31. Форми вини в кримінальному праві, їх значення.

Форма вини – це встановлене крим.законом співвідношення елементів свідомості та волі особи, що скоює СНД, яке характеризує відношення цієї особи до вчинюванного. До ст.23 ККУ 2 форми вини: умисел та необережність. Ст.24 ККУ передбачає види умислу: прямий та непрямий. Прямим вважається умисел, якщо особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння , передбачала його СНН і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його СНН і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання. Ст.25 передбачає 2 вида необережності: Необережність, як злочинна самовпевненість - якщо особа передбачала можливість настання СНН свого діяння але легковажно розраховувала на їх відвернення. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не предбачала можливості настання СНН свого діяння хоча повинна і могла їх передбачити. Вина має значення:1. форма вини виступає суб’єкт.межою , що відмежовує злочинне діяня від незлочинного;2.визначає кваліфікацію злочину у випадку диференціації законодавцем КВ за формою вини.3. форма вини слугує підставою диференціації КВ: одне й теж саме діяння значно суворіше карається у випадку його умисного вчинення;4.форма вини визначає умови відбування покарання у виді позбавлення волі.

32. Умисел і його види.

Ст.24 ККУ передбачає види умислу: прямий та непрямийКритерії: інтелектуальний елемент умислу полягає в усвідомленні його СНН.Вольовий елемент полягає у бажанні або свідомому припусканні настання СНН.Ст.24 ч.2 ККУ Прямим вважається умисел, якщо особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння , передбачала його СНН і бажала їх настання. Інтелект.елемент прямого умислу полягає в усвідомленні суспільно небезпечного характеру свого діянн та передбаченні його СНН.Вольовий елемент прямого умислу полягає у бажанні настання СНН. Ч.3. ст.24 ККУ. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його СНН і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.Інтелект.елемент непрямого умислу полягає в усвідомленні суспільно небезпечного характеру свого діяння та передбаченні його СНН. Вольовий елемент непрямого умислу полягає у небажанні але свідомомк припущенні настання СНН.

33. Спеціальні види умислу в кримінальному праві.

За моментом виникнення злочинного наміру умисел поділяється на попередньо обміркований на той, що виник раптово. Попередньо обміркований умисел характерний тим, що бажання скоїти злочин та його реалізіція має певний розрив у часі.Умисел, що виник раптово , може бути простим або афектованим. Простим слід визнавати умисел, при якому бажання на вчинення злочину виникло у винного у нормальному психічному стані і було реалізовано безпосередньо або через незначний проміжок часу. Афектований умисел виникає у особи під час сильного емоціанального хвилювання , яке викликане неправомірнимидіями потерпілого. Стан такого хвилювання суттєво утворює свідомий контроль над вольовими процесами.Вчинення злочину у такому стані знижує ступінь суспільної небезпеки злочину у зв’язку з тим, що вказані дії більшою мірою викликані зовнішними обставинами. В залежності від ступеня передбачеваності суб’єктом злочину характеру та розміру СНН від злочинного посягання умисел може бути визначеним(конкретизованим), альтернативним, невизначеним(неконкретизованим). Визначений(конкретизований)учисел характеризується чітким уявленням винної особи про характер та розмір шкоди, що спричиняються злочинними посяганнями. Альтернативний умисел – умисел, при якому винна особа передбачає можливість настання двох або більше індивідуально визначених СНН. Невизначений(неконкретизований) – умисел характеризується відсутністю передбачення індивідуально визначених СНН від вчинюваних дій.