49. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця: поняття, ознаки, правові наслідки.

Ч.1.ст.17ККУ добровільна відмова - остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замах на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця. Ознаками добровільної відмови є:1.остоточне припинення особою готування до злочину або замаху на злочин(що особа повністю відмовляється від подальшого вчинення будь-який дій, спрямованих на вчинення злочину);2. припинення готування до злочину або замаху на злочин повинно відбіватися лише за волею винної особи.(особа, свідомо за своєю волею остоточно припиняє готування до злочину,або замах на злочин.);3.наявність у особи усвідомлення можливості доведення злочину до кінця.(добровільна відмова можлива лише у випадках, коли особа,яка відовляється від доведення злочину до кінця усвідомлює можливості реальногозавершення злочинної діяльності і доведення злочину до кінця. Добровільна відмова завжди можлива на наступних стадіях вчинення умисного злочину:1.завжди на стадії готування до злочину;2.завжди на стадіях незакінченного замаху на злочин;3.на стадіях закінченного замаху можлива добровільна відмова лише у випадках, коли між діянням й імовірним СНН існує певний проміжок часу, протягом якого особа,контролює хід розвитку подій.(вчинення умисного злочину шляхом отруєння потерпілого,коли до моменту настання смерті винна особа може дати потерпілому протиотруту чим зберігає останньому життя. Добровільна відмова неможлива у разі вчинення закінченого злочину.

50. Дійове каяття при вчиненні злочину. Відмінність дійового каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.

Під дійовим каяттям у кримінальному плані розуміють дії винної у вчиненні злочину особи, які свідчать про її щирий внутрішній осуд своєї поведінки, а також про прагнення допомогти розслідуванню та відшкодувати шкоду, завдану потерпілому. Відмінність добровільної відмови від дійового каття полягає у наступному:1.добровільна відмова – це в основному пасивна форма повінки особи, а дійове каяття завжди пов’язане з активною формою поведінки винного;2.добровільнв відмова можлива лише у незакінченному злочину,а дійове каяття – тільки після завершення злочинних дій.3.добровільна відмова завжди виступає підставою для звільнення особи від КВ, дійове каяття - є обставиною , що пом’якшує покарання винної у вчинені злочину особи, а у випаках прямо передбач.крим.законом – підставою для звільнення особ від КВ(ст.45,ч.3ст.175ККУ)

51. Поняття, ознаки і значення співучасті в злочині

Співучастю у злочині згідно ст.26 ККУ визнається умисна спільна участь декількох cуб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Співучасть у злочинні характеризується об’єктивним та суб’єктивними ознаками. До об’єктивних ознак відносять:1.це вчинення злочину декількома суб’єктами злочину;2.це завжди спільна діяльність декількох суб’єктів злочину. Вчинення злочину декількома особами означає участь у його вчиненні участь двох або більше осіб. У випадку вчинення злочину двома особами, одна з яких не є суб’єктом зочину,співучасть виключається. Спільна діяльність - означає спрямованість дій всіх співучасників на досягнення єдиного злочинного результату. Суб’єктивні ознаки: 1.спільність умислу – це об’єднаність умислу декількох суб’єктів при вчиненні злочинного діяння;2.співучасть можлива лише при вчиненні умисного злочину. Спільність умислу під час вчинення злочину означає усвідомлення суспільно небезпечного характеру як свого діяння так і в дій ін.співучасників, а також передачення настання СНН, бажання або свідоме допущення їх настання.співучасть можлива лише у умисних злочинах.