28. Теоретично обґрунтуйте проективний підхід до діагностики особистості. Проаналізуйте основні види проективних методик.

В основі проективного підходу лежить феномен проекції досліджуваних прихованих або неусвідомлюваних аспектів власної поведінки або психічного життя.

•Проективніметодики-(від лат.projectio-викидання вперед)-сукупність спрямованих на дослідження особ-ті методик, які розроблені в межах проективного підходу.

Проекція як псих-е поняття вперше з’явилось у психоаналізі та належить З.Фрейду, котрий під проекц. розумів механізм захисту «Я» від неприйнятних внутрішніх імпульсів, почуттів, думок тощо.Сутність цього захисного механізму полягае в приписуванні зовнішнім об’ектам власних неусвідомлюваних рис та особливостей, які були витіснені зі свідомості.

“Аутистичною проекцією”було назване явище, в основі якого лежить детермінованість сприйняття актуальними потребами людини.

Якщо у випадку класичної проекції мова йде про приписування неусвідомлених рис та особливостей, тих, які пригнічені, то у близькій їй “раціоналізованій проекції”суб’єкт повідомлений відносно небажаних власних рис особистості чи поведінки, але завжди знаходить виправдання.

Д. Холмс, підводячи підсумки численним дослідженням, пропонує визначати проекції за двома “вимірами”. Перший – що проекціюється (наявність-відсутність проеційованої риси), другий – усвідомлення проеційованого. Комбінуючи ці виміри, можна класифікувати відомі види проекцій Види проекцій та їх класифікація за двома вимірами : Суб’єкт не усвідомлює власну рису - Симулятивна проекція - Проекція Панглоса чи Касандри ; Суб’єкт усвідомлює власну рису - Атрибутивна проекція - Комплементарна проекція.

Симулятивна проекція, у відповідності з психоаналітичною концепцією, виконує захисну функцію, але за Д. Холмсом точного експериментального підтвердження не набула.

Проекція, названа на честь Панглоса та Касандри, може розглядатися як варіант захисного механізму “реактивного утворення”.

Комплементарна проекціяприпускає проекцію рис, додаткових до тих, якими суб’єкт володіє у дійсності.

Найбільш суттєвою ознакою П. м. є використання в них невизначених неоднозначних стимулів, які повинен конструювати, розвивати, доповнювати та інтерпретувати досліджуваний.

Класифiкацiя за Л. Франком:

1. Конститутивні - структурування, оформлення стимулів, надання їм змісту (див. ”Роршаха тест”).

2. Конструктивні – створення з оформлених деталей змістовного цілого (див. “Світу тест”) .

3. Iнтерпретативнi – тлумачення будь-якої події, ситуації (див. “Тематичної апперцепції тест”).

4. Катартичнi – здійснення ігрової діяльності в особливо організованих умовах (напр. “Психодрама”).

5. Експресивні – малювання на вільну або задану тему (напр. “Дiм-дерево-людина” тест).

6. Iмпресивнi– віддання переваги одним стимулам (як більш бажаних) перед іншими (див. “Люшера кольору вибору тест”).Суть тесту — стимульний матеріал складається з стандартних різнокольорових, вирізаних з паперу квадратів зі стороною 28 мм. Повторний набір складається із 73 квадратів 25 різних кольорів і відтінків. Часто використовується неповторний набір з 8 кольорових квадратів. Спрощена процедура дослідження (для 8 кольорів) зводиться до одночасного пред'явлення всіх кольорових квадратів на білому фоні і прохання вибрати один, що сподобався. Вибраний квадрат перевертається І відкладається в сторону, потім процедура повторюється. Психологічна Інтерпритація отриманого ряду кольорів опирається на припущення про те, що кожний колір має певне символічне значення, наприклад: червоний -прагнення до влади, домінування. А зелений - наполегливість; 7) адитивні-завершення речення, розповіді, історії (методики, закінчення речення). Позитивне в методиках - дають глобальний підхід до вивчення особистості. Негативне - досить стандартизовані і результат залежить від того, хто проводить це дослідження.

7. Аддитивні – завершення речень, оповідань, історій (напр. “Речень завершення” методики).