- •«ЦивільНий захист»
- •Навчальна програма
- •Мета і завдання дисципліни
- •1.3. Місце модулю у навчальному процесі
- •Тематичний зміст дисципліни Заліковий модуль 1. Загальна підготовка
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •«ЦивільНий захист»
- •Мета і завдання дисципліни
- •1.3. Місце модулю у навчальному процесі
- •2. Розподіл навчального плану по модулям
- •3.Шкала рейтингової оцінки навчального модулю
- •4. Засоби контролю знань студентів з кожного залікового модуля
- •5. Критерії оцінювання знань студентів з кожного залікового модуля
- •6. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів Заліковий модуль 1.Загальна підготовка
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка» (екологічний профіль). Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи
- •Тести для перевірки знань студентів з 1 залікового модулю
- •Плани проведення практичних і семінарських занять з кожного змістового модулю з визначенням літературних джерел, індивідуальних завдань та перелік питань для самоконтролю
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •5.Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •3.Конспект лекцій
- •1.1 Нс, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
- •Організація планування та моніторингу заходів цивільного захисту у 2010 році.
- •2.1 Постiйна комiсiя з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади.
- •2.2 Державна система органiв виконавчої влади з питань запобігання I реагування на надзвичанi ситуацii.
- •2.3 Державне регулювання I контроль щодо захисту населення і територiй
- •Основні положення рятувальних і інших робіт
- •3.2 Пожежна безпека та пожежний нагляд в Україні
- •Загальні відомості про процес горіння і пожежної безпеки речовин
- •3.3 Классификация виробництв, зон і приміщень за вибухонебезпечністю та пожежною небезпекою
- •3.4 Заходи з протипожежного захисту
- •Питання для самоконтролю:
- •Варіанти повідомлень
- •4.2 Правила поведінки та дії населення в осередку ядерної, хімічної та біологічної зброї
- •Правила поведінки та дії населення в осередку бактеріологічного ураження
- •4.3 Організація та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт під час нс
- •4.4 Приладирадіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю Радіометричні та дозиметричні прилади
- •Прилади хімічної розвідки
- •Заключення
- •5.1 Правила поведінки та дії населення при землетрусах
- •5.2 Захисні споруди: класифікація, види, характеристика
- •Вимоги до захисних властивостей споруд
- •5.3 Правила поведінки та дії населення при повенях
- •5.4 Правила поведінки та дії населення при селевих потоках, обвалах та снігових заметах
- •Правила поведінки та дії населення при снігових заметах
- •Заліковий модуль2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •6.2 Загальна характеристика регуляторних процесів
- •6.3 Саморегуляція діяльності та поведінки при нс
- •1. Профілактика гострих панічних реакцій, психологічних нервово-психічних порушень
- •1.1. Групова поведінка людей в нс. Паніка
- •1.2. Методи профілактики панічних реакцій, нервово-психічних порушень
- •2. Принципи та методи психологічної допомоги при посттравматичному стресі
- •3. Технології профілактики пост травматичних стресових розладів
- •3.1. Психічні розлади у постраждалих від стихійного лиха
- •3.2. Клініка психічних розладів при катастрофах
- •3.3.Організація й зміст медико-психологічної допомоги потерпілим у вогнищах стихійних лих й катастроф
- •3.4. Діагностика психічних розладів і організація психологічної допомоги заручникам
- •Висновки
- •Б. Економічний профіль
- •6.1 Ризики у соціальних системах
- •Ризики надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •6.2 Економічна оцінка ризиків
- •Оцінка ризиків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •6.3 Методологія оцінки ризиків та їх прогноз
- •Висновок
- •Список використаної літератури: 7, 11, 29, 37, 38, 49, 56, 57, 61.
- •7.1 Забезпечення фінансування єдиної державної системи
- •Ранжування регіонів країни за рівнем природної безпеки та потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків нс
- •Обсяги витрат із резервного фонду Державного бюджету, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями та роботами з ліквідації наслідків стихійних явищ та аварій протягом 2000 - 2007 років.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •В. Екологічний профіль.
- •6.1 Структура органів управління природоохоронною діяльністю.
- •Кабінет Міністрів України в області охорони опс
- •Суспільні природоохоронні об'єднання мають право
- •6.2 Контроль і нагляд в області охорони навколишнього природного середовища.
- •6.3 Екологічний моніторинг, екологічна експертиза, екологічне нормування.
- •7.1 Органи управління єдиною державною системою
- •7.2. Режимифункціонування єдиної державної системи
- •7.2 Основні положення державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій
- •7.3 Система законодавчих актів і правових природоохоронних норм в Україні.
- •Перелік використаної літератури:
- •9.2. Основна література
- •9.3. Додаткова література
- •9.4. Internet-джерела
- •4.Методичні рекомендації для проведення семінарських занять з кожного змістового модулю з дисципліни
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •5.Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •6. Засоби діагностики якості освіти
- •7. Список рекомендованої літератури
- •7.1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •7.2. Основна література
- •7.3 Додаткова література
- •7.4. Internet-джерела
3.2. Клініка психічних розладів при катастрофах
Психогенні розлади при катастрофах не носять специфічного характеру. Організм людини відповідає універсальною реакцією па стрес. Основною рисою психологічного стресу в людини є сприйняття оточення, що проявляється тривогою. Тривога виступає як основний розлад або як складова складних психопатологічних проявів.
Розрізняють тривогу й страх. Тривога відчувається поза зв'язком з яким-небудь стимулом, у той час як страх пов'язаний з ним. Звичайно тривога співвідноситься з погрозою цілісності особистості, а страх з погрозою фізичного існування.
При психогенних розладах виділяють тривожний ряд, що призводить до психічної дезадаптації:
- Відчуття внутрішньої напруженості й психічного дискомфорту, яке при адаптивній поведінці приводить до мобілізації організму й інтенсифікації активності.
- Гіперстезичні реакції, які проявляються в тому, що раніше нейтральні стимули набувають значимості. Цей стан може проявлятися як підвищена дратівливість.
- Власне тривога - відчуття невизначеної погрози з почуттям неясної небезпеки. Характерна ознака тривоги - недиференційованість загрози й непередбачуваність часу її появи.
- Страх - переміщення тривоги до конкретних предметів. Відчуття зв'язку загрози з конкретною ситуацією.
- Відчуття невідворотності катастрофи, що насувається, - формування у суб'єкта уявлення про неможливість уникнути смерті. Страх змінюється жахом перед неминучою й близькою загибеллю.
- Паніка з неможливістю цілеспрямованої діяльності.
- Ступор із знерухомленістю.
Виділяють наступні механізми психологічного пророблення психічної травми:
- регресія - витіснення зі свідомості психотравмуючого переживання;
- гіперкомпенсація - заміна неприйнятної для свідомості тенденції на протилежну;
- проекція - перенесення власних неприйнятних переживань на навколишніх;
- раціоналізація - прагнення логічно обґрунтувати зміст психотравми;
- компенсація - активність, спрямована на заповнення втрат;
- ідентифікація - задоволення своїх спонукань за рахунок ідентифікації себе з більш успішними суб'єктами;
- фантазування - заміщення втраченої реальності мріями;
- зниження рівня спонукань і знецінювання вихідної потреби.
Провідним підходом при діагностиці психогенних розладів у потерпілих від катастрофи є клініко-психопатологічний, що дозволяє провести сортування потерпілих і цілеспрямовано надавати соціалізовану психічну допомогу.
3.3.Організація й зміст медико-психологічної допомоги потерпілим у вогнищах стихійних лих й катастроф
В такій ситуації організація медико-психологічної допомоги залежить від масштабу катастрофи й збереження системи охорони здоров'я у вогнищі. Для надання екстреної психіатричної допомоги залучаються сили й засоби органів охорони здоров'я .
При стихійних лихах і катастрофах, що охоплюють значні території й супроводжуються більшими санітарними втратами, як правило, місцеві органи охорони здоров'я дезорганізовані, внаслідок чого виникає необхідність залучення медичних сил і засобів всієї країни, у тому числі й медичної служби збройних сил. Складний характер патології в вогнищі вимагає від лікарів уміння надавати допомогу при цій патології.
Загальна медицинська, психіатрична і психічна допомога першого етапу повинна бути спрямована на виявлення й ізоляцію осіб із психомоторним збудженням для запобігання розвитку паніки. На всьому протязі рятувальних і евакуаційних робіт психіатрична допомога тісно зв'язала з загально-медичною допомогою. Однак у зв'язку з обмеженістю ресурсів, психіатрична допомога виявляється не стаціонарними структурами, а мобільними психолого-психіатричними групами (бригадами). Звичайно це 1-2 психіатра, психолог, що володіє психотерапевтичними методиками, і дипломованіі психіатричні медичні сестри. При великій кількості потерпілих і при наявності можливостей у вогнищі організується евакуаційне психіатричне відділення з можливістю ізоляції в ньому перезбуджених хворих.
Під час сортування потерпілих з гострою психічною травмою головними є наступні критерії:
- психотичний або ненсихотичний рівень розладів;
- свідомість у потерпілого порушена або не порушена;
- рухове порушення або ступор;
- стан емоційної сфери - страх, тривога або депресія.
На всіх етапах евакуації виявляються й окремі особи піддані паніці, і суб'єкти з істеричними розладами, що представляють групу підвищеного ризику розвитку паніки.
На першому етапі евакуації терапевтичні цілі усунення гострої реакції на стрес досягаються застосуванням психотропних засобів, що мають седативний і анксиолітичним ефектом. При стабілізації ситуації в вогнищі й достатній насиченості силами й засобами медицинської служби, поряд з наданням невідкладної психіатричної допомоги, надається й психотерапевтична допомога потерпілим і учасникам рятувальних робіт.
Після завершення рятувальних робіт і відносної стабілізації ситуації формується система медико-психологічної допомоги. Можливі наступні структури:
1. Центри соціально-психологічної підтримки із провідною участю соціальних працівників і психологів для виконання інформаційної й психокорекційної роботи.
2. Амбулаторна психотерапевтична служба для психотерапевтичного (лікарського) консультування й лікування потерпілих з межовими психічними розладами.
3. Стаціонарна психіатрична й психотерапевтична служби для лікування ПТСР, соматоформних і психотичних психогенних розладів.
При наданні стаціонарної психіатричної допомоги вона по своїм атрибутам не повинна відрізнятися від загально соматичної. У стаціонарі здійснюється медико-соціальна експертиза потерпілих від катастрофи.