Робота над текстом у 3—4 класах
У 3—4 класах поглиблюються, розширюються лінгвістичні уявлення молодших школярів про текст, його характерні ознаки, формуються відповідні вміння й навички, вдосконалюються набуті раніше.
Учнів ознайомлюють з поняттями тема і мета тексту. У процесі аналізу зв’язних висловлювань школярі визначають, про що йдеться в тексті (яка його тема), задля чого (з якою метою) він написаний. Зіставляючи тексти різних типів, у якихє спільнийпредметвисловлювання,учнідоходятьвисновку,щозалежновід поставленої мети (хочемо описати предмет, розповісти щось про нього, з’ясувати причини), ми говоримо по-різному: складаємо текст-опис, розповідь чи міркування. Можна запропонувати учням визначити, яке із запитань (який? що відбулося? чому?) до якого з текстів можна поставити, і надалі використовувати постановку цих запитань для диференціації текстів різних типів.
Удосконалюються вміння молодших школярів добирати до тексту заголовки. Оскільки в заголовку можуть бути відображені не лише тема і основна думка тексту, а ще й тип, стиль висловлювання, можна практикувати з учнями відповідні вправи на встановлення відповідності заголовків до текстів різних типів, стилів.
Найпростішимиє вправи:а)назіставленнятрьохзаголовківізтрьоматипами текстів, у яких є спільний предмет висловлювання; б) вибір із трьох однотематичних заголовків того, що найбільше підходить до пропонованого тексту певного типу. Наприклад:
Ну й півень! Гребінь — розкішна корона, мов із червоного корала вирізьблена, очі — із щирого золота, шия поблискує жовтогарячим шовком, а хвіст!.. Колесо! Темно-зелене блискуче колесо виграє проти сонця всіма барвами райдуги.
І носить свого хвоста півень так гордовито, що глянеш на нього і скажеш: ні, рівного йому на світі нема! (Лариса Письменна).
—Прочитай текст.
—Яке запитання можна поставити до цього тексту? Отже, який це текст?
—Із пропонованих нижче заголовків обери той, що найбільше підходить до цього тексту.
Заголовки: «Ну й півень!», «Чому в півня хвіст колесом?», «Як півень носить свого хвоста?».
Доцільно також практикувати з учнями вправи на редагування невдало дібраного заголовка до тексту певного типу. Скажімо, текст, у якому описується зовнішній вигляд киці, названо «Наша киця — витівниця».
Можна пропонувати учням самостійно добирати заголовки до текстів різних типів з орієнтацією на запитання. Наприклад, якщо до тексту-опису ставимо запитання яка? (киця), то назвати його можна «Наша киця — красуня».
Цікавими є вправи на передбачення змісту, з’ясування типу тексту за заголов ком. Для прикладу.
—Про що йтиметься в тексті під назвою «Чому павук не комаха»? Який це текст? (Міркування).
Розширюючи уявлення учнів про будову текстів, варто звернути їхню увагу на те, що структура тексту визначається типом мовлення. Якщо, наприклад, метою тексту є дати уявлення про певний предмет, тобто створити опис, то зміст усіх речень тексту (а відповідно, і структурних компонентів) буде підпорядкований цій меті. У зачині тексту-опису зазвичай передається загальне враження від предмета
110
(особи, місцевості, явища, процесу), що описується. В основній частині подається описокремихознак(частин,деталей,елементівтощо).Ав кінцівцітекстуробиться узагальнення, висновок.
Проілюструвати це можна за допомогою схеми. Текст-опис (Ставимо запитання який?)
Зачин |
Загальне враження |
Дивовижні це були птахи! |
|
|
|
Основна час- |
Опис окремих |
Високі, майже людського зросту, на тонких |
тина |
ознак |
струнких ногах і з гнучкими довгими шиями. |
|
|
Дзьоб також довгий і гострий, мов кинджал. |
|
|
На голові біля дзьоба червона пляма, поміт- |
|
|
на здалеку. Пір’я біле, наче сніг, лише кінчики |
|
|
пір’їн — чорні. |
|
|
|
Кінцівка |
Висновок |
Ось вони які, білі журавлі — стерхи! |
|
|
(За В.Флінтом) |
|
|
|
Длятексту-розповіді(ставимодоньогопитаннящо відбулося?)характерною є така будова: початок дії (події), її розвиток, кінець. У зачині вказується на місце дії, час, дійових осіб, в основній частині подається розвиток зображуваних подій, у кінцівці показується результат розвитку події.
Текст-міркування відповідає на загальне питання чому? (чому предмет (особа) саме такий, чому діє саме так). Цей текст має таку побудову: твердження (думка, яку потрібно довести); доказ (аргументи для доказу); висновок (оцінка, враження тощо).
Для усвідомлення закономірностей побудови текстів згаданих типів можна використати відповідні схеми, ілюстровані прикладами (як у наведеному прикладі тексту-опису).
Доцільно звертати увагу учнів на особливості структурних одиниць тексту: своєрідність зачинів і кінцівок, їх типові різновиди, специфічне мовне оформлення.
Згадані особливості учні засвоюють під час опрацювання розділу «Текст», а закріплюють уміння їх бачити, аналізувати в ході вивчення інших розділів підручника, а також на уроках читання.
З-поміж тренувальних вправ з використанням структурних одиниць текстів різних типів можна назвати такі:
1.Із пропонованих зачинів (текстів різних видів, у яких є спільний предмет висловлювання) вибрати той, що підходить до тексту певного типу.
2.За поданим зачином (основною частиною) тексту визначити його тип.
3.Знайти частину тексту, яка не відповідає зазначеному типу висловлю
вання.
4.Придумати зачин (кінцівку чи основну частину) до пропонованих структурних частин тексту певного виду.
5.Змінити зачин (кінцівку) так, щоб відповідав певному типу тексту.
У 3—4 класах продовжується робота над усвідомленням суті абзацного поділу. Відповідно до вимог програми учні навчаються також ділити текст на логічно завершені частини за планом і без нього, складати план прочитаного тексту.
Спостерігаючи за структурою текстів різного обсягу, з’ясовуючи, як і чому текст поділено на абзаци, встановлюючи підтеми логічно завершених частин, добираючи до них заголовки, учні, таким чином, вчаться складати план тексту.
111
Зіставляючи план із вихідним текстом, учні можуть зробити висновок, що план відображає зміст твору, його будову, передає основні думки тексту в логічній послідовності.
Для роботи з планом, абзацом можна пропонувати школярам такі види вправ:
1)підібрати заголовки до серії малюнків (кадрів діафільму);
2)поділити текст на частини за пропонованим планом;
3)поділити текст на логічно завершені частини і придумати до них заголовки;
4)відповідно до плану послідовно розташувати абзаци в тексті;
5)переставити абзаци так, щоб вийшов зв’язний текст;
6)розташувати пункти плану відповідно до змісту тексту (в логічній послідовності);
7)знайти помилку в розчленуванні тексту на абзаци;
8)вставити пропущений абзац у тексті (можна дати кілька абзаців для ви-
бору);
9)прочитати текст і план до нього, виправити помилку (зайвий (відсутній) пункт плану; зайвий (відсутній) абзац; пункт плану (чи абзац) стоїть не на місці);
10)переказати (скласти) текст за планом.
Отриманіучнямивідомостіпрозв’язністьтексту,йогоструктуру,поділтексту на абзаци, набуті вміння ділити текст на смислові частини, складати його план, дотримуватись абзаців при оформленні переказів, творчих завдань стануть основою для успішного застосування цих знань і вмінь як для відтворення учнями почутого чи прочитаного, так і для побудови власних зв’язних висловлювань.
Для молодших школярів доступним є елементарне розмежування стилів. Відповідно до вимог програми учні початкових класів спостерігають за найістотнішими ознаками художніх, науково-популярних і ділових текстів.
Учні повинні усвідомити, що наше мовлення залежить від того, з якою метою ми говоримо, де і з ким, тобто від ситуації спілкування.
Спостерігаючи за вираженням тієї самої думки в текстах різних стилів, школярі засвоюють, що про одне і те саме говорять по-різному в різних ситуаціях. Скажімо, повідомлення учня про свято своєму другові відрізняється від такого самого повідомлення (оголошення), що висить у шкільному коридорі. Або: опис конвалії в підручнику з природознавства чи в енциклопедії буде відрізнятися від опису цієї квітки письменником.
Шляхом спостереження й аналізу зразків, порівняння текстів, що належать до різних стилів, учні практично засвоюють, що розмовним мовленням ми користуємось у побуті, коли обмінюємось особистими враженнями; науковим — коли хочемоточноповідомитиякусьнауковуінформацію,пояснитиїї;художнім—коли «малюємо» словами, щоб вплинути на думки і почуття інших людей, передати особисте бачення автора; а діловий стиль використовуємо в різних документах, коли потрібно точно передати ділову інформацію.
Стилістичну диференціацію требаздійснювати ненав’язливо. Навчаючи школярів творити висловлювання, які належать до різних стилів, слід створювати (розігрувати) різноманітні ситуації, наближені до безпосередніх висловлювань (із зазначенням мети висловлювання, співбесідника, місця дії, часу тощо).
Формуванню стилістичних умінь і навичок молодших школярів сприятимуть такі прийоми, як синонімічна заміна мовних засобів, стилістичне конструювання, редагування, саморедагування тощо.
Оскількибудь-якийтекстєвисловлюваннямпевногостилю,тоіпідчасаналі- зу текстів, і в ході їх побудови слід про це пам’ятати. Наприклад, добираючи заго-
112
ловкидооднотемнихтекстіврізнихстилів,можнапринагіднозвертатиувагуучнів на те, що заголовки таких текстів будуть відрізнятися, як-от: «Настала чарівниця- зима», «Зимові зміни у природі». Від стилю залежить і структура висловлювання . Складаючи план, добираючи мовні засоби, слід принагідно звертати увагу учнів на стилістичні особливості мовного оформлення.
Практичне усвідомлення молодшими школярами специфіки текстів різних стилів стане запорукою успіху в роботі з розвитку їхнього зв’язного мовлення.
У 3—4 класах з’являються значні можливості для поглиблення знань про засоби міжфразового зв’язку. Матеріал розділів «Текст», «Значення слова», «Будова слова» і, особливо, «Частини мови» (3 клас) та розділів «Текст», «Речення», «Частини мови» (4 клас) є сприятливим не лише для розширення знань молодших школярів про лексичні засоби вираження зв’язності, а й для ознайомлення учнів із групою синтаксичних та морфологічних засобів.
Матеріал розділу «Текст» створює можливості для поглиблення уявлень про текст,йогохарактеристики,мовнізасобизв’язності.Матеріаліншихтемпрограми можебутивикористанийдляознайомленняучнівізвластивістюсинонімів,антонімів, слів, пов’язаних відношенням загального і часткового, спільнокореневих слів служитизасобамизв’язностітексту.Цестворюєсприятливіумовидляподальшого засвоєння частин мови як засобів міжфразового зв’язку. Так, ознайомлюючись із частинами мови у 3-му класі, учні можуть спостерігати, що іменники, прикмет- ники,дієслова,пов’язанівідношеннямзагальногоі часткового(родо-видовіслова), спільнокореневіслова, синоніми йантоніми, вираженізгаданими частинамимови, виконують у тексті роль засобів зв’язності. Забезпечують зв’язність тексту також іменники, об’єднані відношенням частини і цілого, власні і загальні іменники, узгодженість видо-часових форм дієслів.
У 4 класі розширюються уявлення учнів про засоби міжфразового зв’язку. Доступними для засвоєння молодшими школярами є використання вмотивованого (доцільного) лексичного повтору слів з метою емоційного підсилення вивченого; ознайомлення зі сполучниками, числівниками (збірними і порядковими), прислівниками (займенниковими та обставинними) як засобами зв’язності тексту. Учнів навчають правильновикористовувати займенникз метоюуникненнянедоцільного повтору слів (школярі засвоюють, що невдале використання займенника породжує незрозумілість висловлювання), а повтор займенника можна вживати з метою емоційного підсилення висловленої думки.
З метою закріплення здобутих знань та формування в учнів уміння виявляти, диференціювати та з’ясовувати в тексті роль мовних засобів зв’язності слід використовувати вправи розпізнавального характеру.
Наприклад.
— Прочитайте текст.
Шумить, вирує потік. Ласкавий, милозвучний, мов колискова пісня. Він заколисує Нателлу вечорами. і він же перший будить її вранці, м’яко вплітаючись у розкіш дитячих снів (За О. Гончаром).
—Знайдіть у тексті займенники.
—Замість якого іменника вони вживаються?
—Як ви думаєте, з якою метою автор повторює цей займенник двічі? Чи можна такий повтор вважати недоліком?
З метою формування в молодших школярів умінь використовувати засоби міжфразового зв’язку доцільно практикувати конструктивні вправи, пов’язані з різноманітнимизмінами,перетвореннямивихідноготексту,асаме:лінгвістичний
експеримент, редагування, синонімічну заміну, трансформацію.
113
Прийом лінгвістичного експерименту являє собою деформування вихідного матеріалу, штучне придумування (творення) варіантів тексту, що дає можливість навчити дітей оцінювати і відбирати мовні засоби з урахуванням їх смислових та експресивних відтінків.
Можна використовувати такі види лінгвістичного експерименту:
—перестановкамісцямиреченьу тексті;вилученняокремихреченьізтексту; введення в текст зайвих речень, що не підходять за змістом; вилучення засобу зв’язності з тексту; зміна в окремих реченнях тексту видо-часової форми дієслівприсудків (ці види лінгвістичного експерименту спрямовані на засвоєння учнями семантико-граматичного зв’язку між реченнями в тексті);
—перестановка засобів вираження зв’язності тексту; заміна засобу вираження зв’язності синонімічним чи однофункціональним (ці види експерименту допомагають учням усвідомити найдоцільніше розташування, використання дібраних слів).
Наведемо приклад застосування лінгвістичного експерименту, а саме заміни засобу вираження зв’язності синонімічним.
— Прочитайте. Уявіть картину, яку автор допоміг нам відчути, вживаючи як засіб зв’язку в цьому тексті споріднені слова.
Як духмяно пахнуть трави. і серед цих пахощів розрізняєш запах суниць. Ніжний, солодкий, аромат манить до себе... Зірвав я кілька запашних ягід.
— Спробуйте замінити ці слова іншими, близькими за значенням. Який із текстів сприймається краще?
Однимзосновнихприйомівроботинадтекстомє редагування.Йоговикористання сприяє розвитку в учнів умінь і навичок удосконалювати написане в різних напрямах (зміст, структуру, мовне оформлення висловлювання).
Редагування спеціально дібраного тексту, в якому проглядаються ті чи інші недоліки, дає можливість ліквідувати їх і потім на цій основі запобігати подібним помилкам у власних зв’язних висловлюваннях. Редагування сприяє формуванню в учнів критичного ставлення до власного мовлення, розвиває в них «чуття мови».
Рекомендуємо використовувати різні види редагування, спрямовані на:
—забезпечення логічної послідовності тексту;
—дотримання його стилістичної єдності;
—ліквідацію смислової недостатності чи зайвої інформативності;
—усунення неточності, двозначності висловленого;
—вилучення невиправданого повтору слів;
—поновлення втрачених засобів зв’язку чи ліквідацію надмірного їх ужи-
вання;
—дотримання видо-часової узгодженості дієслів.
Проілюструємо прикладом використання такого виду редагування, як усунення двозначності висловленого.
Щоб у тексті часто не повторювати слово бджілка, учениця замінила це слово займенником. Прочитайте утворений текст, поясніть, чи доцільна в ньому така заміна.
Наталочка виручила бджілку з біди. Вона хотіла напитися і впала в бочку з водою. Дівчинка кинула на воду листочок. Вилізла на нього бджілка, обсушила крильця та й полетіла.
—Замістьзайменникавонадобериі вставу другереченняіменник,близький за значенням до іменника бджілка.
114
Прийомсинонімічноїзаміниграматичнихзасобівсприяєформуваннювміння вибирати мовні засоби з урахуванням специфіки стилю. Рекомендуємо використовувати такі різновиди згаданого прийому:
•знаходження синонімічних засобів у готовому тексті;
•вибір необхідного синоніма з поданих;
•заміна засобів вираження зв’язності синонімічними:
а) у формі лінгвістичного експерименту з метою порівняння конструкцій і пояснення доцільності використання в тексті того чи іншого засобу;
б) як прийом редагування, використаний з метою забезпечення стилістичної єдності тексту.
Наведемо приклад використання прийому синонімічної заміни.
— Прочитайте текст. Про що в ньому розповідається? Це художній текст чи науковий, діловий?
Пташина їдальня
Петрикз Андрійкомсамі(змайстрували,зробили,виготовили)годівницюдляпташок. Вони повісили її на дереві в шкільному саду. Щодня (діти, малюки, майбутнєпокоління, юна зміна) почали кидати до годівниці різне насіння і крихти білого хліба.
Пташки швидко дізналися про нову їдальню. Вони прилітають у шкільний сад і голосно (щебечуть, співають, цвірінькають) коло годівниці. Дітям цікаво спостерігати за веселим птаством.
— Спишіть, добираючи з дужок потрібне за змістом слово. Поясніть, чому ви вибрали саме його.
Радимо вчителеві використовувати також прийом трансформації, зокрема такий його різновид, як часткова заміна мовних засобів зв’язності тексту. Згаданий прийом сприяє формуванню в учнів умінь свідомо використовувати засоби міжфразового зв’язку для побудови зв’язних висловлювань.
Учням можна запропонувати, наприклад, завдання викласти текст зі зміною часової чи видової форми дієслів.
На формування вмінь і навичок послідовно і правильно розвивати думку, знаходити потрібні мовленнєві засоби для її вираження спрямовані комунікативні (творчі)вправи2.Задопомогоюметодупродукуваннямовленняучнітворятьокремі комунікативні одиниці, продукують зв’язні висловлювання.
У реалізації навчального продукування мовлення помітну роль відіграє стимулювання окремо змісту висловлювання і його форми або змісту і форми одночасно.
Найпоширенішими засобами стимулювання певного змісту, що сприяють формуванню в учнів відповідних мовленнєвих умінь, слід назвати тему творчої роботи, її план, картину чи ілюстрації, опис ситуації, даний початок чи кінцівку для майбутнього тексту, мовленнєві заготовки, текст для створення аналогічного тощо.Вправи,в основіякихлежатьназваніспособистимуляціїзмісту,належатьдо групитворчихвисловлюваньзаробочимиматеріаламиі єсвоєрідноюпідготовкою до власне творчих самостійних робіт.
Зметоюуспішногоопануваннямолодшимишколярамивміньвикористовувати засобизв’язностітекстудоцільнозастосовуватитакожприйомиі завданнядлястимулюванняформизв’язнихвисловлювань.Пам’ятаючи,щоневдалестимулювання можепереростив перешкоду,вартозастосовувати«приховане»стимулювання:добиратитемуі зміст,якіспонукалибучнівдомимовільноговикористанняпотрібних
2 Різні види робіт творчого характеру (перекази, твори) лише умовно, для практичної зручності називаємо вправами.
115
словоформ, категорій, конструкцій; давати готовий зачин, що націлював би на опис певного предмета, явища чи процесу; добирати опорні слова з урахуванням приналежності їх до того чи іншого граматичного розряду тощо.
Проілюструємо відповідні зразки вправ.
Завдання для третьокласників з метою використання лексичного повтору прикметника:
—Усно складіть невеличкий текст про перший сніг. Намагайтеся зобразити картину, щоб ми змогли уявити, як усе навколо вкрите білосніжною ковдрою.
Завдання для учнів 4 класу з метою використання прислівників часу:
—За поданим початком складіть твір про берізку.
Моя берізка красива в усі пори року...
Із твору читач повинен дізнатися, в яку пору берізка подобається вам найбільше.
Згадані тренувальні вправи продуктивно-творчого типу передбачають формування вміння «оформляти» смислові зв’язки тексту, використовуючи засвоєні засоби вираження зв’язності. Вони покликані безпосередньо формувати й активізувати комунікативні (загальномовленнєві) вміння і різноманітні навички.
Урок у 3 класі
Тема. Зв’язок між реченнями в тексті. Спостереження за різними засобами зв’язку. Частини тексту.
Мета:закріпити уявлення учнів про засоби зв’язку між реченнями в тексті. Поглибити знання про будову тексту: наявність у ньому зв’язаних за смислом частин — зачину, основної частини і кінцівки. Розвивати у школярів логічне мислення.
Обладнання: схеми будови тексту. Сюжетні малюнки. Тлумачний словник. Схеми зв’язків між реченнями й абзацами.
Тип уроку. Комбінований.
Формироботи.Фронтальна; індивідуальна; інтерактивні — в парах; у творчих групах; у пошукових групах.
Зміст уроку
І. Організація класу до роботи.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1.Обговорення складених планів.
2.Розповіді за планом.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Сьогодні ми продовжуватимемо працювати над текстом. Ви навчитеся встановлювати зв’язки між реченнями у зв’язних висловлюваннях, визначати складові частини тексту. Уміння, яких ви набудете, допоможуть вам правильно будувати власні зв’язні висловлювання.
ІV. Актуалізація опорних знань.
Поміркуймо разом.
1.Робота над текстом вправи та за сформульованими в підручнику завданнями. Читання тексту.
2.Бесіда за змістом прочитаного.
— Що сказано в тексті про нашу мову? Як ви розумієте вирази «одержали у спадок», «мова сама в руки не дається»?
3. Спостереження способів зв’язку між реченнями тексту.
— Що таке текст? Завдяки чому текст є зв’язним? Чи можна цей зв’язок побачити? Учні доходять висновку, що слова НЕЮ, ВОНА, САМА вжиті замість одного і того ж слова МОВА, щоб не повторювати його кілька разів. Ці самі слова пов’язують між собою
речення.
116
Для більшої наочності вчитель демонструє скорочений варіант:
Одержали мову. — Нею (мовою) можна висловитись. Вона (мова) легко не дається, — сама (мова) без зусиль в руки не дається.
V.Тренувальні вправи. Поглиблення знань про будову тексту.
1.Читання тексту.
Лелеки
Весною на даху нашої хати поселилися лелеки. Вони наносили сухого гілля, м’якої трави і вимостили собі розкішне гніздо.
Незабаром у птахів вивелось п’ятеро малят. Вони жадібно розкривали дзьобики і просили їсти. Батьки по черзі літали на болото і годували своїх дітей. Вони майже ніколи не відпочивали.
Молоді лелеки швидко навчилися літати. А восени лелеча сім’я полетіла у вирій.
2. Аналіз тексту.
— З яких частин складається текст?
Вивішується на дошці або проектується на екран схема будови тексту.
Текст (Зв’язані за змістом речення й абзаци)
зачин (Вказує тему розповіді)
основна частина (Розгортається і розкривається думка, висловлена в зачині)
кінцівка (Завершальна частина тексту, яка підводить до висновку)
—Прочитайте зачин. Перший абзац і є зачином. У ньому повідомляється про поселення лелек.
Прочитайте основну частину. Про що в ній розповідається ? Чим же закінчується розповідь? Зачитайте кінцівку тексту.
—Чи є зв’язок між усіма трьома частинами тексту? Які слова вказують на цей зв’язок?
Зв’язки між реченнями й абзацами тексту, починаючи від заголовка , найкраще показати на схемі:
|
|
|
лелеки |
|
|
|
|
|
|
|
|
лелеки |
|
|
п’ятеро малят |
||
вони |
|
|
вони |
||
у птахів |
|
|
дітей |
||
батьки |
|
|
молоді лелеки |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
лелеча сім’я |
|
||
|
|
|
|
|
|
Схема допомагає дати відповідь на питання, про кого розповідається в тексті «Лелеки». Учитель звертає увагу дітей на те, що в тексті розповідається про лелек, у кінці тексту їх називають «лелеча сім’я». Але говориться про лелек — батьків (лелеки — вони — у птахів — батьки ) і лелек — дітей (п’ятеро малят — вони — дітей — молоді лелеки). Чому ж
уживаються різні слова для називання одних і тих самих лелек? Щоб не повторювати одні
117
і ті самі слова. Без них не може існувати текст. Вони служать для зв’язку думок, для смислового зв’язку речень.
— Коли ж відбувалася описана подія? Одним словом відповісти на це запитання не можна. У тексті є три слова, які вказують, у якій послідовності відбувалися події: весною — незабаром — восени. Ці слова також служать для зв’язку між абзацами.
Фізкультпауза.
3. Робота в пошукових групах.
А. Читання тексту. Визначення його складових частин. Б. Словникова робота.
Легенда — фантазія, вигадка, повір’я. Вигадана, прикрашена розповідь про щонебудь.
В. Установлення зв’язку між реченнями та абзацами тексту. Можна простежити цей зв’язок лише в частині тексту.
Конвалія
1 абзац — з онукою Лесею
2 абзац — лісникова онука — квіти
у неї |
|
|
до них |
||||
дівчинка |
|
|
|
||||
її |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
абзац — Леся |
|
|
|
|
квітоньки |
|
|
|
||||||
4 |
абзац — дівчинка |
|
|
|
конвалія |
||
|
|
||||||
Лесині долоні |
|
|
її сльози |
||||
дівчинка |
|
|
|
||||
5 |
абзац |
|
|
|
прозорі краплі |
||
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
їх пахощі |
Знаходження інших слів, які виконують роль «зв’язківців». Старий лісник — дідуньо-лісник; занедужав — хворе серце — хворе серце перестало боліти та ін.
Знаходження слів, які вказують на послідовність подій.
Жив лісник з онукою — не мала з ким дружити — прибіжить на галявину — засумувала — заридала — зібрала — понесла — вдихнув — перестало боліти.
4. Робота в парах.
А. Кожна пара самостійно вибирає одну з трьох вправ підручника. Учитель у разі потреби коментує і скеровує роботу учнів.
Б. Обговорення виконаної творчої роботи.
VІ. Підсумок уроку.
— Над якими питаннями працювали на уроці? Про що нове дізналися ? Як можуть пов’язуватися між собою речення і абзаци в тексті? З яким текстом було найцікавіше працювати? Чому? Яка вправа була найцікавішою? Чому?
VІІ. Домашнє завдання.
Коментар учителя.
Запитання і завдання
1.Що таке текст? Які уявлення про текст мають бути сформовані в учнів початкових класів?
2.Простежте за підручниками «Рідна мова» для 3 і 4 класів, як формується в учнів уявлення про текст, текст-розповідь, текст-опис, текст-міркування.
3.Самостійно доберіть текст-розповідь, текст-опис, текст-міркування. Поясніть, за якими ознаками їх можна розрізнити.
4.Яке практичне значення має вміння ділити текст на абзаци, визначати в тексті зачин, основну частину і кінцівку?
118