Пам’ятаючи те, що кінцевою метою вивчення морфеміки і словотвору є вироблення в учнів навички правильно, точно, доречно вживати в мовленні слова зі складноюструктурою,користуватисяморфемамиякмовнимизасобами,необхідно здійснювати комунікативно-діяльнісний і функціонально-стилістичний підходи до викладання цього матеріалу. З урахуванням мовленнєвої спрямованості вправ їх типологія є такою:

І. Аналіз готового матеріалу:

1)спостереженнязапарами,рядамиспільнокореневихслівіслівзоднаковими префіксами й суфіксами;

2)виділення і характеристика (аналіз) похідних слів;

3)порівняння словотвірних явищ;

4)аналіз тексту з погляду вжитих у ньому словотвірних засобів і завдання, умов, змісту висловлювання.

ІІ. Перетворення мовного матеріалу:

1)конструювання слів з похідною основою;

2)синонімічні й антонімічні заміни поданих лексичних одиниць;

3)поширення висловлювання;

4)стиснення висловлювання;

5)відшукування порушень словотвірної норми і виправлення помилок.

ІІІ. Побудова висловлювання (або його частини):

1)вибір мовних засобів відповідно до теми та ситуації висловлювання;

2)конструювання елементів висловлювання з уживанням дібраних засобів­ ;

3)побудова фрагментів текстів на певну тему і в певному стилі;

4)твір на запропоновану тему в певному стилі мовлення.

Пропедевтика словотворчої роботи в 1—2 класах

Глибоке усвідомлення учнями істотних ознак кожної морфеми, зв’язку між морфемною будовою слова і його лексичним значенням, основних способів творення слів досягаються лише правильно організованим вивченням програмового матеріалу,достатньоюкількістюспеціальнихвправ,чіткоюсистемоюупроведенні словотворчої роботи на уроках рідної мови, починаючи з 1 класу.

Саме в період навчання грамоти важливо підготувати міцну базу для пов­ ноцінного засвоєння учнями будови слова в 2—4 класах, сформувати в них на практичній основі елементарні словотвірні уявлення, систематично поповнювати словникучнівпохіднимисловами.Сутьпропедевтичноговведенняелементівморфеміки й словотвору до змісту уроків читання й письма в 1 класі полягає в тому, щоб привернути увагу дітей до споріднених слів, їх значущих частин задовго до теоретичного опрацювання цього матеріалу (можливості для цього надають сторінки букваря).

Спираючисьнарівеньмовленнєвогорозвиткудітей6—7років,сучаснівчені- методисти (А. Каніщенко, Т. Рамзаєва, О. Шашкова та ін.) рекомендують у 1 класі практикувати систематичні словотворчі вправи, побудовані на зразках, активних спостереженнях за мовними фактами. Зміст пропедевтичної роботи охоплює формуваннявучнівнапрактичнійосновіуявленняпроспорідненіслова,ознайомлення їх із семантикою поширених у дитячому мовленні префіксів і суфіксів, найпростішими випадками морфологічного способу творення слів, вироблення в учнів умінь точно вживати споріднені слова в мовленнєвій практиці.

240

На уроках навчання грамоти слід запобігати змішуванню понять «словозміна» і «словотворення» Так, складаючи за малюнком кілька речень про маму, діти помічають, як це слово змінюється. Також можна запропонувати розглянути графічні схеми речень, конкретизувавши їх відомими першокласникам друкованими словами, і скласти самостійно речення за поданими моделями. Наприклад:

Мама							. |				маму.
|			мами			.

Аналізуючи ці речення, учитель зосереджує увагу школярів на однаковому значенні надрукованих слів.

Для закріплення уявлення першокласників про словозміну ефективним є використання текстів, у яких замість певних слів подано предметні малюнки. Такі тексти складає вчитель як варіанти букварних. Наприклад: У лісі (мал. сосни). На (мал. сосни) смола. Учні легко читають з дошки подібні тексти, причому самі бачать, що словоформи означають одне поняття. Надрукувавши після читання слова сосна слово сосні, діти доходять висновку, що тут маємо справу з одним і тим самим словом.

Матеріал букваря дає змогу закріпити уявлення про словозміну, скориставшись такими завданнями:

1.Відшукайте в тексті слово, вжите кілька разів.

2.Додайте до поданих слів одну або дві букви, щоб одержати змінені слова:

жук — ..., вуж — ..., син — ..., лист — ... .

3.Змініть останню букву в словах лижа, ніжка, книга, сестра. Які слова

одержали?

4.Змініть слова, що в дужках, так, щоб можна було прочитати речення: Коло

(слива) Павлик і Полінка. У (Павлик) повна миска слив.

5.Складіть кілька речень зі словом школа, змінивши його.

У букварі також уміщено матеріал, який дає вчителеві змогу практично ознайомити дітей зі словотворенням, продуктом якого є спільнокореневі слова. У процесі цієї роботи учні мають зрозуміти характерні ознаки споріднених слів, а саме: близькість значення й однакові звукосполучення. Перш ніж розпочати групування споріднених слів, учитель проводить бесіду:

—У кого з вас є родичі? Хто з вас, діти, може їх назвати?

—Як ви розумієте значення слова родичі?

—Так, це рідня, рідні вам люди. Часто вони схожі зовні, а також мають однакове прізвище.

—А чи є родичі у слів?

—Пригадайте, як називається сільськогосподарське знаряддя, яким зрізують траву або хлібні рослини. (Коса.)

—То що можна робити косою? (Косити.)

—Як називають людину, яка косить? (Косар.)

—Як ви гадаєте, чи можна слова коса, косар, косити назвати словами-

родичами? Чому?

Обґрунтовуючи правильність тверджень, діти ще раз указують на смислову близькість слів і наявність у них спільної частини кос-.

Аналогічну роботу, спрямовану на закріплення вміння розпізнавати споріднені слова, збагачення словника першокласників, доцільно провести зі словами ліс, хліб, цукор, чай тощо. Добре, коли учні введуть споріднені слова в речення та зв’язні тексти за сюжетними малюнками букваря. Так, дібрані слова-родичі

241

ліс, лісок, лісова (стежка), лісник діти вживають у тексті на тему «Прогулянка до лісу».

Корисно якомога частіше пропонувати дітям завдання на зразок:

1.Відшукайте у прочитаному тексті слова-родичі. Як ви їх упізнали?

2.Доберіть до слів сіль, мороз, море, дзвін слова-родичі, які відповідали б на питання що? який? що робить?.

Удаючись до різноманітних прийомів пояснення учням значень незрозумілих слів, учитель не повинен забувати і про такий спосіб, як добір спільнокореневих слів. Наприклад: красень — красивий, польова — поле. У процесі спостережень за спільнокореневими словами в текстах слід зауважити, що такі слова вживати поряд недоцільно.

Ознайомлення першокласників із семантикою окремих словотворчих афіксів варто починати зі спостережень над словами, що мають зменшувально-пестливі суфікси (Поліна, Полінка). Унаслідок смислового і графічного зіставлення таких пар слів школярі помітять різницю в їх значенні, а також наявність у словах типу

м’ячик, ялинка, крихточка, тополенька, лісок, кізонька певної частини, яка надає лексичному значенню слова відтінку зменшеності, пестливості.

Слід пам’ятати, що метою спостережень над словами з оцінними суфіксами є вироблення в учнів практичних навичок свідомо вживати слова з ознаками зменшеності, пестливості та згрубілості, а не формулювання висновків про значення цих суфіксів у словах. Тому вчитель звертається до дітей із запитаннями, наприклад:

—Коли вас називають Петриком, Тарасиком, Тетянкою, Оленкою?

—Про кого ми говоримо пестливо?

—Як по-різному можна назвати ці предмети (вчитель показує малюнки із зображенням зайця, лисиці, риби, берези, гриба тощо)?

—Коли ми говоримо зайчик, лисичка, лисонька, рибка, рибонька, грибочок?

Аколи — вовчище, рибище, ручище?

Слід зосередити увагу першокласників на словах із суфіксами оцінки (переважно зі зменшувально-пестливими), що трапляються на сторінках букваря, а також у дитячих віршах, загадках, прислів’ях, скоромовках. Наприклад: І шапочку має, та нікого не вітає. Наша перепеличка мала, невеличка, ходить між полукіпками з перепеленятками.

Для першокласників цілком доступними є завдання на знаходження чи творення слів, які означають маленькі предмети, підписування предметних малюнків, де зображене відрізняється тільки розміром. Не становить значних труднощів для них і відкидання зменшувально-пестливих суфіксів від похідних слів. Скажімо,

прочитавши з дошки слова пеньок, гайок, жменька, кавунчик, вагончик, клас «дру-

кує» в зошитах слова, що називають великі предмети (пень, гай, кавун і т. д.). Від іменниківізсуфіксамисуб’єктивноїоцінкипоступовопереходятьдоприкметників та прислівників з такими самими відтінками (маленька, тепленька, новісінька, раненько). Зазначимо, що вживання емоційно-експресивних слів у мовленні має бути доречним. Не можна допускати перенасиченості дитячих зв’язних висловлювань словами зі зменшувально-пестливим значенням.

Систематичне виконання першокласниками найпростіших завдань на творення слів запобігатиме виробленню в них формального підходу до виділення морфем у 2—4 класах. Наприклад:

1. Скажіть одним словом: Як називається той, хто водить трактор? Хто керує бригадою? Хто лікує людей? Хто виховує в дитсадку малюків? Що спільного

242

в значенні слів тракторист, бригадир, лікар, вихователь? Назвіть ще слова, які означають професії людей.

2.Замініть словосполучення за зразком:давати нагороду — нагороджувати,

ловити рибу — ..., проводити зиму — ..., робити ремонт — ... ; шафа для книжок — книжкова шафа, варення з вишень — ..., сік із яблук — ..., пісня солов’я —

..., сітка з дроту — ... .

3.До слів, що відповідають на питання хто?, доберіть такі, що відповідають на питання що робить?: продавець — ..., доярка — ..., лікар — ..., вихователь —

... .

 Важливе завдання пропедевтичних словотворчих спостережень — допомогти учням практично засвоїти роль префіксів у творенні слів рідної мови. Тут доцільно вдатися до прийому ілюстрації слів діями. Наприклад, одному з учнів учитель пропонує вийти з класу, зайти в клас, підійти до стола, викласти з портфеля книжки, перекласти їх з місця на місце і т. ін. Учні стежать за діями свого товариша і називають їх. Відмінність у значенні дієслів з різними префіксами першокласники помітять самі, ілюструючи їх діями іграшкової машини (поїхати,

приїхати, переїхати, доїхати, об’їхати) або сюжетними малюнками.

Учням корисно виконати низку спеціально дібраних мовленнєвих завдань: 1. Прочитати текст, замість крапок вставити потрібні склади.

Надя...чинилавкласікватирку.Люба...лилаквіти.Василько...мивдошку.Петрик

...ніс ганчірку. Вчителька ...хвалила дітей.

Який заголовок можна дати цьому тексту? 2. Продовжити розповідь.

Чергові

Сашко та Юля сьогодні прийшли до школи раніше за всіх. Вони чергові. Багато роботи в учнів. Потрібно...

3. Прочитати речення. Знайти помилки в словах. Виправити їх.

Весною на даху нашої хати переселилися лелеки. Вони наносили сухого гілля, м’якої трави і намостили собі розкішне гніздо. Незабаром у птахів вивелося п’ятеро малят. Вони жадібно закривали дзьобики і просили їсти.

Описана пропедевтична робота має велике значення, оскільки вона дає можливість створити надійне підґрунтя для осмислення учнями характерних ознак морфем, розуміння їх ролі. Крім того, підготовчі вправи з морфеміки й словотвору в 1 класі­сприяють формуванню в дітей мовного чуття, здатності виявляти смисловий зв’язок між словами, подібність і відмінність у їх звукових і буквених формах, уміння практично конструювати слова з похідною основою і доречно вживати їх у власному мовленні.

Опрацювання теми «Споріднені слова. Корінь слова» в 2 класі є логічним продовженням пропедевтичної словотвірної роботи. Про її ефективність свідчить правильне виконання учнями завдань на відшукування та добір споріднених слів, виділення їх спільної частини, тлумачення мотивованих назв предметів, заміну словосполучень одним словом (нести службу — служити), творення споріднених слів і введення їх у синтаксичні одиниці та зв’язні тексти.

Опорними знаннями з морфеміки прийнято вважати поняття про спільнокореневі слова і форми того самого слова. Отже, на уроках з теми «Споріднені слова. Корінь слова» значну увагу слід приділити розкриттю суті процесів словозміни і словотворення, виробленню в другокласників уміння розрізняти ці мовні явища.

243

Учням необхідно запропонувати порівняти значення виділених у тексті про Київ слів (Київ, киянин, Києва, київська тощо) і зробити висновок, що серед них є однакові за значенням (змінені) слова і слова-«родичі».

На дошці слід оформити запис:

Київ, Києва, Києвом, у Києві — змінене слово Київ, однакове значення. Київ, киянин, київська — різні слова, різні значення, слова-«родичі».

Ще раз необхідно наголосити на тому, що розмежовувати явища словозміни і словотворення допомагає з’ясування значення слів.

Закріпленню вміннярозрізняти спорідненісловаі форми слів сприяють вправинауснийаналізпарслів,вибірковесписування,вибірковийдиктант,групування однорідних мовних явищ. Матеріалом для вправ можуть бути словосполучення, речення та зв’язні тексти. Наприклад:

Білий сніг, рихлий сніг прилипає нам до ніг. Зліпим бабу снігову, розмалюєм, як живу.

А замерзнуть рученята — будем снігом розтирати.

—Скільки раз уживається в тексті слово сніг? Чому ви так вважаєте?

—Як змінюється слово сніг у вірші? Як воно ще може змінюватися?

—Чому ви не назвали слово снігову? Доведіть, що воно відрізняється своїм

значенням від слова сніг.

— Придумайте словосполучення зі словом снігова (снігова доріжка, снігова вода).

Уживаннямолодшимишколярамислів—різнихчастинмовивконтекстовому мовленні ґрунтується на неусвідомленому володінні формами цих слів. Саме тому на перших уроках слід передбачити завдання на вироблення в дітей практичних навичок змінювати слова, щоб вони усвідомили, що слово — це сукупність слово-

форм (глибокий, глибока, глибоке, глибокі, глибокої, глибокого, глибоких і т. ін.).

Під час виконання завдань на змінювання за питаннями слів різних частин мови,словосполучень,атакожнавідновленнядеформованихреченьзакріплюється уявлення другокласників про словозміну як самостійний рівень мовної системи.

Поняттяпроспорідненісловаучнізасвоюютьзадопомогоюгніздуванняслів. Можна також побудувати зв’язну розповідь, щоб показати їм, у якому контекстовому оточенні вживаються слова певного словотворчого гнізда. Наприклад:

Хліб печуть уже багато тисяч років. Тоді ж з’явилося в людській мові і це слово. Рослини, із зерна яких виготовляли хліб, почали називати хлібними.

Здавна люди з великою любов’ю ставляться до хліба як цінного харчового продукту. Вони називають його з ніжністю й теплотою хлібець, хлібчик. Декілька десятків нових слів утворилося від слова хліб.

Учитель допомагає учням дібрати, крім ужитих у тексті, якомога більше споріднених слів, серед них і складних з першою частиною хлібо- (хлібозавод,

хлібозбирання, хлібопекарня, хліборізка).

На завершення роботи на дошці ілюструється словотворче гніздо й узагальнюються результати спостережень за ним:

—Яке слово з групи споріднених слів найпершим з’явилося в нашій мові? Чому ви так вважаєте?

—Яким словом можна пояснити значення всіх інших споріднених слів?

244