- •«ЦивільНий захист»
- •Навчальна програма
- •Мета і завдання дисципліни
- •1.3. Місце модулю у навчальному процесі
- •Тематичний зміст дисципліни Заліковий модуль 1. Загальна підготовка
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •«ЦивільНий захист»
- •Мета і завдання дисципліни
- •1.3. Місце модулю у навчальному процесі
- •2. Розподіл навчального плану по модулям
- •3.Шкала рейтингової оцінки навчального модулю
- •4. Засоби контролю знань студентів з кожного залікового модуля
- •5. Критерії оцінювання знань студентів з кожного залікового модуля
- •6. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів Заліковий модуль 1.Загальна підготовка
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка» (екологічний профіль). Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи
- •Тести для перевірки знань студентів з 1 залікового модулю
- •Плани проведення практичних і семінарських занять з кожного змістового модулю з визначенням літературних джерел, індивідуальних завдань та перелік питань для самоконтролю
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •5.Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •3.Конспект лекцій
- •1.1 Нс, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
- •Організація планування та моніторингу заходів цивільного захисту у 2010 році.
- •2.1 Постiйна комiсiя з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади.
- •2.2 Державна система органiв виконавчої влади з питань запобігання I реагування на надзвичанi ситуацii.
- •2.3 Державне регулювання I контроль щодо захисту населення і територiй
- •Основні положення рятувальних і інших робіт
- •3.2 Пожежна безпека та пожежний нагляд в Україні
- •Загальні відомості про процес горіння і пожежної безпеки речовин
- •3.3 Классификация виробництв, зон і приміщень за вибухонебезпечністю та пожежною небезпекою
- •3.4 Заходи з протипожежного захисту
- •Питання для самоконтролю:
- •Варіанти повідомлень
- •4.2 Правила поведінки та дії населення в осередку ядерної, хімічної та біологічної зброї
- •Правила поведінки та дії населення в осередку бактеріологічного ураження
- •4.3 Організація та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт під час нс
- •4.4 Приладирадіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю Радіометричні та дозиметричні прилади
- •Прилади хімічної розвідки
- •Заключення
- •5.1 Правила поведінки та дії населення при землетрусах
- •5.2 Захисні споруди: класифікація, види, характеристика
- •Вимоги до захисних властивостей споруд
- •5.3 Правила поведінки та дії населення при повенях
- •5.4 Правила поведінки та дії населення при селевих потоках, обвалах та снігових заметах
- •Правила поведінки та дії населення при снігових заметах
- •Заліковий модуль2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •6.2 Загальна характеристика регуляторних процесів
- •6.3 Саморегуляція діяльності та поведінки при нс
- •1. Профілактика гострих панічних реакцій, психологічних нервово-психічних порушень
- •1.1. Групова поведінка людей в нс. Паніка
- •1.2. Методи профілактики панічних реакцій, нервово-психічних порушень
- •2. Принципи та методи психологічної допомоги при посттравматичному стресі
- •3. Технології профілактики пост травматичних стресових розладів
- •3.1. Психічні розлади у постраждалих від стихійного лиха
- •3.2. Клініка психічних розладів при катастрофах
- •3.3.Організація й зміст медико-психологічної допомоги потерпілим у вогнищах стихійних лих й катастроф
- •3.4. Діагностика психічних розладів і організація психологічної допомоги заручникам
- •Висновки
- •Б. Економічний профіль
- •6.1 Ризики у соціальних системах
- •Ризики надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •6.2 Економічна оцінка ризиків
- •Оцінка ризиків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •6.3 Методологія оцінки ризиків та їх прогноз
- •Висновок
- •Список використаної літератури: 7, 11, 29, 37, 38, 49, 56, 57, 61.
- •7.1 Забезпечення фінансування єдиної державної системи
- •Ранжування регіонів країни за рівнем природної безпеки та потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків нс
- •Обсяги витрат із резервного фонду Державного бюджету, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями та роботами з ліквідації наслідків стихійних явищ та аварій протягом 2000 - 2007 років.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •В. Екологічний профіль.
- •6.1 Структура органів управління природоохоронною діяльністю.
- •Кабінет Міністрів України в області охорони опс
- •Суспільні природоохоронні об'єднання мають право
- •6.2 Контроль і нагляд в області охорони навколишнього природного середовища.
- •6.3 Екологічний моніторинг, екологічна експертиза, екологічне нормування.
- •7.1 Органи управління єдиною державною системою
- •7.2. Режимифункціонування єдиної державної системи
- •7.2 Основні положення державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій
- •7.3 Система законодавчих актів і правових природоохоронних норм в Україні.
- •Перелік використаної літератури:
- •9.2. Основна література
- •9.3. Додаткова література
- •9.4. Internet-джерела
- •4.Методичні рекомендації для проведення семінарських занять з кожного змістового модулю з дисципліни
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •5.Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •6. Засоби діагностики якості освіти
- •7. Список рекомендованої літератури
- •7.1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •7.2. Основна література
- •7.3 Додаткова література
- •7.4. Internet-джерела
Б. Економічний профіль
Змістовий модуль 6 Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи
цивільного захисту
План
1. Ризики у соціальних системах.
2. Економічна оцінка ризиків.
3. Методологія оцінки та прогнозів ризиків.
Практика господарської діяльності свідчить про конфліктність і наявність суперечностей у розвитку людського суспільства. Життя постійно висуває перед ним різноманітні проблеми, причому значення одних з часом може зростати, інших - зменшуватися, а деякі можуть бути знятими. При цьому можлива вірогідність рішення проблеми шляхом небажаних подій, а в окремих випадках існує ризик появи надзвичайних ситуацій різноманітного характеру з певним кругом негативних наслідків.
Деякі науковці, а частковості Г.Л. Кофф і інші, розглядають декілька підходів до трактування самого поняття «ризик». В теоріях статистичного оцінювання рішень і розпізнавання образів під ризиком (функцією ризику) мають на увазі математичне очікування функції негативних наслідків (збитку) при розрахунку оцінки параметрів математичної моделі або її структури. При такому підході у разі появи певної надзвичайної ситуації негативні наслідки матимуть позначену величину і вже потім визначається вірогідність її появи. Ризик - це гіпотетична можливість збитку.
В.Г.Горській і інші виділяють ризик в управлінні як рівень невизначеності з непередбаченим результатом. Рішення приймаються за умови різноманітних обставин, що класифікуються як умови невизначеності (вірогідність потенційних результатів тієї або іншої події оцінити неможливо), умови ризику (результати не визначені, але їх вірогідність відома) і умови визначеності (результат точно відомий).
По-різному трактує поняття ризику і в таких галузях знань, де воно є ключовим. Наприклад, в страхуванні - це розподіл вірогідності подій:
заподіяного страховим випадком збитку ( розраховується математичними способами і є основою для визначення розмірів страхових тарифів );
конкретний страховий випадок, від якого проводиться страхування (в такому розумінні перелік страхових ризиків є об'єктом страхової відповідальності);
конкретні об'єкти страхування за їх страхувальною оцінкою і ступенем вірогідності заподіяного збитку.
Сьогодні поняття «ризик» з сфер математичного аналізу, теорії вірогідності і повсякденному життю (ризикова людина, ризикова ситуація і ін.) міцно увійшло до сфери науково-практичної діяльності.
Агентством охорони навколишнього середовища США під терміном «ризик» мається на увазі «вірогідність пошкодження, захворювання або смерті при певних обставинах». Кількісно ризик вимірюється величинами від нуля (відображає упевненість в тому, що збиток не буде заподіяний) до одиниці (збиток буде заподіяний).
6.1 Ризики у соціальних системах
З кожним роком незалежності Україна неухильно наближається до цивілізованого розвитку економіки. Це торкається як нарощування темпів зростання економіки, збільшення кількості підприємств і наявності багатопланової інфраструктури, так і наявність в нашому суспільстві економічного ризику і проблеми ухвалення рішень в умовах невизначеності. При дослідженні розвитку економіки і ухваленні рішень дуже важливо знати ступінь ризику не тільки на сьогодні, а і на майбутнє.
Останніми роками за межею і у нас є розроблений багато різних методів оцінювання економічного ризику, які могли б достатньою мірою сприяти кваліфікованому ухваленню рішень. Це торкається перш за все робіт таких відомих учених, як В.В. Вітлінській, П.І. Верченко, С.І. Наконечний, О.И. Ястремский і інші.
Кожному керівнику на всіх рівнях управління доводиться стикатися з проблемами інформаційного забезпечення: недостатністю інформації, появою новітніх напрямів розвитку інформаційних і технологічних структур, обмеженістю доступу до статистичних і нормативних даних. Все це призводить до того, що ухвалення рішень в економіці базується або на випадковому виборі за умов некомпетентності керівництва, або на спробах обґрунтовування цих рішень методами, що є, якісним і кількісним аналізом ризику. Але недостатність стабільного інформаційного простору і високої кваліфікації працівників є причиною того, що ці методи або не відпрацьовують взагалі, або відпрацьовують частково.
На сьогодні існує розроблена класифікація кількісних і якісних методів оцінки економічного ризику.
За допомогою їх можливе подальше обґрунтовування ступенів економічного ризику для тих або інших областей економіки. Але ці оцінки ще залежать від самого типу ризиків - динамічного або статистичного, точніше, від їх основних видів: виробничого ризику; фінансового (кредитного) ризику; інвестиційного ризику; ринкового ризику; портфельного ризику.
Існують три типи рівнів ризику: допустимий ризик, критичний ризик, катастрофічний ризик, які оцінюються відповідними показниками і граничними обмеженнями.
Найстабільнішим і найефективнішим для ухвалення рішень є допустимий ризик. За ним перед нашим суспільством виникають дві першочергові задачі. Перше - створення індустрії інформатики, наприклад, цілком доступних друкарських або електронних видань, в яких публікувалися б всі статистичні і нормативні матеріали, які торкаються виникнення, розвитку і банкрутства підприємств і фірм, економічних умов їх існування, наявність ринків збуту і тому подібна; друге - підготовка висококваліфікованих фахівців в різних областях економіки, які володіли б не тільки економіко-математичними методами аналізу економіки, а і експертними системами оцінювання ризику і умінням синтезувати всю доступну інформацію, використовували б системні методи аналізу.
Важливо також знати, які процеси в суспільстві і економіці впливають на виникнення критичного ризику. Відповідно до концепції розуміння суспільства як психоінформаційної системи в розвитку його ідеологічної і економічної структур є чотири фази, які воно проходить в своїй еволюції.
Розглянемо розвиток суспільства за фазами. У фазі, коли в суспільстві спостерігається різке зростання об'ємів ідей і інформації, виникає найбільший економічний (катастрофічний) ризик, і накопичення матеріальних благ падає до найнижчої помітки.
І навпаки, у фазах, коли в світі ідей і інформації починається стагнація, ступінь економічного ризику зменшується, економіці стають властиві прогнозованість і планування, зростання накопичення матеріальних благ, допустимий рівень ризику. В ці періоди приватні інтереси можуть співпадати з суспільними.
Проаналізувавши цю динаміку, можна затверджувати, що у фазах, коли в суспільстві багато різноманітних ідей і інформації, економічний ризик найбільш впливає на розвиток економіки, і тому рівень його розвитку у вказаних фазах найнижчий. У фазах нестабільності ідеологічного і політичного життя кількісні методи оцінювання економічного ризику практично не ефективні. В цей період потрібними можуть виявитися якісні методи, які у випадку не спрацьовування підміняються лише інтуїцією. У фазах, коли ситуація в політичному житті суспільства стабілізується, велику роль в оцінюванні економічного ризику починають відігравати кількісні і якісні методи.
З досліджень учених про ризик відомо, що необхідна власна зацікавленість менеджерів (суб'єктів ризику) в результатах управління об'єктом ризику, тобто отримання максимальних прибутків, зменшення збитків. Але приватні інтереси рано чи пізно приводять до конфліктів як в економіці, так і в суспільстві, а це означає, що діяльність фірм і підприємств, направлена тільки на задоволення жирних, як правило, короткострокових інтересів, збільшує зростання ризику і нестабільності в суспільстві.
Напевно, доцільно ураховуючи це розглянути питання об дослідження допустимих меж ступеня ризику і її впливу не тільки на розвиток самого підприємства, а і на суспільство і людство в цілому. Сьогодні час поставити питання про такий розвиток економіки, який би був направлений перш за все на розвиток людини і збереження життя на Землі.