Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НКВД.docx
Скачиваний:
78
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
707.86 Кб
Скачать

3.4 Заходи з протипожежного захисту

Заходи з протипожежного захисту поділяються на організаційні, експлуатаційні, технічні і режимні (спеціальні).

Організаційні заходи: навчання робітників і службовців правилам пожежної безпеки, організація пожежної охорони, проведення бесід, лекцій, видання необхідних інструкцій і т.п..

Технічні заходи передбачають дотримання протипожежних правил і норм при влаштуванні систем опалення, вентиляції, кондиціонування повітря, блискавкозахисту, при спорудженні будівель, встановці технологічного обладнання та ін..

Експлуатаційні заходи передбачають правильну експлуатацію систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, блискавкозахисту, технологічних машин і устаткування, правильне утримання будівель і територій тощо.

Режимні заходи передбачають заборону або обмеження застосування відкритого вогню в пожежонебезпечних місцях (при газо- та електрозварювальних роботах тощо), куріння у невстановлених місцях, обов'язкове дотримання норм і правил при роботі з вогненебезпечними та вибухонебезпечними речовинами (обов'язкове оформлення наряду-допуску з додатковим інструктажем, постійним наглядом з боку керівного складу та ін.). Генеральні плани промислових підприємств мають забезпечувати наступні заходи: дотримання необхідних безпечних відстаней від кордонів підприємства до сусіднього підприємства, населеного пункта, смуги магістральних залізниць і водних шляхів; правильне зонування будівель і споруд з урахуванням їх призначення та інших ознак; дотримання необхідних протипожежних розривів між будівлями і спорудами.

Для припинення процесу горіння використовують такі вогнегасні речовини: воду, інертні гази (азот, аргон, гелій, вуглекислий газ і ін.), хімічні речовини (пінні чи розчини), порошкоподібні суміші, пожежні ковдри з брезенту. Вибір того чи іншого способу гасіння залежить від особливостей палаючих речовин, масштабів загоряння.

Вода - це найбільш дешевий і розповсюджений вогнегасящій матеріал. Подача води до місця пожежі здійснюється пожежними рукавами. Такий рукав кріпиться до пожежного крана або насоса і закінчується металевим соплом, оснащеним розбризкувачем. Водою не можна гасити легкозаймисті рідкі речовини (бензин, гас, масла тощо), тому що вода важча, накопичується внизу, під цими речовинами і не перекриває доступ кисню до горючих матеріалів. Не можна гасити водою і такі матеріали, як карб, селітра, які виділяють при контакті з водою горючі гази (чадний газ), а також лужні метали (при контакті з водою вони виділяють велику кількість тепла) та електро-устаткування, що знаходиться під напругою. Водні розчини солей використовують для гасіння речовин, які погано змочуються водою (вовна, торф, деревина). Для поліпшення змочування цих речовин у воду додають поверхнево-активні речовини. Водяну пару використовують для гасіння пожеж у приміщеннях до 500 куб.м і невеликих пожеж на відкритих майданчиках і установках.

Інертні і негорючі гази (азот, аргон, гелій, вуглекислий газ) знижують концентрацію кисню в осередку горіння і припиняють його. Використовують в не-великих за обсягом приміщеннях.

Вогнегасні порошки, пісок, ковдри діють за тим же принципом: перекривають доступ кисню до вогнища горіння.

До первинних засобів пожежогасіння відносяться: ручні вогнегасники, ящики з піском, пожежний інвентар. Вогнегасники призначені для гасіння пожеж у їх початковій стадії. Поширені вогнегасники: хімічні пінні ОХП-10, ОП-М і ОП-9 ММ, повітряно - пінні ОВП - 5, ОВП - 10, ОВП - 100, вуглекислотні ОУ - 2, ОУ - 5, ОУ - 25, порошкові ВП - 1, ВП - 2А, ОП - 10А, і т.п..