- •«ЦивільНий захист»
- •Навчальна програма
- •Мета і завдання дисципліни
- •1.3. Місце модулю у навчальному процесі
- •Тематичний зміст дисципліни Заліковий модуль 1. Загальна підготовка
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •«ЦивільНий захист»
- •Мета і завдання дисципліни
- •1.3. Місце модулю у навчальному процесі
- •2. Розподіл навчального плану по модулям
- •3.Шкала рейтингової оцінки навчального модулю
- •4. Засоби контролю знань студентів з кожного залікового модуля
- •5. Критерії оцінювання знань студентів з кожного залікового модуля
- •6. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів Заліковий модуль 1.Загальна підготовка
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка» (екологічний профіль). Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи
- •Тести для перевірки знань студентів з 1 залікового модулю
- •Плани проведення практичних і семінарських занять з кожного змістового модулю з визначенням літературних джерел, індивідуальних завдань та перелік питань для самоконтролю
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •5.Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •3.Конспект лекцій
- •1.1 Нс, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
- •Організація планування та моніторингу заходів цивільного захисту у 2010 році.
- •2.1 Постiйна комiсiя з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади.
- •2.2 Державна система органiв виконавчої влади з питань запобігання I реагування на надзвичанi ситуацii.
- •2.3 Державне регулювання I контроль щодо захисту населення і територiй
- •Основні положення рятувальних і інших робіт
- •3.2 Пожежна безпека та пожежний нагляд в Україні
- •Загальні відомості про процес горіння і пожежної безпеки речовин
- •3.3 Классификация виробництв, зон і приміщень за вибухонебезпечністю та пожежною небезпекою
- •3.4 Заходи з протипожежного захисту
- •Питання для самоконтролю:
- •Варіанти повідомлень
- •4.2 Правила поведінки та дії населення в осередку ядерної, хімічної та біологічної зброї
- •Правила поведінки та дії населення в осередку бактеріологічного ураження
- •4.3 Організація та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт під час нс
- •4.4 Приладирадіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю Радіометричні та дозиметричні прилади
- •Прилади хімічної розвідки
- •Заключення
- •5.1 Правила поведінки та дії населення при землетрусах
- •5.2 Захисні споруди: класифікація, види, характеристика
- •Вимоги до захисних властивостей споруд
- •5.3 Правила поведінки та дії населення при повенях
- •5.4 Правила поведінки та дії населення при селевих потоках, обвалах та снігових заметах
- •Правила поведінки та дії населення при снігових заметах
- •Заліковий модуль2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •6.2 Загальна характеристика регуляторних процесів
- •6.3 Саморегуляція діяльності та поведінки при нс
- •1. Профілактика гострих панічних реакцій, психологічних нервово-психічних порушень
- •1.1. Групова поведінка людей в нс. Паніка
- •1.2. Методи профілактики панічних реакцій, нервово-психічних порушень
- •2. Принципи та методи психологічної допомоги при посттравматичному стресі
- •3. Технології профілактики пост травматичних стресових розладів
- •3.1. Психічні розлади у постраждалих від стихійного лиха
- •3.2. Клініка психічних розладів при катастрофах
- •3.3.Організація й зміст медико-психологічної допомоги потерпілим у вогнищах стихійних лих й катастроф
- •3.4. Діагностика психічних розладів і організація психологічної допомоги заручникам
- •Висновки
- •Б. Економічний профіль
- •6.1 Ризики у соціальних системах
- •Ризики надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •6.2 Економічна оцінка ризиків
- •Оцінка ризиків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •6.3 Методологія оцінки ризиків та їх прогноз
- •Висновок
- •Список використаної літератури: 7, 11, 29, 37, 38, 49, 56, 57, 61.
- •7.1 Забезпечення фінансування єдиної державної системи
- •Ранжування регіонів країни за рівнем природної безпеки та потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків нс
- •Обсяги витрат із резервного фонду Державного бюджету, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями та роботами з ліквідації наслідків стихійних явищ та аварій протягом 2000 - 2007 років.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •В. Екологічний профіль.
- •6.1 Структура органів управління природоохоронною діяльністю.
- •Кабінет Міністрів України в області охорони опс
- •Суспільні природоохоронні об'єднання мають право
- •6.2 Контроль і нагляд в області охорони навколишнього природного середовища.
- •6.3 Екологічний моніторинг, екологічна експертиза, екологічне нормування.
- •7.1 Органи управління єдиною державною системою
- •7.2. Режимифункціонування єдиної державної системи
- •7.2 Основні положення державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій
- •7.3 Система законодавчих актів і правових природоохоронних норм в Україні.
- •Перелік використаної літератури:
- •9.2. Основна література
- •9.3. Додаткова література
- •9.4. Internet-джерела
- •4.Методичні рекомендації для проведення семінарських занять з кожного змістового модулю з дисципліни
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •5.Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення
- •Заліковий модуль 2. Профільна підготовка а. Гуманітарний профіль
- •Б. Економічний профіль
- •В. Екологічний профіль.
- •6. Засоби діагностики якості освіти
- •7. Список рекомендованої літератури
- •7.1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •7.2. Основна література
- •7.3 Додаткова література
- •7.4. Internet-джерела
3.4. Діагностика психічних розладів і організація психологічної допомоги заручникам
Захоплення заручників стає найбільш типовою дією терористів і одним зі способів ведення локальних війн і міжетнічних конфліктів. Заручниками стають не тільки дорослі обох статей, але й діти різного віку. Число заручників, як про це свідчать численні дані, може бути досить значним, що вимагає залучення всіх наявних на даній території засобів і сил медичної служби й продуманої організації служб психічного здоров'я.
Раптовість виникнення загрозливих для життя ситуацій, невизначеність тривалості ситуації, масовість і жорстокість озброєного насильства з погрозою для життя, а також усвідомлення повної беззахисності, обмеження в просторі й гіподинамія, скрутність в здійсненні фізіологічних потреб, нестача у їжі й питві - все це створює особливу якість психогенної ситуації, що не описується в класичній психіатрії.
У локальних конфліктах на Північному Кавказі російськими психіатрами накопичений унікальний досвід по оцінці психічного стану заручників і організації психіатричної допомоги. Цей досвід у систематизованому виді представлений у такий спосіб.
Залежно від тривалості перебування в загрозливій для життя ситуації структура й динаміка психогенних розладів різна. Психічні розлади різноманітні й у випадку застосування зброї антитерористичними силами.
Структура й глибина психогенних розладів визначалася фоновим психічним і фізичним станом і додатковими психогенними факторами.
Найбільш характерними для заручників є наступні клінічні стани: гіпокінетичні тривожно-фобічні стани; гіперкінетичні тривожно-фобічні реакції.
Психічні порушення після звільнення із заручників були представлені невротичними й депресивними розладами. Порушення сну виявилися найбільш тривалим клінічним проявом і з'явилися маркером ваги психічного стану після вирішення екстремальної ситуації.
Після вирішення екстремальної ситуації й звільнення заручників з небезпечної зони необхідно здійснювати їхнє медичне сортування з метою надання більше ефективної медичної допомоги. Особливого значення набувавє психолого-психіатрична допомога цим потерпілим. Виділяються наступні принципи надання психолого-психіатричної допомоги заручникам.
1) Всі заручники мають ті або інші психічні розлади, і всі вони потребують медичної допомоги.
2) Виділяються особливі групи потерпілих в екстремальних ситуаціях: а) пацієнти із травмами й фізичним виснаженням, що вимагають надання крім психолого-психіатричної й медичної допомоги; б) пацієнти з підвищеним ризиком агресивних дій по відношенню до них; в) батьки (жінки) малолітніх дітей; г) діти.
3) Виділяються дві основні групи потерпілих: а) пацієнти з гіперкінетичними психічними розладами; б) пацієнти з гіпокінетичними психічними розладами.
Надання кваліфікованої допомоги при екстремальних ситуаціях містить у собі встановлення точного діагнозу, об'єктивну оцінку виникаючих реакцій і станів, прогнозування можливого розвитку психічних порушень. Така допомога в першу чергу надається пацієнтам, що представляють небезпеку для себе й навколишніх (з почуттям провини, що вижили й суїцидальними висловленнями); із психомоторним збудженням або психогенним ступором. У другу чергу допомога надається тим, кому вона може бути відстрочена в часі й з легкими формами психогенних і психічних розладів.
Наслідками надзвичайних ситуацій також можуть бути різноманітні диссоціативні психічні розлади, що вимагають для свого лікування тривалої психоаналітичної терапії.
У результаті катастроф у більшої маси населення формується хронічний стресовий стан, що впливає не тільки на психічне, але й на соматичне здоровя. Психогенні розлади при катастрофах не носять специфічного характеру. Організм людини відповідає універсальною реакцією па стрес. Основною рисою психологічного стресу в людини є сприйняття оточення, що проявляється тривогою. Тривога виступає як основний розлад або як складова складних психопатологічних проявів.
При психологічній допомозі використовуються різноманітні групові техніки, а також техніки релаксації і катарсису.
Психогенні розлади в ситуації терористичного нападу також є неспецифічними, але досить різноманітними. Вони варіюють в залежності від тривалості перебування в заручниках, від застосування зброї, а також знущань над особистістю.
Описані техніки мають широкий спектр застосування в надзвичайних ситуаціях, а також виражений прикладний аспект.