35. Дайте характеристику професій та спеціальностей (за класифікацією є.О Клімова). Вкажіть можливості її використання у профорієнтаційній роботі практичного психолога.

Професія – це конкретна діяльність, ремесло, комплекс функцій, рід роботи, який виконується індивідом і є складовою частиною будь-якої трудової діяльності (токар, учитель, лікар тощо). Але не має просто токаря, є токар-розточувальник, токар-універсал; є вчитель початкових класів, вчитель трудового навчання, вчитель математики, а не просто вчитель тощо.

Отже, професія включає в себе ряд спеціальність, що визначається як вид заняття, комплекс знань, вмінь і навичок, необхідних для визначеного роду діяльності в межах однієї професії. Наприклад, лікар – професія, а хірург – спеціальність; вчитель – професія, а вчитель-математик – спеціальність; слюсар – професія, а слюсар-складальник – спеціальність. Не всі відрізняють поняття “професія” та “посада”, хоча вони мають відмінності. Класифікація професій (за Климовим) побудована із врахуванням чотирьох кваліфікаційних ознак: 1) предмет праці(– людина-природа (земля, вода) – людина-жива природа, людина-нежива природа :;– людина-техніка (машини, механізми) ;– людина-людина (людина, група людей) суспільства та держави: слідчий, юрист, дільничний інспектор. ;– людина-знакова система (умовні знаки) ;– людина-художній образ (твори літератури, мистецтва) 2) цілі праці(– гностичні (пізнавальні) – професія контролера якості товару; – перетворюючі – професія маляра; – творчі –професія перукаря. ) 3) знаряддя праці;(- ручні і механізовані; -машини й механізми з ручним управлінням; -автоматизовані та автоматичні;- функціональні (жести, міміка).) 4) умови праці. (1) робота в приміщенні з нормальним мікрокліматом (М) - лаборанти, бухгалтери і т. п.;2) робота на відкритому повітрі (О) - агроном, монтажник, інспектор ДАІ і т. п.;3) робота в незвичайних умовах (Н) - водолаз, висотник, шахтар, пожежний і т. п.; 4) робота в умовах підвищеної відповідальності (М) - вихователь дитсадка, учитель, слідчий і т. п.)

Одним із способів, що допомагають зробити правильний вибір професійної діяльності, є тести. Для діагностики професійного самовизначення використовують «Диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО)», анкету «Що мені подобається»

Інтелектуальна готовність виступає як найважливіша серед інших видів особистісної готовності учнів до профільного навчання. Вияв інтелектуальних здібностей необхідний в опануванні будь-якого профілю, в навчанні за кожним напрямом профільної та професійної освіти.

Існують різні за своєю складністю методи виявлення інтелектуальних здібностей. У дослідженнях щодо психологічного забезпечення профільного навчання школярів рекомендуємо використовувати тест структури інтелекту Р. І т. д

Рефлексивна готовність учня до профільного навчання виступає як центральний вид готовності, оскільки стосується самосвідомості, як «ядра» особистості. Роль рефлексивної готовності полягає передусім у тому, що профільне навчання на всіх його етапах реалізується переважно через самостійну активність юної особистості, яка в широкому сенсі й визначається як рефлексивна діяльність. Компонентами останньої є потреба і мотиви самоусвідомлення, самореалізації, самоорганізації, самовиховання, емоційні компоненти самосвідомості саме в контексті профільного навчання. Важливим є і такий компонент, як самопізнання, який включає процеси самоаналізу, синтетичного порівняння своїх особистісних якостей з вимогами профілю і професії, самооцінки відповідності між ними, самоприйняття профілю для себе та самопрограмування своїх дій за вибором і опануванням профілю.

36 Проаналізуйте проблеми професійного відбору у психології праці. Охарактеризуйте типову процедуру професійного відбору.

Професійний відбір - процедура вірогідної оцінки професійної придатності людини, вивчення її можливостей до оволодіння певною спеціальністю, досягнення необхідного рівня майстерності та ефективного виконання професійних обов'язків. Професійно придатні – хто успішно оволодіває професією в процесі навчання, вдосконалюється в цій діяльності, а в сприятливих умовах вдосконалюють саму професію. Абсолютна придатність - виконання роботи залежать від властивостей нервової системи і якостей людини. Відносна професійна придатність - при виборі професій масового типу, які не ставлять жорстких вимог до властивостей особистості. Критерії відбору зумовлюються предметною областю професії. Прогнозування професійної придатності - врахування професійно важливих якостей людини, які виявляються шляхом зіставлення показників властивостей з показниками незалежних критеріїв успішності суб'єкта професійної діяльності. Аналітичний підхід - оцінка окремих психологічних показників, важливих для успішності навчання та діяльності в обраній професії. Синтетичний підхід - вивчення цілісної діяльності або важливих її елементів. Комплексний підхід - вивчення психічних та психомоторних процесів у роздільному прояві і в умовах цілісної діяльності.

Професійний психологічний відбір (ППВ) - це комплекс заходів,спрямованих на забезпечення якісного відбору персоналу організації на основі оцінки відповідності рівня розвитку необхідних психофізіологічних (індивідуальних) якостей і властивостей особистості вимогам професійної діяльності.

У більшості випадків професійний психологічний відбір передбачає здійснення оцінки розвитку індивідуально-психологічних і особистісних особливостей кандидатів, що обумовлюють успішність професійної діяльності, з метою встановлення ступеня їх відповідності вимогам конкретної спеціальності

Етапи відбору: 1. Психологічне вивчення професії з метою виявлення вимог до людини. При цьому повинна бути розкрита внутрішня структура діяльності і дано не просто перелік психічних і психомоторних процесів, що знаходяться під найбільшою навантаженням, а цілісна картина їх взаємозв'язку і втілення у професійній ефективності. Таке вивчення (профессіографія) завершується докладною характеристикою професії - профессиограммой і психограмм. 2. Вибір психодіагностичних методів дослідження, в тому числі тестів, в найбільшій мірі характеризують ті психічні процеси і професійні дії, стосовно яких треба оцінювати професійну придатність. 3. Психодіагностика - психологічне вивчення претендентів на оволодіння професією, оцінка їх загального розвитку, спрямованості на оволодіння даною професією, ступеня розвитку у них якостей, найбільш важливих для успіхів в оволодінні професією, і оцінка здатності виконання ними елементів цілісної діяльності в різних умовах. 4. Психологічний прогноз успішності навчання та подальшої діяльності на основі зіставлення відомостей про вимоги професії до людини і отриманих психодіагностичних даних, з акцентом на оцінку особистісних характеристик; про можливість цілеспрямованого вдосконалення і компенсації професійно значущих якостей; ймовірності адаптації до професії; можливості появи екстремальних впливів. В основі прийняття експертного рішення в профотборе лежить оцінка профпридатності. Профпридатність у відборі - це ймовірна характеристика, що відображає можливості людини в оволодінні який - або професійною діяльністю.

Слід також зазначити, що в ряді випадків заходи професійного психологічного відбору проводяться з метою не тільки якісного комплектування організації персоналом, але і відбору кандидатів для навчання за відповідною спеціальністю.Основними завданнями професійного психологічного відбору є оцінка розвитку необхідних для успішного навчання та діяльності з обраної спеціальності індивідуально-психологічних якостей і властивостей особистості кандидата, а також винесення висновку про придатність до навчання або практичної діяльності з відповідної спеціальності.

Психологічний відбір - далеко не єдиний вид професійного відбору. У професійному відборі виділяють 4 компоненти: медичний, фізіологічний, педагогічний і психологічний.

За своєю суттю і критеріям профвідбір є соціально-економічним заходом, а за методами - медико-біологічним і психологічним. Труднощі моделювання пов'язані також з вибором психолого-педагогічних ситуацій та форм їх втілення.

На першому етапі відбору персоналу на підприємство фахівець служби УП проводить попередню бесіду з претендентом, оцінює його зовнішній вигляд, поведінку, розкриває фізіогномічні його особливості.

На другому етапі відбору персоналу на підприємство претендент заповнює бланк заяви, зразок якого представлений в додатку А, та автобіографічну анкету, зразок якої представлений в додатку Б.

Аналіз анкетних даних передбачає, що біографія людини є надійним індикатором її потенціалу. При використанні цього методу проводять аналіз інформації, порівнюють фактичні дані зі своєю моделлю.

Аналіз анкетних даних є простим, дешевим і достатньо ефективним методом первинного відбору в умовах, коли організація має великий список кандидатів і коли мова йде про спеціалізовані посади. Водночас, цей метод достатньо приблизний в оцінці потенціалу, оскільки орієнтований винятково на факти із минулого кандидата, а не на його сьогоднішній стан і можливість до професіонального зростання.

На третьому етапі відбору персоналу на підприємство проходить співбесіда, що допомагає якнайточніше визначити професійні якості претендентів. Співбесіда - це взаємне одержання інформації за допомогою спілкування. Спілкування, як відомо, - самостійна і специфічна форма активності особистості, метою якої є досягнення певного взаєморозуміння та успішне вирішення ділових проблем.

У спілкуванні людина показує себе як частину трудового колективу, тобто з соціально-психологічної сторони.. Співбесіда, як метод відбору, допомагає значною мірою оцінити такі якості претендента, як компетентність, самоорганізованість, потенційну користь для підприємства.

\Будь-які людські здібності мають під собою психофізіологічну основу. Особливе значення для проведення якісної проф. діагностики має виділення професійно важливих якостей особистості - ПВК.

Методи психологічної діагностики ПВК:

1. Експрес-діагностика: тести компактні, прості у виконанні; можливе виявлення груп ризику (наприклад, опитувальник Айзенка, Шмишека - Леонгарда, Голланда, тест Лірі, КІТ, Люшера) не можуть сказати про професійну непридатність.

2. Методи заглибленої діагностики: максимальна валідність і надійність, універсальність, многофакторність. Не можуть сказати про професійну непридатність (CPІ, MMPІ, Рівний, Гилфорд, Кеттел (інтелектуальний тест).

3. Глибинні методи діагностики. Виявлення мотивації людини, у тому числі і схованої. Проективні тести, методи експериментальної психосемантики. Ці методики вимагають високого рівня підготовки користувача

ІНЖЕНЕРНА ПСИХ

37. Охарактеризуйте принцип системності в інженерній психології. Розкрийте суть машиноцентричного та антропоцентричного підходів до аналізу системи «людин Система «людина – машина» - система, до якої входять оператор (або група операторів) та машина, за допомогою якої він (вони) здійснюють трудову діяльність.а – машина». Інженерна психологія – наукова дисципліна, що вивчає закономірності інформаційної взаємодії людини та техніки задля їх використання під час проектування, створення та експлуатації систем “людина – машина”. Предмет інженерної психології – закономірності інформаційної взаємодії людини з технічними устроями в єдиній системі «людина – машина». Принцип системності-відноситься до загальнонаукових принципів, що виражає основну методологічну парадигму цілого ряду природних, соціальних і гуманітарних наук, методологічний принцип, заснований на розумінні психічного (людина, особистість, психічні процеси і явища) як системи, який не зводиться до простої сукупності своїх елементів, а як впорядкованого цілого, що має структуру, прямі і зворотні зв'язки, що складаються з елементів, угруповань у необхідне і достатнє число підсистем зі всебічними зв'язками між ними .

Завдання - дослідження процесів прийому, переробки та збереження інформації людиною, які здійснюються при проектуванні технічних простоїв та управлінні ними. Розробки за напрямами: вивчення структури діяльності оператора, її психофізіологічних і психологічних аспектів; інженерно-психологічне проектування; психологічне забезпечення наукової організації праці; професійний добір та навчання кадрів. О6‘єкт - система «людина — машина» (СЛМ), що складається з людини-оператора і машини, за допомогою якої вона здійснює трудову діяльність. Машина - сукупність технічних засобів, використовуваних людиною-оператором у своїй діяльності. Предмет - процеси і структура інформаційної взаємодії людини і технічних пристроїв.

Машиноцентричний підхід (40-50 рр.ХХ ст.) – «від машини до людини» - розглядає людину як певну ланку в контурі керування технічним об'єктом. Людина – ланка технічної системи. Переваги – виявлення переваги людини над автоматом.Недоліки – не враховувалися особ. і проф.. характеристики людини-оператора. При механоцентричному в основу покладено інженерно-технічне проектування з обліком у тому чи іншому ступені рекомендацій ергономіки. Цей підхід у даний час найбільш розповсюджений, хоча його недоліки і безперспективність очевидні.

Антропоцентричний підхід (60-70 рр.ХХ ст., Леонтьєв і Ломов) - "від людини до машини" - технічний об'єкт вважається знаряддям праці людини, засобом, що включається в її діяльність. Людина – оператор – це суб’єкт праці, який здійснює свідому, цілеспрямовану діяльність і використовує в її ході автоматичні прилади як засоби досягнення мети. Завдання досліджень – проектування діяльності оператора і узгодження діяльності людини і машини. Психологічний зміст підходу – затверджена провідна роль людського чинника у СЛМ. Антропоцентричний підхід виражає протилежну точку зору. Відповідно до цього підходу спочатку повинна проектуватися діяльність людини, а потім технічні засоби її реалізації. Антропоцентричний підхід є більш прогресивним. Однак його реалізація в даний час стимулюється двома причинами. По-перше, впровадження антропоцентричного підходу вимагає корінної перебудови вже існуючої практики проектування і, по-друге, рівень розвитку самої теорії проектування ще недостатньо високий. Найбільш прийнятним і раціональним в даний час є рівнокомпонентний підхід, що займає середнє положення між двома вищенаведеними підходами, при якому людина і техніка розглядаються як рівноправні підсистеми. Опис, дослідження і проектування їх ведеться з єдиних системних позицій, шляхом використання порівнянних (взаємозалежних) показників оцінки.

Системний підхід в інженерній психології вимагає: 1) розглядати СЛМ як багатовимірну та багаторівневу систему; 2) враховувати численность відношень існування оператора як людини; 3) не розглядати психічні властивості оператора незмінними у своїх якостях; 4) не спрощувати детерміністські залежності до стану простої лінійної залежності.

Методологічні принципи інженерної психології – це принцип гуманізації праці, принцип активного оператора, принцип проектування діяльності, принцип послідовності, принцип комплексності

Основні принципи інженерної психології : 1)Принцип гуманізації праці підкреслює провідну, творчу роль людини у трудовій діяльності в процесі функціону­вання СЛМ. Актуалізується необхідність ураховування ви­мог людини до технічних систем, психологічних та пси­хофізіологічних можливостей людини й особливостей її взаємодії з іншими в груповій діяльності. Протилежним цьому принципові є принцип симпліфікації (спрощення), згідно з яким людина ототожнюється з технічними еле­ментами системи; 2) Принцип активного оператора враховує особистісне став­лення оператора до виконання своїх обов'язків, виходячи з того, що за пасивної його позиції в разі термінового пе­реходу до активних дій потрібно буде витратити значно більше енергії, а це, своєю чергою, може вплинути на ефективність роботи СЛМ. Необхідно вже на стадії про­ектування майбутньої діяльності оператора визначити її структуру, рівень активності оператора, забезпечивши йому так званий «оперативний спокій», тобто готовність у будь-який час втрутитися у процес функціонування СЛМ і забезпечити своїми діями високу ефективність; 3) Принцип комплексності ґрунтується на ідеях Б. Г. Ананьєва, В. М. Бехтерева та інших дослідників про необ­хідність комплексного вивчення людини. Його реалізація потребує розширення міждисциплінарних зв'язків інже­нерної психології з іншими науками, розробки узагальню вальних критеріїв оцінки функціонування СЛМ. Зро­зуміло, це не заперечує можливості використання спе­ціальних для людини і машини критеріїв.