- •«ЦивільНий захист»
- •Навчальна програма
- •Мета і завдання дисципліни
- •1.3. Місце модулю у навчальному процесі
- •Тематичний зміст дисципліни Заліковий модуль 1. Загальна підготовка
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •«ЦивільНий захист»
- •Мета і завдання дисципліни
- •1.3. Місце модулю у навчальному процесі
- •2. Розподіл навчального плану по модулям
- •3.Шкала рейтингової оцінки навчального модулю
- •4. Засоби контролю знань студентів з кожного залікового модуля
- •5. Критерії оцінювання знань студентів з кожного залікового модуля
- •6. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів Заліковий модуль 1.Загальна підготовка
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка» (екологічний профіль). Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи
- •Тести для перевірки знань студентів з 1 залікового модулю
- •Плани проведення практичних і семінарських занять з кожного змістового модулю з визначенням літературних джерел, індивідуальних завдань та перелік питань для самоконтролю
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •5.Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •3.Конспект лекцій
- •1.1 Нс, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
- •Організація планування та моніторингу заходів цивільного захисту у 2010 році.
- •2.1 Постiйна комiсiя з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади.
- •2.2 Державна система органiв виконавчої влади з питань запобігання I реагування на надзвичанi ситуацii.
- •2.3 Державне регулювання I контроль щодо захисту населення і територiй
- •Основні положення рятувальних і інших робіт
- •3.2 Пожежна безпека та пожежний нагляд в Україні
- •Загальні відомості про процес горіння і пожежної безпеки речовин
- •3.3 Классификация виробництв, зон і приміщень за вибухонебезпечністю та пожежною небезпекою
- •3.4 Заходи з протипожежного захисту
- •Питання для самоконтролю:
- •Варіанти повідомлень
- •4.2 Правила поведінки та дії населення в осередку ядерної, хімічної та біологічної зброї
- •Правила поведінки та дії населення в осередку бактеріологічного ураження
- •4.3 Організація та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт під час нс
- •4.4 Приладирадіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю Радіометричні та дозиметричні прилади
- •Прилади хімічної розвідки
- •Заключення
- •5.1 Правила поведінки та дії населення при землетрусах
- •5.2 Захисні споруди: класифікація, види, характеристика
- •Вимоги до захисних властивостей споруд
- •5.3 Правила поведінки та дії населення при повенях
- •5.4 Правила поведінки та дії населення при селевих потоках, обвалах та снігових заметах
- •Правила поведінки та дії населення при снігових заметах
- •Заліковий модуль2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •6.2 Загальна характеристика регуляторних процесів
- •6.3 Саморегуляція діяльності та поведінки при нс
- •1. Профілактика гострих панічних реакцій, психологічних нервово-психічних порушень
- •1.1. Групова поведінка людей в нс. Паніка
- •1.2. Методи профілактики панічних реакцій, нервово-психічних порушень
- •2. Принципи та методи психологічної допомоги при посттравматичному стресі
- •3. Технології профілактики пост травматичних стресових розладів
- •3.1. Психічні розлади у постраждалих від стихійного лиха
- •3.2. Клініка психічних розладів при катастрофах
- •3.3.Організація й зміст медико-психологічної допомоги потерпілим у вогнищах стихійних лих й катастроф
- •3.4. Діагностика психічних розладів і організація психологічної допомоги заручникам
- •Висновки
- •Б. Економічний профіль
- •6.1 Ризики у соціальних системах
- •Ризики надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •6.2 Економічна оцінка ризиків
- •Оцінка ризиків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •6.3 Методологія оцінки ризиків та їх прогноз
- •Висновок
- •Список використаної літератури: 7, 11, 29, 37, 38, 49, 56, 57, 61.
- •7.1 Забезпечення фінансування єдиної державної системи
- •Ранжування регіонів країни за рівнем природної безпеки та потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків нс
- •Обсяги витрат із резервного фонду Державного бюджету, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями та роботами з ліквідації наслідків стихійних явищ та аварій протягом 2000 - 2007 років.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •В. Екологічний профіль.
- •6.1 Структура органів управління природоохоронною діяльністю.
- •Кабінет Міністрів України в області охорони опс
- •Суспільні природоохоронні об'єднання мають право
- •6.2 Контроль і нагляд в області охорони навколишнього природного середовища.
- •6.3 Екологічний моніторинг, екологічна експертиза, екологічне нормування.
- •7.1 Органи управління єдиною державною системою
- •7.2. Режимифункціонування єдиної державної системи
- •7.2 Основні положення державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій
- •7.3 Система законодавчих актів і правових природоохоронних норм в Україні.
- •Перелік використаної літератури:
- •9.2. Основна література
- •9.3. Додаткова література
- •9.4. Internet-джерела
- •4.Методичні рекомендації для проведення семінарських занять з кожного змістового модулю з дисципліни
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •5.Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •6. Засоби діагностики якості освіти
- •7. Список рекомендованої літератури
- •7.1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •7.2. Основна література
- •7.3 Додаткова література
- •7.4. Internet-джерела
6.2 Економічна оцінка ризиків
Процес оцінки надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру включає оцінку негативних наслідків (збитку) для економіки країни. Збиток тут трактується досить широко і ризик виступає як мірило небезпеки. В загальному вигляді під збитком, заподіяним економіці надзвичайною ситуацією техногенного або природного характеру, мають на увазі збитки, втрати і витрати:
1. Збитки — це вартість втрачених матеріальних цінностей унаслідок дії надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру. Наприклад, в Закарпатті унаслідок повені за станом на 11 листопада 1998 р. в 269 населених пунктах було зруйновано 2695 житлових будинків, 2877 - пошкоджено, 1080 чоловік залишилися без житла. Крім того, були зруйновано 3,1 км і пошкоджено 37.3 км водозахисних гребель, виведено з ладу 18 водозаборів, 28 каналізаційних насосних станцій і 20 каналізаційних очисних споруд, зруйновано 12 і пошкоджено 48 автомобільних мостів, зруйновано 46.8 км і пошкоджено 722,2 км автомобільних доріг, зруйновано 17,1 км підпірних стін. Загальні збитки складали 351 млн. грн.
Втрати - вартість товарів, внаслідок пошкодження або відсутності необхідних складових виробничого процесу, наприклад, відсутність робочої сили (йдеться про споживні і інші вартості, які б були проведені за умови відсутності надзвичайної ситуації) з урахуванням заставного екстрапольованого доаварійного розвитку як потерпілих територій і виробництв, так і всього господарства.
Витрати - вартість усунення або зменшення наслідків погіршення економічного стану, включаючи і витрати на деякі превентивні заходи, що дозволяють до певного ступеня уникнути негативних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.
Оцінка ризиків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
При оцінці ризику надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру істотне значення має визначення темпів їх формування (розвитку); моменту появи і закінчення протікання. По цих характеристиках розрізняють типи надзвичайних ситуацій техногенно-природного характеру: «вибухові», при яких відлік часу йде в хвилинах, а то і в секундах; «повільні», що характеризується досить тривалим періодом (іноді протягом десятиріч).
Механізм оцінки всього об'єму негативних наслідків (збитку) надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру ще недостатньо є відпрацьований. Однією з найбільших проблем при оцінці їх негативних наслідків для населення є визначення розміру шкоди, заподіяної здоров'ю людей. По-перше, це пов'язано з труднощами визначення шкоди для здоров'я в натуральній формі - для цього необхідно мати об'єктивні методи кількісного вимірювання і опису початкового (до дії) і кінцевого (після дії) стану здоров'я людини. По-друге, з вартісною оцінкою здоров'я, ураховуючи летальні результати.
Існують два принципові концептуальні підходи до оцінки вартості життя людини, які не співпадають:
економічний - в межах цього підходу життя людини не є об'єктом купівлі-продажу, в основі якого знаходиться концепція «людського капіталу» (метод капіталізації зарплати, метод витрат). В найпростішому випадку - це сучасна оцінка майбутнього заробітчанства (доходів), не отриманого через смерть або втрату (тимчасово або постійно) здібності до праці;
соціально-економічний - базується як на об'єктивних економічних розрахунках (розмірів грошових сум, які в змозі сплатити люди, щоб уникнути ризику, або згодні одержувати як компенсація за ризик), так і на суб'єктивній соціальній оцінці збитку, що також здійснюється у вартісному вигляді (робиться спроба врахувати громадську думку щодо вартості людського життя - кожна окрема людина є неповторною як особа і в цьому криється непоправність втрати для оточуючих у разі його смерті).
Загальним в обох підходах є те, що комплексно розглядаються зусилля і засоби, які суспільство може надати для порятунку життя людини. При цьому необхідно витримувати обмеження розміру цих засобів, які повинні бути такими, щоб їх виділення не мало негативного впливу на стан здоров'я і безпеки суспільства, тобто, щоб порятунок життя однієї людинине привів до загибелі інших.
Важливим в методологічному плані є досвід оцінки збитку для населення, заподіяного надзвичайною ситуацією техногенного характеру, який здійснюється в Нідерландах і заснований на визначенні вірогідності загибелі людей як прямого слідства надзвичайних ситуацій. Застосовуються наступні критерії оцінки збитку для населення, заподіяного надзвичайною ситуацією техногенного характеру:
індивідуальний ризик – 6-10 смертельних випадків в рік (граничне значення) - вірогідність загибелі для людини при постійному знаходженні в зоні можливої дії надзвичайної ситуації техногенного характеру без засобів захисту, при цьому встановлюються конкретні зони негативних дій різної інтенсивності антропогенних чинників;
колективний ризик - вірогідна кількість загиблих унаслідок надзвичайної ситуації техногенного характеру протягом двох тижнів з урахуванням можливості збільшення кількості загиблих, що залежить від характеру розміщення населення поблизу джерела ризику (при цьому ураховуються чинники, пом'якшувальні інтенсивність негативної дії): 5-10 загиблих в рік; - понад 10 загиблих; - більше 100 загиблих; - понад 1000 загиблих.
Зміст критеріїв оцінки збитку, заподіяного населенню надзвичайною ситуацією техногенного характеру, дає уявлення про їх застосування: індивідуальний ризик розглядається як певні порогові параметри (допускається збільшення вірогідності смерті в якнайменше уразливій віковій групі (12-15 літ) на 1 додатковий відсоток, але їх не порівнюють «поодинці» з даними вірогідності смерті медичної статистики — результати порівняння виглядають досить песимістично), а колективний - як задачі, цільові значення, які слід виконувати (проте не обов'язково за будь яку ціну).