Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФК-09-1 / Соціально-економічна статистика Курс лекцій 2012.doc
Скачиваний:
67
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
1.87 Mб
Скачать

3. Сальдо експорту і імпорту продуктів і послуг (чистий експорт).

4. Валовий внутрішній продукт (1 + 2 + 3).

Кінцеве споживання являє собою витрати господарських (інституційних) одиниць на продукти і послуги, які були використані безпосередньо для задоволення поточних індивідуальних і колективних потреб людей. Цей метод дозволяє показати структуру використання ВВП, його роль у задоволенні потреб кінцевих споживачів і в збільшенні національного багатства країни.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) визначають як різницю ВВП і вартості спожитого основного капіталу (СОК).

Для оцінки якості розрахунків використовують специфічний показник статистичну розбіжність між обсягами ВВП, розрахованими різними методами: на стадії виробництва і на стадії використання. У міжнародній практиці допустимою вважається розбіжність на рівні не більше 5% від ВВП.

У міжнародній статистиці валовий внутрішній продукт (за англійською абревіатурою GDP – gross domestic product) використовують не лише як вимірник обсягу сукупного виробництва, але й для характеристики функціонування національної економіки, рівня і темпів економічного розвитку країни, він слугує базою порівняння при визначенні відносного дефіциту державного бюджету, ступеня фінансової залежності країни тощо.[15]

Окрім внутрішніх первинних доходів, резиденти країни отримують доходи від “Іншого світу” (зовнішні). Це оплата праці найманих працівників та доходи від власності (проценти, дивіденди, рента, реінвестовані доходи від прямих іноземних інвестицій). Водночас частину своїх доходів резиденти передають “Іншому світові”. Такого роду операції фіксуються на рахунку розподілу первинного доходу. Суму усіх внутрішніх і зовнішніх первинних доходів, одержаних резидентами країни за певний період, називають валовим національним доходом (НД):

НД = ВВП + (первинні доходи резидентів, отримані за кордоном – первинні доходи, передані резидентами за кордон). (5.4)

Отже, валовий національний дохід (НД) відрізняється від валового внутрішнього продукту (ВВП) на сальдо доходів, отриманих від іншого світу і переданих іншому світу. На рівні економіки в цілому сальдо доходів значною мірою залежить від суми процентів, що підлягають виплаті нерезидентам по зовнішніх боргах і інших фінансових зобов’язаннях. Якщо заощадження є величиною додатною, то невикористаний дохід можна спрямувати на придбання економічних активів або зменшення пасивів. Від’ємна величина заощадження, навпаки, означає зменшення активів або збільшення пасивів. Отже, поділ наявного доходу на споживання та заощадження є головним підсумком усіх поточних операцій, а валове заощадження забезпечує зв’язок між поточними рахунками і рахунками нагромадження. Для розвинених країн НД > ВВП, для країн з перехідною економікою, навпаки, НД < ВВП.

Отримані резидентами доходи можуть передаватися нерезидентам у формі поточних трансфертів і навпаки, первинні доходи нерезидентів можуть передаватися резидентам. Це гуманітарна допомога, дарунки родичів, штрафи і пені, виплачені резидентами за кордоном тощо. З урахуванням руху поточних трансфертів у грошовій і натуральній формі формується валовий наявний дохід – ВНД, який є балансуючою статтею рахунка вторинного розподілу доходів у СНР.

ВНДвідрізняється від НД на сальдо поточних трансфертів та поточних податків на дохід і власність, переданих іншому світові / отриманих від іншого світу.

Валовий наявний дохід характеризує розмір матеріальних і грошових ресурсів, які нація може використати на кінцеве споживання або спрямувати на заощадження.

Кінцеве споживання продуктів та послуг є сумою витрат на приватне споживання домашніх господарств, некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, та державних установ.

Заощадження – це частина валового наявного доходу, яка не підлягає споживанню. Розмір заощадження розраховується як на валовій, так і на чистій основі. Чисте заощадження (за винятком споживання основного капіталу) є балансувальною статтею рахунка використання доходу. Нефінансові й фінансові корпорації не мають витрат на кінцеве споживання, а тому в рахунках використання доходів цих секторів заощадження дорівнює наявному доходу.

Чисте заощадження як одне із джерел фінансування капітальних витрат переноситься в ресурсну частину рахунка операцій з капіталом. Зміни в активах, зумовлені капітальними витратами, записуються в лівій його частині.

Капітальні витрати складаються з двох елементів. Одна частина спрямовується на приріст капіталу та запасів (чисті інвестиції), друга – на відновлення зношеного капіталу. Додатна величина чистих інвестицій слугує індикатором піднесення економіки, розширення її виробничих потужностей.

Балансувальна стаття рахунка операцій з капіталом показує перевищення (+) або нестачу (-) власних джерел фінансування капітальних витрат і називається “чисте кредитування або чисте запозичення”. На рівні економіки в цілому чисте кредитування означає придбання фінансових активів у нерезидентів, а чисте запозичення – фінансові зобов’язання перед нерезидентами.