5.Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення

Дисципліни

Самостійне вивчення дисципліни "Цивільний захист" необхідно проводити системно, використовуючи базові знання з соціально-гуманітарних, управлінських та економічних дисциплін. При вивченні дисципліни необхідно використовувати апробовані наукові методи і прийоми пізнання: від простого до складного, від загального до частки, методи аналізу і синтезу, наукової абстракції.

Необхідно враховувати й індивідуальний підхід студента до самостійного вивчення курсу. Орієнтиром при такому підході можуть служити контрольні питання по кожній темі і література, що рекомендується.

Основними формами самостійної роботи студента над вивченням дисципліни є:

1. Вивчення окремих питань тем тематичного плану за рекомендованими навчальними посібниками.

2. Конспектування статей, вміщених у журналах “Гражданская защита”, “Надзвичайна ситуація”, “Безопасность жизнедеятельности” та інших за рекомендацією викладача.

3. Написання рефератів під час самостійної позаурочної роботи.

4. Підготовка до практичних аудиторних робіт, виконання домашніх практичних робіт.

5. Підготовка до контрольних робіт та до тестування.

Метою самостійного вивчення дисципліни є засвоєння студентами навчального матеріалу по окремих темах дисципліни, які виносяться на ці заняття.

При підготовці до семінарських і практичних занять потрібно перед усім прочитати конспект лекцій з відповідних тем, вивчати понятійний апарат і осягнути логіку навчального матеріалу. Доцільно скористатися методичними порадами до відповідної теми і літературними джерелами, рекомендованими з кожної теми.

Заліковий модуль 1. Загальна підготовка

Змістовий модуль 1. Моніторинг та спеціальний аналіз

виникнення і розвитку НС

При вивченні першого питання слід звернути увагу на причини виникнення та складові системи моніторингу, місце галузевого моніторингу за станом безпеки у відповідній сфері відповідальності центральних органів виконавчої влади.

Потрібно увагу направити на найменування та визначення основних показників джерел природних НС та їх номенклатура, позначення, розмірність і порядок визначення параметрів уражальних чинників джерел техногенних НС, які контролюються і підлягають прогнозуванню.

Друге питання слід розглянути з питань заходів територіального моніторингу за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації НС, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їхніх масштабів.

У третьому питанні необхідно акцентувати увагу на мережу спостереження і лабораторного контролю. Урядова інформаційно-аналітична система з НС, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації, методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.

Література: 1, 2, 4, 6, 7,11, 12, 14, 18, 22, 23, 25, 28, 33.

Засоби контролю знань: усне опитування, індивідуальне завдання.

Змістовий модуль 2. Планування заходів з питань цивільного

При вивченні першого питання слід звернути увагу на структурно-функціональна модель протидії НС (попереджувальна, компенсаційна, комплексна тощо), методику розроблення планів з попередження НС, що передбачає комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків НС природного характеру.

Друге питання слід розглянути з питань заходів особливості планування дій персоналу щодо локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій на ПНО та пом'якшення їхніх наслідків. Вимоги до складання та змісту аналітичної і оперативної частини плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій.

У третьому питанні необхідно акцентувати увагу на методику планування заходів із фізичного, функціонального, та комбінованого захисту персоналу, а також ліквідації наслідків НС, на основі прогнозу варіантів (сценаріїв) розвитку обстановки, аналізу власних та ресурсів третіх сторін щодо реагування на НС та ліквідації їхніх наслідків з урахуванням режиму функціонування системи.

Література: 1, 2, 4, 6, 7,11, 12, 14, 18, 22, 23, 25, 28, 33.

Засоби контролю знань: усне опитування, індивідуальне завдання.

Змістовий модуль 3. Методи розрахунку зон ураження від

техногенних вибухів і пожеж та противибуховий

протипожежний захист ОГ.

При вивченні першого питання класифікації вибухо-, пожежонебезпечних зон, їх характеристика за ступенях руйнування необхідно уяснити методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі, оцінити стійкість роботи ОГ внаслідок вибуху газоповітряної суміші.

Друге питання слід розглянути з питань заходів визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою за ступеню їхньої вогнестійкості, оцінити масштаб і характеру(виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення , площі зон задимлення і часу зберігання диму.

Трете питання слід розглянути з питань заходів противибухового та протипожежного захист ОГ, основних заходів захисту від техногенних вибухів та пожеж. Засоби усунення пожеж: стаціонарні, ручні та пересувні. Вимоги пожежної безпеки до шляхів евакуації та планування дій персоналу підприємств та організацій при пожежах. Методика розрахунку необхідного часу на евакуацію людей із приміщень різного призначення, у яких виникає пожежа

Література: 1, 2, 4, 6, 7,11, 12, 14, 18, 22, 23, 25, 28, 33.

Засоби контролю знань: усне опитування, індивідуальне завдання.

Змістовий модуль 4. Прогнозування обстановки та планування

заходів захисту в зонах радіоактивного,

При вивченні першого питання необхідно охарактеризувати зони радіоактивного, хімічного та біологічногозараження, дати визначення параметрів зон забруднення радіоактивними (РР) та небезпечними хімічними речовинами (НХР) під час аварійного прогнозування можливої обстановки за відповідними таблицями (класу стійкості атмосфери, напряму розповсюдження хмари, потужності рівня радіації, доз опромінення людей, приведеної величини часу початку і тривалості опромінення, довжини та ширини зон забруднення (для РР) та площі зони, глибини, часу підходу хмари забрудненого повітря до ОГ (для НХР), тривалості дії ураження РР, НХР. Розрахунок масштабів хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні за еквівалентними значеннями небезпечно хімічних речовин в первинній і вторинній хмарі.

Друге питання слід розглянути з питань заходів методик розрахунку зон проведення загальної та часткової негайної евакуації на ранній фазі розвитку радіаційної аварії.

Трете питання слід розглянути з питань практичного освітлення та порядку нанесення зон радіоактивного та хімічного забруднення на картографічну схему (план, карту), розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної та хімічної обстановки та превентивних заходів щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ОГ та АТО.

Розрахунок сил і засобів необхідно здійснювати з:укриття виробничого персоналу в захисних спорудах, визначення коефіцієнту їхнього захисту від дії проникної радіації; організації спостережень та дозиметричного контролю; проведення робіт з дезактивації ОГ та АТО; організації санітарного обслуговування людей та знезаражування одягу і техніки; обмеження зони хімічного забруднення створенням рідинних завіс; розведення розливу водою; локалізації розливу твердими сипучими матеріалами.

Література: 1, 2, 4, 6, 7,11, 12, 14, 18, 22, 23, 25, 28, 33.

Засоби контролю знань: усне опитування, індивідуальне завдання.

Змістовий модуль 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-

економічних наслідків НС

При вивченні першого питання необхідно охарактеризувати зони небезпечних геологічних процесів і явищ. Визначення показників, що характеризують ушкодження будівель, споруд та обсяги завалів у зонах НС, спричинених природними чинниками фізичного походження. Інженерна підготовка зсувних та зсувонебезпечних територій.

Друге питання слід розглянути з характеристики зон затоплень, які виникають під час руйнування підпірних споруд (греблі) водосховищ, визначення параметрів, характеру руху хвилі прориву при повному руйнуванні підпірних споруд водосховища. Розрахунок хвилі прориву при частковому руйнуванні греблі. Порядок нанесення на карту ділянки затоплення місцевості.

Трете питання слід розглянути з питань заходів з мінімізації небезпечних наслідків, які запроваджуються завчасно та у разі загрози затоплення. Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.

Література: 1, 2, 4, 6, 7,11, 12, 14, 18, 22, 23, 25, 28, 33.

Засоби контролю знань: усне опитування, індивідуальне завдання.