- •1. Поняття, функції та система кримінального права як галузі права. Суміжні галузі права.
- •3. Форми реалізації кримінальної відповідальності.
- •4. Поняття закону про кримінальну відповідальність.
- •5. Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •6.Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •7. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •8. Територіальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі, його ознаки.
- •9. Принцип громадянства чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі, його ознаки
- •10. Універсальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі, його ознаки. Екстрадиція особи, яка скоїла злочин.
- •11. Реальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі, його ознаки.
- •12. Поняття злочину, його ознаки. Відмінність злочину від інших правопорушень і від правомірної поведінки.
- •13.Визначення злочину: формальне, матеріальне, формально-матеріальне.
- •16. Поняття та значення складу злочину.
- •17. Види складів злочинів.
- •18. Поняття об'єкта злочину. Його місце в структурі складу злочину та значення.
- •23. Причинний зв'язок у кримінальному праві та його значення. Види причинного зв'язку.
- •25. Поняття суб'єкту злочину і його види.
- •27. Поняття неосудності та її критерії. Наслідки визнання особи неосудною у момент вчинення суспільно небезпечного діяння.
- •28. Поняття обмеженої осудності в кримінальному праві. Критерії обмеженої осудності
- •29. Поняття та значення суб'єктивної сторони злочину.
- •30. Поняття та значення вини в кримінальному праві.
- •31. Форми вини в кримінальному праві, їх значення.
- •32. Умисел і його види.
- •33. Спеціальні види умислу в кримінальному праві.
- •34.Відмежування прямого умислу від непрямого. Особливості умислу в злочинах з формальним складом.
- •36. Злочинна самовпевненість: її інтелектуальний і вольовий моменти. Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу
- •39.Факультативні ознаки суб'єктивної сторони складу злочину, їх значення.
- •40.Помилка в кримінальному праві та її значення. Класифікація помилок.
- •41. Юридична помилка: поняття, види, значення.
- •42. Фактична помилка: поняття, види, значення.
- •43. Поняття та види стадій злочину.
- •44. Поняття закінченого злочину. Момент закінчення злочину з матеріальним, формальним і усіченим складом.
- •45. Готування до злочину: поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки, види
- •46. Замах на злочин. Поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки.
- •47. Види замаху на злочин. Непридатний замах і його види.
- •48. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (готування до злочину і замах на злочин).
- •49. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця: поняття, ознаки, правові наслідки.
- •50. Дійове каяття при вчиненні злочину. Відмінність дійового каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.
- •51. Поняття, ознаки і значення співучасті в злочині
- •52. Види співучасників і їх визначення в кк.
- •53. Форми співучасті. Їх класифікація.
- •54. Кримінальна відповідальність співучасників. Кримінальна відповідальність організаторів і учасників організованих груп або злочинних організацій.
- •56. Причетність до злочину.
- •60. Поняття сукупності злочинів і її ознаки. Види сукупності.
- •61. Рецидив злочинів. Його значення та види.
- •62. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
- •63. Поняття необхідної оборони. Підстави необхідної оборони, її ознаки.
- •64. Перевищення меж необхідної оборони.
- •65. Уявна оборона. Відповідальність при уявній обороні.
- •66. Затримання особи, що вчинила злочин. Ознаки правомірного затримання злочинця.
- •67. Поняття, підстави та ознаки крайньої необхідності.
- •68. Звільнення від кримінальної відповідальності: поняття та види.
- •69. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •76. Довічне позбавлення волі.
- •77. Загальні засади призначення покарання.
- •78. Обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
- •79. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •80. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •81. Звільнення від покарання та його відбування: поняття і види.
- •82. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •86. Погашення або зняття судимості
- •88. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •89. Особливості кримінального покарання неповнолітніх.
- •91.Умисне вбивство:малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності(п2ч2ст115), заручника або викраденої людини(п3ч2ст115), вчинене на замовленн(п11ч2ст115)
- •92.Умисне вбивство:зкорисливих мотивів(п6ч2ст115), з хуліганських мотивів(п7ч2ст115), ос.Чи його близьких родичів у зв’язку з викон. Ціею ос. Службового або гром. Обов’язку(п8ч2ст115)
- •94. Умисне вбивство вчинене у стані сильного душевного хвилювання.(ст..116 кк)
- •95. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст.. 117)
- •96.Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищенні заходів, не обхід для затримання злоч (ст.. 118)
- •109. Розбій (ст. 187) Відмінність розбою від насильницького грабежу
- •110. . Вимагання. Відмінність вимагання від насильницького грабежу і розбою
- •111. . Шахрайство. Відмінність шахрайства від крадіжки
- •112. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання служб. Становищем.
- •113. Умисне знищення або пошкодження майна
- •114. Необережне знищення або пошкодження майна
- •115. Зловживання владою або служб.Становищем
- •116. Перевищення влади або служб.Повноважень
- •117. Одержання хабара
- •118..Давання хабара
- •119. Провокація хабара
- •120. Контрабанда
- •121. Порушення порядку зайняття гд та діяльністю з надання фін.Послуг
- •122. Ухилення від сплати податків, зборів(обов’язкових платежів)
- •124. .Незаконне полювання(248)
- •125. Бандитизм(257)
- •126. Незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами(296)
- •127. Порушення вимог зак-ва про охорону праці.(271)
- •129. Незаконне заволодіння тз(ст.289)
- •130. Хуліганство(296)
- •131. Втягнення неповнолітніх у злоч.Д-сть (ст.304)
- •132. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, збут нз, псих.Речовин їх аналогів. (ст.307)
- •133. Погроза або насильство щодо прац.Правоох.Органу(345)
- •134. Підроблення док-тів, печаток, штампів, бланків їх збут, вик-ня підроблених док-тів(ст.358)
- •135. Завідомо незаконне затримання, привід, арешт або тримання під вартою(371)
18. Поняття об'єкта злочину. Його місце в структурі складу злочину та значення.
Об’єкт злочину – це охоронювані крим.законом суспільні вдносини, соц.блага,цінності,окремі сфери єиттєдіяльності людей, на які спрямовано СНД і яким спричинюється шкода або створюється загроза спричинення шкоди.Об’єкт злочину – це один із обов’язкових елементів складу злочину. Це означає, що для притягнення особи до КВ необхідно встановити, на який об’єкт було встановлено посягання, якому об’єкті особа бажала спричинити шкоду своїми діями.Значення:1.об’єкт злочину – елемент кожного злочину; 2.це обов’язкова ознака складу злочину;3.має значення для кодифікації кримінального законодавства;4.дозволяє відмежувати злочин від ін.правопорушення і аморальних провин;5.дозволяє визначити хар-тер і ступінь суспільної небезпеки злочинного діяння.6.має знаяення для правильної кваліфікації і відмежування одного злочину від іншого.
19. Види (класифікація) об'єктів злочину.
У кримінальному праві об’єкти злочину класифікуються по вертикалі та горизонталі.По вертикалі прийнято виділяти наступні види:загальний, родовий,безпосередній. По горизонталі:основний та додатковий. Загальним об’єктом злочину визнається сукупність суспільних відносин, соц.благ, цінностей, окремих сфер життєдіяльності людей, що охороняються крим.законом від суспільно небезпечних посягань. Родовий об’єкт - це об’єкт , що охоплює визначене коло тотожних чи однорідних за своєю соц.-політичною чи економічною сутністю суспільних відносин, соц.благ,цінностей, окремих сфер життєдіяльності людей,що у силу цього повинні бути захищені єдиним комплексом взаємозалежних крим.-правових норм. Безпосереднім об’єктом – виступають суспільні відносини, соц.блага,цінності, окремі сфери життєдіяльності людей, на яке безпосередньо спрямоване посягання і яким внаслідок злочинних дій спричиняється суспільна небезпека шкоду.Безпосередній поділяється на: 1.основний безпосередній(виступає той об’єкт, на який у першу чергу спрямоване посягання і саме чому особа намагається заподіяти суспільно небезпечну шкоду);2.додатковий безпосередній(це об’єкт якому поряд з основним спричиняється чи може бути спричинена шкода, у процесі посягання на основний безпосередній об’єкт). Додатковий безпосередній об’єкт мое бути обов’язковим та факультативним. Обов’язковим додатковим об’єктом злочину визнається об’єкт , якому поряд з основним завжди спричиняється шкода. Факультативним додатковим об’эктом злочину виступає об’єкт, якому під час вчинення злочину може спричинюватися суспільна небезпечна шкода.
20. Предмет злочину і його кримінально-правове значення.
Предмет злочину – це речі матеріального світу, доступні для сприйняття органами відчуття людини, шляхом впливу на які здійснюється посягання на об’єкт злочину.Предмет злочину, що існує поряд з об’єктом, самостійна факультативна ознака складу злочину. Ознаки предметів злочину(ті чи інші речі, цінності,які виділяються законодавцем, як предмет з урахуванням правового режиму, зумовлено корисними чи шкідливими властивостями, з урахуванням їх призначення )є тими обставинами з приводу яких чи шляхом впливу на які вчинюється злочин(податки і збори,порнографічні предмети).Вважається, що предмет злочину не може претендувати на роль самостійної ознаки складу злочину, оскільки склад злочину являє собою сукупність його обов’язкових елементів, тому відсутність хоча б одного з цих елементів виключає склад злочину і КВ.Законодавець вказує саме на конкретні речі, а точніше їх ознаки,властивості при описі того чи іншого злочину.Відповідальність за ст.265 яка передб.склад незаконного поводження з радіоактивними матеріаламиможе наставати лише в тих випадках, коли предметом виступають саме радіоактивні матеріали.
21. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність). Умови настання кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність. Вплив непереборної сили, непереборного фізичного або психічного примусу на притягнення особи до кримінальної відповідальності.
СНД – це конкретний свідомий вольовий акт поведінки особи(дія,бездіяльність). Усвідомлення особою СНД полягає в усвідомленні фактичної сторони вчинюваного та його суспільної небезпечності. Вольовий х-тер діяння полягає у самостійному за своєю волею прийнятті рішення про вчинення злочину. СНД має 2 форми:1.Дія – це активна поведінка людини, при якій особа використовує свої здібності для вчинення злочину. Бездіяльність являє собою пасивну поведінку людини, особа утримується від вчинення обов’якових дій , спричиняючи суспільно небезп.шкоду.Особа підлягає КВ за бездіяльність у випадку невчинення дій, які вона повинна і могла вчини. Притягнення особи до КВ за СНД можливе тільки тоді,коли вказано що діяння являє собою вольовий акт поведінки.До обставин, що виключають чи пригнічують волю людини під час вчинення злочину,відносять непереборну силу, фіз або психіч.примус. Непереборна сила – надзвичайні обставини , які виключають вольову поведінку особи(сили природи,стихійні лиха; соц.явища,стан здоров’я).непереборна сила виключає КВ особи, у зв’язку з тим що людина не діяла певним чином у конкретній обстановці не за своєю волею. Фіз.примус – це незаконний вплив на особу, шляхом зас-ся насильства з метою спонукання потерпілого до вчинення злочину.2 вида примусу:1.непереборний примус(до особи зас-ся насильство,яке не дає особі діяти на свій розсуд) та примус, що не є непереборним. Фіз.примус, що є непереборним не може виключати КВ у зв’язку з тим що таке насильство обмежує вибір своєї поведінки особою,не виключає можливості діяти за своєю волею.Психічний примус означає незаконний вплив на психіку особи шляхом залякування, погроз з метою спонукати її до вчинення злочину.не виключає вольову поведінку особи, а тільки обмежує її вибір у зв’язку з погрозою.Може виключати КВ особи тільки у випадках наявності стану крайньої необхідності.Обставини, що виключ.вольову поведінку(непереборна сила, непереборний фіз.примус) усувають КВ.Які обмежують вибір своєї поведінки винним(фіз. Та псих.примус), вваєаються обставинами які помякшують покарання.
22. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, кримінально-правове значення (злочини з матеріальним і формальним складами).
СНН – визнається шкода, що спричиняються об’єкту крим.-правової охорони СНД винної особи. Групи СНН: матеріальні та нематеріальні. Матеріальна шкода – це збиткі, які мають чіткі критерії виміру, а тому можуть бути вираховані під час розслідування.Види:фізична шкода(шкода життю чи здоров‘ю людини(вбивство,тілесні ушкодження)) та майнова(майнові збитки, що спричин.незаконними діями винної особи і вимірюютьс у грошовому еквіваленті(крадіж,грабіж,ухилення від сплати податків)позитивна шкода,упущена вигода.)). Нематеріальна шкода – це такі СНН, які не мають конкретних одиниць свого виміру, а встановлюються за допомогою певних критерієв нематеріального хар-ру.. Значення наслідків для КВ визнач.самим матеріальним розумінням злочину,як діяння небезпечного для людини, і суспільства, у наслідках проявляється суспільна небезпечність.Характер та розмір СНН визначає ступінь тяжкості вчиненого злочину.У злочинах з матеріальним складом наявність певних наслідків є обов’язковою ознакою об’єктиної сторони, і тому закінчиним такі злочини будуть тільки у випадку настання СНН. Наслідки впливають на призначення покарання.Формальний склад не передбачає настання СНН.