Підготовка кадрів

[41, с. 149]

Підвищення кваліфікації робітників – це професійно-технічне навчання, що дає змогу розширювати й поглиблювати здобуті знання, уміння й навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг

Мотивація праці – сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, визначають поведінку, форми діяльності, надають цій діяльності спрямованості, орієнтованої на досягнення особистих цілей і цілей організації; це сукупність усіх мотивів, які чинять вплив на поведінку людини

Типи мотивації

Тип мотивації – це переважна спрямованість діяльності індивіда на задоволення визначених потреб. Найпоширеніші такі три типи мотивації:

• І тип – працівники, орієнтовані переважно на змістовність і суспільну значимість праці;

• ІІ тип – працівники, переважно орієнтовані на оплату праці й інші нетрудові цінності;

• ІІІ тип – працівники, у яких значимість різних цінностей збалансована

Теорії мотивації праці

Найвідоміші теорії мотивації праці:

• Класична теорія мотивації (Фредерік У. Тейлор);

• Теорія «людських відносин» (Е. Мейо);

• Ієрархія потреб Маслоу (Абрахам Маслоу);

• Теорія ERG Клейтона Альдерфера;

• Теорія потреб Девіда МакКлеланда;

• Теорія мотиваторів і гігієнічних факторів (Фредерік Герцберг);

• Теорія справедливості (Девід Надлер і Едвард Лоулер);

• Теорія очікувань (С.Адамс);

• Комплексна професійна теорія мотивації (Лайман Портер і Едвард Лоулер)

Стимулювання – процес впливу на людину за допомогою значущого для неї зовнішнього предмета, об’єкта, умов, ситуації, що спонукають до певних дій

Види стимулювання праці персоналу в організації

матеріальні

грошові

заробітна плата;

відрахування від прибутку;

доплати;

надбавки;

компенсації;

позички;

пільгові кредити

соціальні:

- медичне обслуговування;

- страхування;

- путівки;

- харчування;

- оплата транспортних видатків;

функціональні:

- покращання

організації праці;

- покращання умов праці

нематеріальні

негрошові

соціально-психологічні:

- суспільне визнання,

- підвищення престижу;

творчі:

- підвищення

кваліфікації,

- стажування,

- відрядження;

вільний час:

- додаткова відпустка,

- гнучкий графік роботи

Перфоманс менеджмент – система управління результативністю та ефективністю, що включає три сегменти: вимірювання (підрахунок), зворотний зв'язок (контроль виконання своєї роботи), винагорода (мотивування)

Порівняння системи перфоманс менеджменту з традиційним підходом до менеджменту та управління людськими ресурсами

Показники	Традиційний підхід до менеджменту та управління людськими ресурсами	Система перфоманс менеджменту
Цілі	Оптимальне використання ресурсів	Підвищення результативності та ефективності бізнесу
Основні функції	Планування Організація Мотивація Контроль	Підвищення результативності та ефективності шляхом забезпечення: розуміння ролі; здатності до виконання; мотивованості; умов роботи
Погляд на організацію	Організація – це соціотехнічна система, управління якою здійснюється за допомогою чотирьох функцій менеджменту	Управління організацією здійснюється за допомогою впливу на перфоманс (поведінку) індивіда через певні чинники, що є елементами системи перфоманс менеджменту
Підхід до вирішення проблем	Проблема виникає у разі недостатності чи неправильного здійснення однієї з чотирьох функцій менеджменту	Проблема виникає внаслідок комплексної взаємодії чинників і може вирішуватися лише комплексно