Суспільні природоохоронні об'єднання мають право

1. Розробляти і пропагувати свої природоохоронні програми.

2. Утворювати суспільні фонди охорони природи.

3. Брати участь в проведенні перевірок виконання підприємствами природоохоронних планів і заходів.

4. Проводити суспільну екологічну експертизу, обнародувати її результати.

5. Виступати з ініціативою проведення республіканських і місцевих референдумів по питаннях, пов'язаних з охороною ОПС, використанням природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.

6.2 Контроль і нагляд в області охорони навколишнього природного середовища.

Завдання контролю в області охорони ОПС полягають в забезпеченні дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а так само громадянами.

Існує державний і суспільний контроль.

Державний контроль в області охорони ОПС здійснюється Радами народних депутатів і їх виконавськими і розпорядливими органами, Міністерством охорони навколишнього природного середовища, його органами на місцях і іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів, тваринного світу і так далі, стан навколишнього природного середовища.

Суспільний контроль в області охорони ОПС здійснюється суспільними інспекторами охорони ОПС згідно положенню, затвердженому Міністерством охорони навколишнього природного середовища.

Суспільні інспектора охорони ОПС

1. беруть участь в проведенні спільно з працівниками органів державного контролю рейдів і перевірок дотримання підприємствами, організаціями, громадянами законодавства про охорону ОПС, дотримання норм екологічної безпеки і використання природних ресурсів;

2. проводять перевірки і складають протоколи про порушення законодавства про охорону ОПС і представляють їх органам державного контролю;

3. надають допомогу державним органам по запобіганню екологічним правопорушенням.

Окрім цього існує ще Прокурорський нагляд за дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Його здійснює Генеральний прокурор України і підлеглі йому органи прокуратури.

У складі органів прокуратури створюються спеціалізовані екологічні підрозділи.

6.3 Екологічний моніторинг, екологічна експертиза, екологічне нормування.

Екологічний моніторинг - це система спостережень, збору, обробки, передачі і аналізу інформації про стан природного середовища, прогнозування його змін і розробки рекомендацій для ухвалення управлінських рішень.

Загалом, моніторинг – це стеження (стежать за тим, що відбувається). Система моніторингу створена на 4-х рівнях.

1. Локальний рівень – місцевий (на підприємствах, в містах)

2. Регіональний рівень (Донбас)

3. Національний рівень

4. Межнародний рівень

Цей моніторинг здійснюють: Міністерство екології і природних ресурсів, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство лісового господарства і так далі Вся ця система моніторингу спирається на міжнародний моніторинг.

Державна екологічна експертиза – це система комплексної оцінки можливих екологічних і соціально – економічних наслідків в результаті здійснення тих або інших видів діяльності людини, направлена на запобігання їх негативному впливу на навколишнє середовище.

Існують наступні види екологічної експертизи.

1. Експертиза проектів перспективних і річних державних планів.

2. Експертиза територіальної комплексної системи охорони природи

3. Експертиза проектів будівництва підприємств.

4. Експертиза проектів планування і забудови міст.

5. Експертиза проектів стандартів на новий вигляд сировини, виробів, матеріалів.

6. Експертиза проектів очисних споруд.

Кінцевим завданням екологічної експертизи є складання Висновку про вплив на навколишнє середовище, на підставі якого робиться вивід про екологічну безпеку і доцільність реалізації проекту.

Для підвищення ефективності екологічної експертизи проектів необхідно провести низку економічних і організаційних заходів.

1.Законодавчо заборонити початок будівельних праць до отримання результатів експертизи.

2. Передбачити юридичну відповідальність для посадових осіб, що ігнорують результати екологічної експертизи.

3. Розширити гласність при проведенні екологічної експертизи (засоби масової інформації, розгляд питань на сесіях місцевих Рад, залучення громадських організацій до обговорення проблем).

4. Вивчати екологічну обстановку, що реально склалася після того, що вводить об'єкту до ладу.

Поспішні необдумані рішення спричиняють за собою збиток народному господарству, екологічна експертиза повинна стати заслоном на шляху таких рішень.

Екологічне нормування є одним з найбільш ефективних засобів охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів. З його допомогою регулюється допустиме навантаження на екологічні системи і встановлюються межі дії господарської діяльності на місце існування.

Основою екологічного нормування є розробка гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин (ГДК), гранично допустимих викидів (ПДВ), гранично допустимого палива (ПДТ) і так далі

Ці нормативи регламентують якість навколишнього середовища і мають велике значення в організації природоохоронної діяльності.

Обов'язково проводять нормування охорони атмосферного повітря, водоспоживання в промисловості, витрати паливно-енергетичних ресурсів та ін.

Управління в сфері природоохоронної діяльності полягає в здійсненні функцій планування, спостереження, контролю, екологічної експертизи, прогнозування, інформування.

Державне управління в області охорони НПС здійснює Кабінет Міністрів України, ради народних депутатів і спеціально уповноважених на те державні органи по охороні НПС.

Задачі контролю в області охорони НПС полягають у забезпеченні дотримання вимог законодавства про охорону НПС всіма державними органами, підприємствами, закладами, організаціями та громадянами.

Державний моніторинг НПС – це система спостереження, збору, обробки, передачі і аналізу інформації про стан природного середовища.

Державна екологічна експертиза – це система комплексної оцінки можливих екологічних та соціально-економічних наслідків в результаті здійснення цих чи інших видів діяльності людини, направлена на запобігання їх негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Питання до самоконтролю:

1. Організація і проведення спостережень.

2. Прогнозування небезпечних факторів.

3. Екологічний моніторинг, екологічна експертиза, екологічне нормування.

Використана література: 5, 11, 21, 32, 37.

Змістовий модуль 7. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

План

1.Орган управління єдиною державною системою ЦЗ

2. Основні положення державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій

3. Система законодавчих актів і правових природоохоронних норм в Україні.