом Роджерс. Клієнт-центрована психотерапія - напрям, орієнтований на актуалізацію за допомогою розуміючого і глибоко особистого контакту між клієнтом і терапевтом уродженої тенденції організму І психіки до розвитку, самоорганізації і самозбереження з метою досягнення внутрішньої гармонії і задоволеності життям. Сутність центрованої на клієнті терапії полягає в такій побудові контакту психотерапевта із клієнтом, за якої пацієнт сприймає терапію не як лікування і вивчення з метою діагностування, а як глибоко особистий досвід. Тому під час її реалізації особливого значення набувають відчуття, що пробуджують людські взаємини, передбачають щирість і обопільну відвертість. Для цього потрібно володіти розвинутою терапевтичною інтуїцією.2. Логотерапія . Логотерапія (грец. logos - сенс, знання і therape'ta - лікування) - метод психотерапії, що ґрунтується на системі філософських, психологічних і медичних поглядів на природу людини, центральним компонентом якої є прагнення до сенсу.

Концепція ноогенних неврозів - неврозів, спричинених конфліктами між різними цінностями, сенсами, а також їх із етичними нормами людини. Ознаками наявності ноогенного неврозу є страждання, втрата сенсу і життєвих орієнтирів.Ноогенні неврози є наслідком екзистенційної фрустрації людини - втрати прагнення до сенсу і свідомості життя.

Психотерапевтичний результат полягає в тому, що клієнт знаходить нові духовні перспективи, які допомагають йому самостійно, без невротизації та внутрішньої ізоляції, без опори на особу терапевта долати життєві кризи, що розцінюються не як перешкода в самореалізації, а як умова, що забезпечує необхідний для внутрішньої трансформації і розвитку рівень екзистенційної напруги.

Екзистенціальна (лат. existentia - існування) психотерапія - психологічна допомога, що грунтується на увазі, пошані і активному пізнанні терапевтом усіх особливостей І аспектів Індивідуального буття (екзистенції) особистості клієнта, без наміру з'ясувати патологічні чи неефективні характеристики його життя, поведінки і діяльності.

Екзистенціальні консультанти допомагають клієнтам вистояти або затвердити своє існування, незважаючи на обмеження, якими пов'язане існування, і в межах цих обмежень. В основі екзистенціальних підходів консультування лежить екзистенційна філософія. Найбільш видатними екзистенційними філософами були Кьеркегор Ніцше, Гайдеггер і Сартр. Екзистенціальне консультування, творцями якого є Мей і Ялом, - це динамічна теорія, в якій головний акцент робиться на протистоянні клієнтів універсальним екзистенціальним занепокоєнням. Головна мета екзистенціальних терапевтів - домогтися того, щоб клієнти переживали своє існування як реальне Консультаційні підходи до страху смерті включають в себе предоставлення клієнтам дозволу говорити про страх, ідентифікацію механізмів захисту, а також роботу зі сновидіннями і нагадування про недовговічность всього земного. Консультаційні підходи до свободи і відповідальності включають в себе визначення стратегії захисту та стратегії ухилення, вивільнення у клієнтів здатності бажати, розвиток у клієнтів здатності до вчинення вольових зусиль і до прийняття рішень. Консультаційні підходи до тривоги, обумовленої ізоляцією, включають в себе надання клієнтам допомоги у протистоянні ізоляції, у визначенні механізмів захисту і розвитку міжособистісної патології, а також пропозицію исцеляющих відносин клієнт - консультант.  Консультаційні підходи до тривоги, пов'язаної з безглуздістю, включають в себе перегляд проблеми, визначення механізмів захисту і надання клієнтам допомоги у здійсненні ними спроб брати участь у життєвому процесі