Основними принципами соціального партнерства в україні мають бути:

законність

повноважність і рівноправність сторін та їх представників

сприяння держави розвитку соціального партнерства на демократичних засадах

свобода вибору та обговорення питань, які входять у сферу соціального партнерства

добровільність і реальність зобов’язань, які беруть на себе сторони

обов’язковість виконання досягнутих домовленостей

відповідальність за виконання прийнятих зобов’язань

контроль за виконанням досягнутих домовленостей

Соціальне партнерство здійснюється на таких принципах:

при веденні колективних переговорів

при укладанні колективних договорів і угод

при взаємних консультаціях та контролі дотримання договорів і угод

при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів)

• трипартизм, тобто представництво уряду (виконавчих органів місцевої влади), найманих працівників і роботодавців;

• рівність сторін на переговорах і недопустимість обмеження законних прав працівників і роботодавців;

• знання повноважень, прав і обов’язків один одного, недопущення конфронтації;

• повага, відкритість і довіра у стосунках;

• відкритість і доступність рівноправних переговорів;

• вміння вислухати партнера;

• дотримання культури спілкування, полеміки, дискусії, критики;

• обов’язковість і надійність, націленість на досягнення домовленості

• дотримання норм законодавства;

• повноважність представників сторін;

• рівноправність сторін;

• свобода вибору та обговорення питань, які становлять зміст колективних договорів і угод;

• добровільність і реальність зобов’язань, які беруть на себе сторони;

• відповідальність за виконання взаємних зобов’язань;

• умови кожного наступного рівня колективних угод (договорів) не можуть бути гіршими порівняно з умовами більш високого рівня, і, як правило, мають відрізнятися від умов вищих рівнів більшою вигідністю для працівників

• регулярність проведення консультацій в ході співробітництва;

• систематичність контролю і неминучість відповідальності;

• відповідальність за ненадання інформації;

• гласність у ході здійснення контролю за дотриманням умов договорів і угод

• пріоритетність примирних методів і процедур, що застосовуються примирними комісіями і трудовим арбітражем;

• застосування страйку лише як надзвичайного заходу при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів);

• прагнення сторін до найшвидшого врегулювання колективних трудових спорів і підписання угоди

[109, с. 167-168]

12.3. Суб’єкти соціального партнерства

Держава як суб’єкт соціального партнерства

відіграє ролі:

власника, роботодавця, законодавця, арбітра (посередника), координатора

виконує функції:

законодавчу, право– і нормотворчу, прогностичну, організаторську, контрольну й арбітражну

ратифікує конвенції Міжнародної організації праці, що передбачають покращання умов для працівників і роботодавців і мають забезпечувати їх виконання