Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НКВД.docx
Скачиваний:
78
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
707.86 Кб
Скачать

6.3 Методологія оцінки ризиків та їх прогноз

Розробка методології оцінки і прогнозу появи надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру задача багатоаспектна, комплексна, яка вимагає розробки методики оцінки всіх видів негативних наслідків (збитку) надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

В розрахунку величини збитку, заподіяного економіці надзвичайною ситуацієютехногенного або природного характеру, мало вивчено питання визначення рівняузагальнення і рівня допущення. Підрахунок величини збитку - трудомісткий процес, щоураховує різноманітні причинно-наслідкові чинники не тільки у часі, але і у просторі численних господарських зв'язків. Скажімо, надзвичайна ситуація техногенного або природного характеру вивела з ладу певний господарський об'єкт, внаслідок чого було порушено постачання продукції іншому господарському об'єкту та інш. Такий ланцюг наслідків може діяти досить довго, захоплюючи нові складові. Це економічне явище отримало назву «кругів з'єднання». Виникає питання: до якої межі слід ураховувати негативні наслідки надзвичайних ситуацій, щоб оцінка їх ризику була коректною?

В процесі оцінки ризику надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру застосовують три основні методи:

  1. математичний - розрахунок вірогідності надзвичайних ситуацій - зіставляють існуючі статистичні дані про надзвичайні ситуації, що мали місце, з метою виділення загальних рис в процесі їх протікання і аналізу поведінки персоналу (визначення і аналіз помилкових дій);

  2. модельний - моделюють процеси і параметри, які можуть привести до небажаних наслідків;

  3. експертний - дослідження вірогідності та оцінювання різних подій, що пов'язані з ризиком.

Процедура оцінки ризику надзвичайних ситуацій техногенного характеру має наступні етапи:

Створення бази даних ризиків - виділяють види небезпек, першочергові для аналізу об'єкти: виявляють причини можливих аварій; оцінюють вірогідність і розраховують наслідки можливої аварії (ця частина аналізу рідко дає 100-відсотковий результат, оскільки важко передбачити всі сценарії аварій).

Аналіз і планування дій на випадок надзвичайної ситуації (аналіз структури контролю якості навколишнього середовища, адміністративних законодавчих документів).

Формування стратегії управління і розробка оперативних планів дій (використовування бюджетних і позабюджетних джерел фінансування, визначення черговості організаційних заходів).

Послідовність дій при оцінці ризику надзвичайних ситуацій техногенного характеру наступна:

1. З'ясування небезпеки - визначення джерел і чинників ризику надзвичайних ситуацій техногенного характеру, об'єктів (зон) їх потенційної дії і основні його форми. Наприклад, відповідно до відомчої програми моніторингу зсувонебезпечних процесів на території Закарпатської області геологорозвідувальною експедицією проведено обстеження зсувонебезпечних ділянок, перш за все тих, де активізація зсувних процесів загрожує житлу ііншим об'єктам господарства. Здійснено обстеження 188 населених пунктів і прилеглих до них територій і виявлено 596 обвалів, сходження 98 селевих потоків і 117 ділянок ерозії. Ці процеси привели до руйнування і деформації 644 житлових будинків, 1016 будинків знаходяться в зоні активного розвитку екзогенних геологічних процесів і можуть бути зруйнований при їх активізації.

2.Визначення чинників ризику надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, обумовлюючих порушення навколишнього природного середовища, і пов'язаний з ними збиток. Наприклад, можна виділити щонайменше 5 груп чинників ризику:

  • техногенні - обумовлені функціонуванням техногенно-небезпечних об'єктів як технічних систем;

  • природні - визначаються гідрометеорологічними, кліматичними, біологічними характеристиками;

  • економічні - визначаються підприємницьким (комерційним) аспектом розвитку різних видів багато господарської діяльності, загостренням ресурсно-сировинним положенням в країні (регіоні);

  • соціальні - які характеризують, головним чином, вияв людського чинника ;

  • політичні - мілітаризація, ресурсна експансія і ін.

  1. Розробка стандарту, нормативу - визначення стандарту безпеки людини і навколишнього природного середовища з погляду дії певнихчинників, що дестабілізували, або їх комбінації (визначальним компонентом є рішення питань щодо існування межі вказаної дії, інакше кажучи, необхідно знайти співвідношення «доза-ефект»; обмеження теоретичних і емпіричних баз знань в цьому випадку є перешкодою).

  2. Оцінка реального впливу чинника ризику надзвичайних ситуацій техногенного характеру на людину і навколишнє середовище (визначення рівня впливу, його частоти і тривалості).

  3. Повна характеристика ризику надзвичайних ситуацій техногенного характеру з використанням якісних і кількісних параметрів, встановлених попередніми операціями щодо кожного джерела і чинника ризику.

Перелік показників оцінки ризику надзвичайних ситуацій техногенно-природного характеру можна згрупувати таким чином:

- соціальні - смертність, захворюваність;

- екологічні - погіршення якості навколишнього природного середовища; - економічні - втрати національного багатства, вимушені додаткові витрати суспільства.

Таким чином, рівень ризику повинен бути в межах від мінімального до максимально допустимого. Цим самим мінімізується збиток, заподіяний надзвичайними ситуаціями техногенного і природного характеру, і з'являється можливість знайти компроміс між необхідністю витрачати засоби на підвищення безпеки і економічними прибутками.