Література: [14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 26, 32, 36]

Змістовий модуль 3. Соціальна статистика

Тема 7. Населення та домогосподарство як об’єкти соціальної статистики, їх характеристики

План лекції

1. Статистичне вивчення населення. Показники чисельності та складу населення

2. Методи вивчення динаміки складу населення. Методи вивчення відтворення і руху населення

3. Сім’я та домогосподарство як елементи структури населення

1. Статистичне вивчення населення. Показники чисельності та складу населення

Населення в цілому, його різні соціально – демографічні групи та окремі особи є неодмінними учасниками будь-якого соціального процесу. Виробити ефективну соціальну політику без глибоких знань про її об’єкт, яким є населення, неможливо. Тому інформація про населення потрібна для будь – якої соціальної проблеми або будь – якого соціального аспекту життя суспільства.

Основними категоріями населення, за якими реєструється його чисельність, є:

• наявне населення (НН) – особи, які на момент реєстрації перебували в даному населеному пункті незалежно від місця їх постійного проживання;

• постійне населення (ПН) – особи, які постійно протягом тривалого часу (один рік) проживають у даному населеному пункті незалежно від їх наявності на момент реєстрації;

• тимчасово проживаючі (ТП) – особи, що постійно проживають в іншому населеному пункті, але на момент реєстрації перебували в даному населеному пункті і проживали тут не довше одного року;

• тимчасово відсутні (ТВ) – особи, які постійно проживають у даному населеному пункті, але на момент реєстрації перебували за його межами.

Зв’язок між цими категоріями населення визначає баланс категорій населення:

НН = ПН – ТВ + ТП, або ПН=НН - ТП+ТВ. (7.1)

Ці показники є моментними. Постійне населення використовується при визначенні складу населення за статтю, віком та місцем проживання. Крім того оцінюється демографічне навантаження як співвідношення між окремими групами населення. Чисельність наявного населення береться в основу розрахунку всіх показників інтенсивності (природного та механічного руху).

Інтервальним показником є середня чисельність населення. Вона може визначатися як арифметична проста, хронологічна, арифметична зважена або скоригована на середню геометричну.

Структура населення вивчається за такими ознаками, як територія, місце проживання (місто, село), стать, вік тощо. При цьому використовують показники чисельності постійного населення шляхом співвідношення чисельності різних груп населення й одержують систему показників навантаження (однієї статі іншою, демографічного та ін.). Склад населення визначається за напрямками:

• статево-віковий склад;

• шлюбний стан;

• соціальні ознаки (національність, рідна мова, громадянство, освіта, суспільна група та ін.).

Статевий склад населення визначають, використовуючи відносні величини структури та координації, що характеризують частку та співвідношення чоловіків та жінок. Розраховують коефіцієнт збалансованості однієї статі іншою :

= ‰, або навпаки =‰, (7.2)

де - чисельність чоловічого та жіночого населення.

Як і більшість демографічних показників цей коефіцієнт розраховується в проміле (‰), тобто на 1000 осіб населення.

Віковий склад населення вивчається за допомогою групувань, результати яких подаються у вигляді ряду розподілу, статистичних таблиць або графічно, наприклад - у вигляді статево – вікової піраміди. Типові групи населення виокремлюються за їх соціальним змістом – контингенти населення, або за демографічним призначенням – демографічні покоління (табл. 7.1.).

Визначаються частки окремих вікових груп, контингентів, демографічних поколінь у загальній чисельності населення, у межах окремої статі та за місцем проживання. Наприклад, коефіцієнт старіння населення розраховують за формулою:

(7.3)

де - чисельність осіб, які досягли і перетнули перший поріг старості (60 років);- чисельність населення вх - віковій групі.

У міжнародних порівняннях за рекомендацією ООН використовується коефіцієнт старіння, що визначається як частка осіб у віці 65 років і старше (d₆₅₊, %), для якого встановлено такі градації:

- молоде населення до 4 %;

- на порозі старості 4 – 7 %;

- старе населення 7 % і більше.

Таблиця 7.1