Висновки

Надзвичайна ситуація – це завжди порушення нормальних умов життя і діяльності людей на обєкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвело (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Основним психічним розладом, що найчастіше зустрічається під час надзвичайної ситуації є постравматичнй стресовий розлад. Він характеризується наявністю у індивіда інтенсивного страху, жаху; уникання травмуючої ситуації або предметів повязаних з нею; пророблення ситуації подумки; порушення сну.

Тому однією з найважливіших мір профілактики є постійне і повне інформування людей в період стихійних лих про ліквідацію їх наслідків. В цілях профілактики небажаних психоемоційних реакцій людей, панічних настроїв доцільно укріплювати місцеві органи влади на рівні глав районів, міст, селищ інформаційними ресурсами.

Інформаційні повідомлення для жителів населених пунктів, що піддалися стихійному лиху, повинні проходіть оперативну психологічну експертизу. Для всіх джерел інформації слід готувати відповідні рекомендації, засновані на знанні психологічних закономірностей сприйняття і переробки людьми інформації в умовах стресу.

Заходи щодо ліквідації наслідків стихійних лих бажано “прив'язувати” до природних циклів і добових ритмів життєдіяльності людини (якщо, звичайно, призупинення аварійно-відновних робіт або їх уповільнення не загрожує появою нових жертв).

Недолік інформації про подію сприяє виникненню чуток і будь-якої дезинформації. Якщо влада запізнюється з інформуванням населення, природно, з'являються розповсюджувачі чуток та пліток.

Об'єктивно заспокоює будь-яка інформація, що надходить з достовірного джерела. Люди, і в першу чергу дорослі, потребують правдивої інформації, витікаючої від властей або від компетентних фахівців. Частіше спокійно і упевнено відчувають себе ті, хто знаходиться ближчим до джерела інформації, навіть якщо вона не сама обнадійлива.

Крім того, слід зазначити, що у меншій мірі страждають люди, які з самого початку надзвичайної події включилися в практичну, суспільно корисну діяльність (практично не залишається психічних проявів).

ВИКОРИСТАНІ ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА:

1. Экстренная психологическая помощь: Практическое пособие / М.А. Крюкова, Т.И. Никитина, Ю.С. Сергеева; Центр экстренной психологической помощи. - М.: Изд-во НЦ ЭНАС, 2003. - 63 с.

2. Гринберг Дж. Управление стрессом. – Спб: Питер, 2004. – 496 с.

3. Малкина-Пых И.Г. Экстремальные ситуации. Справочник практического психолога. – М.: ЭКСМО, 2005. – 960 с.

4. Панюк В.Г. Методичні підходи до надання психологічної допомоги потерпілим від техногенної катастрофи/ Центр. соц. експертиз і прогнозів ін.-ту соціол. НАН України та ін.- К., 1999.- 104 с.

5. Сыропятов О.Г. Психопатология чрезвычайных ситуаций./ О.Г. Сыропятов, Г.В. Иванцова.- К.: Наук. світ, 2005.- 64 с.

6. Тарабрина Н.В. Практикум по психологии посттравматического стресса. – СПб: Питер, 2001. – 239 c.

7. Електронна публікація:

Гриневич Є. Г. Комплексна соціально-психологічна та психотерапевтична допомога постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій, техногенних аварій та катастроф (загальні принципи, структура, мета й задачі, методичні підходи та заходи) [Електронний ресурс] // Новини української психіатрії. — Київ–Харків, 2007. — Режим доступу: http://www.psychiatry.ua/articles/paper237.htm.

Використана література: 3, 5, 6, 7, 11, 12, 23, 24, 26.