Питання для самоконтролю

1. Що таке ринок праці?

2. Дайте визначення поняття «зайнятість».

3. Назвіть основні категорії населення на ринку праці.

4. Які категорії населення відносять до зайнятих згідно з міжнародними рекомендаціями?

5. Назвіть шість груп зайнятого населення відповідно до міжнародної класифікації статусу зайнятих?

6. Що являють собою такі категорії населення, як «економічно активне» та «економічно неактивне»?

7. Що таке безробіття? Хто належить до безробітних відповідно до законодавства України?

8. Як розраховуються основні аналітичні показники ринку праці (рівень зайнятості, рівень економічної активності, рівень безробіття)?

9. Що являє собою природний рівень безробіття?

10. Назвіть основні напрями аналізу зайнятості населення.

11. Як визначаються загальні, спеціальні, часткові коефіцієнти інтенсивності зайнятості та безробіття.

12. Вкажіть основні блоки статистичних показників ринку праці.

13. Що являє собою рух робочої сили?

14. Дайте визначення плинності робочої сили.

15. Що є одиницею вимірювання робочого часу в статистиці?

16. Назвіть основні групи системи показників робочого часу в статистиці?

17. Що являють собою баланси робочого часу в людино-днях і людино-годинах?

18. Дайте визначення поняття “робоче місце”.

19. Як розраховуються середня, максимальна й фактична віддача робочого місця у вартісному виразі?

20. Якими показниками може буди виражений рівень продуктивності праці?

21. У чому суть і відмінності натурального, трудового й вартісного методів вимірювання рівня продуктивності праці?

22. Дайте визначення поняття “заробітна плата”.

23. Як розраховується рівень середньої заробітної плати?

24. Назвіть середні показники, які використовують для характеристики чисельності працівників за період.

25. Назвіть категорії працівників, які не включаються в середньооблікову чисельність працівників.

26. Назвіть основні статистичні групування складу працівників.

27. Що є мірою кваліфікації окремого робітника?

28. Якими методами розраховується середній тарифний розряд?

29. Назвіть основні завдання статистики робочого часу.

30. Як розраховуються календарний, табельний і максимально можливий фонди робочого часу?

31. Назвіть складові витрат на оплату праці.

32. Що являє собою середня заробітна плата працівників?

Література: [14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 26, 32, 36, 37, 39, 40]

Тема 5. Статистика результатів виробництва продукції та послуг

План лекції

1. Валовий внутрішній продукт (ВВП) – центральний показник СНР. Методи визначення ВВП – виробничий, розподільчий та кінцевого використання

2. Обчислення ВВП у порівняних цінах, номінальний та реальний ВВП. Дефлятор ВВП

3. Індексний метод аналізу динаміки ВВП

4. Особливості галузевої статистики виробництва продукції. Показники продукції промисловості в натуральному, умовно-натуральному та вартісному виразі.

2. Валовий внутрішній продукт (ВВП) – центральний показник СНР. Методи визначення ВВП – виробничий, розподільчий та кінцевого використання

Вивчення даної теми передбачає розгляд питань на мікро- та макрорівні.

Основною метою статистичного аналізу виробництва продукції підприємств на мікрорівні є аналіз за допомогою статистичних методів результатів господарської діяльності підприємств, обсягів, складу, асортименту, якості та конкурентоспроможності продукції, а також оцінювання впливу окремих факторів на результати виробничої діяльності.

Інформаційною базою проведення статистичного аналізу є державна статистична звітність, зокрема форма № 1-підприємництво «Звіт про основні показники діяльності підприємства»; форма №1-П (термінова, місячна) «Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг)»; форма №29-сг «Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур на 1 грудня»; форма №50-сг «Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств»; а також інші форми звітності, установлені для окремих видів економічної діяльності.

Використовується система статистичних показників, що дає якісну та кількісну характеристику результатів виробничої діяльності в конкретних умовах місця й часу (склад продукції, обсяги валового випуску, обсяги реалізації, проміжне споживання, ритмічність і рівномірність роботи, якість продукції та комплектуючих) як окремих суб'єктів господарювання, так і виду діяльності (галузі) в цілому. Зміст і способи обчислення окремих показників докладно розкриваються у відповідних розділах дисциплін „Економіка підприємства”, „Економічний аналіз” та ін..

У процесі аналізу використовується комплекс статистичних методів, на основі яких оцінюються структурні зрушення у складі валового випуску за окремими видами економічної діяльності; вивчаються тенденції зростання (зменшення) обсягів виробництва, якості, конкурентоспроможності продукції; оцінюється динаміка окремих показників під впливом окремих факторів для сукупності суб'єктів господарювання за видом діяльності в цілому.

Результатом аналізу є всебічна характеристика виробничої діяльності, яка є підґрунтям прийняття управлінських рішень на рівні керівництва підприємства.

При вивченні питань на макрорівні одним із найважливіших показників системи національних рахунків є валовий внутрішній продукт країни. Він є узагальнюючим показником економічного розвитку держави, який відбиває кінцеві результати діяльності резидентів країни, що виробляють товари та послуги. Головною особливістю ВВП є те, що він охоплює вартість тільки тих товарів та послуг, які вироблено на території даної країни.

Основними методами розрахунку ВВП є: виробничий метод; розподільний метод; метод кінцевого використання.

Результатом економічної діяльності є створення матеріальних благ і надання послуг. Для вимірювання результату на стадії виробництва використовують систему взаємопов’язаних показників з різними компонентами вартості. Найважливіші з них:

• валовий випуск;

• проміжне споживання;

• валова додана вартість;

• валовий внутрішній продукт.

Визначальним узагальнюючим показником обсягів виробництва є валовий випуск(ВВ),який характеризує сумарну вартість товарів і послуг, вироблених резидентами за певний період, включаючи товари і послуги, які трансформовані або повністю спожиті в процесі виробництва (витрати сировини, матеріалів, палива, електроенергії, напівфабрикатів, послуг тощо). Вартість товарів і послуг спожитих в процесі виробництва називаютьпроміжним споживанням (ПС).

Методика розрахунку валового випуску різниться за галузями і секторами економіки, відбиваючи особливості виробництва окремих видів продукції чи надання послуг. Очевидно, що складові валового випуску будь-якої галузі промисловості інші, ніж сільського господарства, будівництва, транспорту чи торгівлі. Валовий випуск галузей, що виробляють матеріальні продукти, оцінюється в основних цінах. Компонентами основної ціни є собівартість і валовий прибуток. Основна ціна включає субсидії на продукти та імпорт і не включає податки на продукти та імпорт (ПДВ, акцизи, мито тощо).

Валовий випуск галузей, що надають ринкові послуги, прирівнюється до вартості цих послуг, а галузей, що надають неринкові послуги (державне управління, оборона, значна частина освіти й охорони здоров’я, охорона навколишнього середовища і т.п.), визначається як сума поточних витрат.

Валова додана вартість (ВДВ) – це сукупна вартість кінцевої продукції та послуг, тобто тієї частини валового випуску, яка спрямовується на приватне споживання, інвестування (нагромадження) та експорт. На рівні секторів і галузей економіки ВДВ розраховується як різниця між валовим випуском і проміжним споживанням і визначається в основних цінах:

ВДВ = валовий випуск – проміжне споживання = ВВ – ПС. (5.1)

Термін “валова” означає, що показник включає спожиту в процесі виробництва вартість основного капіталу. За методологією СНР споживання основного капіталу (СОК) включає амортизацію, визначену за відновною, а не первісною вартістю, та недоамортизовану вартість вибулих основних засобів. Якщо вартість спожитого основного капіталу виключити, отримаємо чисту додану вартість (ЧДВ):

ЧДВ = ВДВ - СОК. (5.2)

При аналізі економічних процесів на рівні держави використовуються макроекономічні показники, що відбивають результати функціонування економіки країни в цілому. Основне місце в системі макроекономічних показників посідають: валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний дохід (НД) і валовий наявний дохід (ВНД).

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це сукупна ринкова вартість усіх продуктів і послуг, створених на економічній території країни за певний період (рік, квартал) резидентами даної країни, за мінусом вартості їхнього проміжного споживання. На стадії виробництва ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості (ВДВ) усіх галузей чи секторів економіки (не тільки сфери виробництва, але і сфери послуг). Термін “валовий” означає, що не робиться віднімання споживання (амортизації) основного капіталу, використаного на поточне виробництво.

Обсяг ВВПможе бути розрахований на кожній стадії відтворення і тому визначається (в ринкових цінах) різними методами:

• виробничим (реальним) – на стадії виробництва товарів та надання послуг;

• розподільним (особистим) – на стадії розподілу ВДВ між її виробниками;

• методом кінцевого використання - на стадії кінцевого використання продуктів і послуг.

Виробничий метод визначення ВВП

Оскільки валова додана вартість окремих секторів економіки визначається в основних цінах, то при обчисленні ВВП сумарну додану вартість секторів необхідно скоригувати на сальдо податків і субсидій на продукти та імпорт (додати податки і виключити субсидії). Сальдо податків і субсидій називаютьчистими податками (ЧП):

ВВП = ВДВ усіх секторів чи галузей економіки + чисті податки на продукти та імпорт,

або ВВП = ΣВВ – ΣПС + ΣЧП, (5.3)

де ВВ– валовий випуск;

ПС – проміжне споживання;

ЧП –чисті податки на продукти та імпорт.

Чисті податки на продукти та імпорт включають податки, величина яких безпосередньо залежить від кількості чи вартості товарів і послуг, вироблених, реалізованих або імпортованих виробничою одиницею - резидентом; при цьому з неї виключається розмір відповідних субсидій.

Розподільний метод визначення ВВП

Величину ВВП цим методом можна визначити на стадії його розподілу. ВВП дорівнює сумі первинних і перерозподілених доходів. До первинних доходів відносять доходи, які створюються до моменту їх перерозподілу суспільством. Це оплата праці робітників, зайнятих виробничою діяльністю, податки типу ПДВ, доходи від власності та інші доходи виробничих одиниць. Серед доходів, які створюються у процесі перерозподілу, можна назвати проценти, які отримують за позиками і банківськими вкладами, різного роду дивіденди, внески із соціального страхування, амортизаційні відрахування і т. ін.

Розподільний метод передбачає включення до ВВП таких компонентів:

• оплату праці найманих працівників;

• податки за винятком субсидій на виробництво та імпорт;

• валовий прибуток і змішаний дохід (від власності і підприємництва).

ВВП, який розраховано розподільним методом, дозволяє проаналізувати склад і структуру прибутків, витрати чинників виробництва (основного капіталу, робочої сили),розподіл ВДВ між її виробниками.

Визначення ВВП методом кінцевого використання

Цим методом визначається ВВП на стадії його використання. Цей метод показує, як підприємства, домашні господарства та уряд використовують ВВП на приватне споживання, інвестиції та експорт. Цим методом розрахунок ВВП виконується за такою схемою:

1. Кінцеве споживання (1.1 + 1.2 + 1.3)

1.1. Витрати на кінцеве споживання домашніх господарств;

1.2. Витрати на кінцеве споживання державних установ;

1.3.Витрати на кінцеве споживання приватних некомерційних (громадських) організацій, які обслуговують домашні господарства.

2. Валове нагромадження (2.1 + 2.2)

2.1. Валове нагромадження основного капіталу (валові інвестиції);

2.2. Зміни запасів матеріальних оборотних коштів.