3.2 Пожежна безпека та пожежний нагляд в Україні

Верховна Рада України прийняла 17 грудня 1993 Постанову про введення в дію закон «Про пожежну безпеку» від дня його опублікування. Закон України «Про пожежну безпеку», що опубліковано 29 січня 1994 р., визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від видів їх діяльності та форм власності. Відповідно до закону, Міністерство внутрішніх справ України здійснює державний нагляд, забезпечує пожежну охорону населених пунктів і об'єктів, координує діяльність міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади щодо вдосконалення пожежної охорони. Рішення МВС України з питань пожежної безпеки є обов'язковими для органів державної виконавчої влади, а також підприємств, організацій і громадян.

Для захисту життя і здоров'я громадян, приватної, колективної та державної власності від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки на об'єктах і в населених пунктах в Україні створена пожежна охорона, яка поділяється на державну, відомчу, сільську та добровільну. Основні підрозділи безпосередньо ведуть боротьбу з пожежами, є пожежні команди, які комплектуються спеціально навченими бійцями і командирами та закріплюються за певною територією або об'єктом, що охороняється.

Гасіння пожеж пожежною охороною здійснюється безкоштовно. За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, виконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду підприємства, установи та організації можуть залучатися до сплати штрафу.

Керівники (власники) підприємств, установ і організацій зобов'язані:

• розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

• розробляти і затверджувати діючи у межах підприємств положення та інструкції, здійснювати контроль їх дотримання;

• забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм і правил, а так само приписів та постанов державного пожежного нагляду;

• представляти на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки;

• організувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

• утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту та зв'язок, пожежну техніку, обладнання та інвентар;

• створювати підрозділ пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу.

Усі працівники при прийомі на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктаж з питань пожежної безпеки відповідно до типового положення, затвердженого МВС України. Протипожежні інструктажі з призначення та строків проведення поділяються на вступний, первинний, повторний, цільовий та позаплановий.

Загальні відомості про процес горіння і пожежної безпеки речовин

Пожежею називається неконтрольоване горіння розповсюджується в просторі і в часі, яке створює небезпеку життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу, приносить матеріальний збиток. Горіння - це швидкоплинуча хімічна реакція, як правило, з'єднання речовини з киснем повітря, що супроводжується інтенсивним виділенням тепла й світла. Для виникнення горіння потрібна наявність трьох чинників: горючої речовини, окислювача, джерела загоряння (імпульсу). Окислювачами можуть бути не тільки кисень, але і хлор, фтор, бром, йод, окисли азоту і т. п.

Процес виникнення горіння підрозділяється на види:

• спалах - швидке згоряння горючої суміші, що не супроводжується утворенням стислих газів;

• загоряння - виникнення горіння під впливом джерела запалювання;

• займання - загоряння, що супроводжується появою полум'я.

Деякі речовини можуть займатися, перебуваючи під атмосферним тиском і температурі, наприклад торф, тирса, вугілля, бавовна. Цей процес називають самозаймання, тобто займання без джерела запалювання. Самозаймання - самозагоряння, що супроводжується появою полум'я. Розрізняють самозаймання теплове, хімічне та біологічне.

Вибух - надзвичайно швидке хімічне перетворення з виділенням великої кількості енергії, що викликає нагрівання продуктів згорання до високих температур і різке підвищення тиску.

Пожежна небезпека - це можливість виникнення або розвитку пожежі в будь-якій речовині, в процесі. Пожеж безпечних не буває. Пожежі створюють загрозу безпосередньо життю та здоров'ю людей, завдають великої шкоди навколишньому середовищу, викликають значні матеріальні збитки.

На людину, що знаходиться в зоні пожежі діють такі шкідливі і небезпечні фактори: вогонь, токсичні продукти горіння, підвищена температура, дим, недолік кисню, руйнування будівельних конструкцій, вибухи, витік небезпечних речовин, паніка.

Токсичні продукти горіння становлять найбільшу загрозу для життя людей, особливо при пожежах в будівлях. У сучасних виробничих, побутових та адміністративних будівлях знаходиться значна кількість синтетичних матеріалів, які є основними джерелами токсичних продуктів горіння. Так, при горінні пінополіуретану виділяється синильна кислота (ціаністий водень), при горінні вініпласту - хлористий водень і оксид вуглецю, при горінні лінолеуму - сірководень та сірчистий газ. Найчастіше при пожежах відзначається підвищений вміст оксиду вуглецю. У підвалах, шахтах тунелях його зміст після пожежі досягає 0,15 - 1,5%, а в приміщеннях - -0,1 - 0,6%. Смертельним є зміст цього газу, що дорівнює 0,4%.

Вогонь - дуже небезпечний фактор, проте безпосередня його дія на людей зустрічається не часто. Під час пожежі температура полум'я сягає 1200 - 1400˚С і може викликати у людей больові відчуття й опіки. Мінімальна відстань, на яку людина може підійти до полум'я без шкоди здоров'ю становить приблизно: R = 1,6 Н, де: Н - середня висота факела полум'я в метрах.

Небезпека підвищеної температури полягає в тому, що вдихання розігрітого повітря разом з продуктами горіння може призвести до ураження орга-нів дихання і навіть смерті. В умовах пожежі підвищення температури середовища до 60˚С є вже небезпечним для життя людини.

Дим являє собою велику кількість дрібних частинок незгорілої речовини, яка знаходиться в повітрі. Він викликає інтенсивне подразнення органів дихання та слизових оболонок. Крім того, в задимлених приміщеннях через погіршення видимості ускладнюється евакуація людей.

Недолік кисню викликаний тим, що кисень повітря витрачається на процес горіння. При зниженні вмісту кисню порушується координація руху, з'являється слабкість, людина втрачає свідомість. Небезпечним для життя вважається вміст кисню 14%.

Руйнування будівельних конструкцій відзначається внаслідок втрати ними несучої здатності під впливом високих температур та вибухів. При цьому люди можуть отримати механічні травми. Евакуація часто просто неможлива при руйнуванні виходів і шляхів евакуації.

Паніка викликається швидкими змінами психічного стану людини, як правило, депресивного характеру в умовах стресової, екстремаліьної ситуації. При цьому людина втрачає розсудливість, дії його стають неконтрольованими і неадекватними.

Найбільш часті причини виникнення пожеж на промислових підприємствах - необережне поводження з вогнем, несправність виробничого обладнання, порушення технологічного процесу, порушення правил експлуатації електрообладнання, недотримання заходів пожежної безпеки при проведенні електрогазозварювальних робіт і деякі інші.

Пожежа на виробництві може виникнути внаслідок причин неелектричного і електричного характеру.

Причини неелектричного характеру:

• неправильне влаштування та несправність котелень, печей, вентиляційних та опалювальних систем, опалювальних приладів та технологічного обладнання;

• несправність систем живлення і мастила в працюючих двигунах механизмів;

• порушення технологічного процесу;

• порушення режимів топки печей, котельних, відсутність іскрогасників, залишення печей без нагляду;

• порушення вимог пожежної безпеки при газозварювальних роботах, різанні металів, користуванні паяльними лампами;

• халатне і необережне поводження з вогнем.

Причини електричного характеру:

• короткі замикання, перевантаження, іскріння від порушення ізоляції, що призводить до нагрівання провідників до температури запалення ізоляції;

• електрична дуга, яка виникає між контактами комутаційних аппаратів, не призначених для відключення великих струмів навантаження;

• незадовільні контакти в місцях з'єднання проводів і їх сильне нагрівання внаслідок великого перехідного опору при протіканні електричного струму;

• іскріння в електричних апаратах і машинах;

• несправність (замикання) в обмотках електричних машин при відсутності належного захисту.