- •Міністерство фінансів України
- •Передмова
- •Модуль 1. Макроекономічна та соціальна статистика
- •Тема 1. Методологічні засади економічної та соціальної статистики
- •1.1. Предмет дослідження у економічній і соціальній статистиці
- •Питання для самоконтролю
- •Література: [2, 3; 4; 10, 15, 16, 27, 30, 31]
- •Тема 2. Система національних рахунків (снр) як інструмент оцінювання та аналізу економічних явищ і процесів
- •Державні класифікатори України
- •Розділи Класифікації видів економічної діяльності
- •Основні функції та джерела доходів (ресурсів) секторів економіки
- •Ключові поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Література: [9, 10, 15; 19; 20, 24, 39, 40, 41]
- •Тема 3. Статистика національного багатства
- •Класифікації і групування національного багатства, що використовуються при його вивченні
- •3.4. Показники стану, руху та використання окремих елементів національного багатства
- •3.4.1. Аналіз стану, руху та використання основних фондів
- •Баланс основних засобів за повною (балансовою ) вартістю
- •3.4.2. Аналіз наявності та складу, поповнення і вибуття, ефективності використання оборотних активів
- •Ключові поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Література: [14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 26, 32]
- •Тема 4. Статистичне вивчення зайнятості населення План лекції
- •Категорії зайнятого населення за Законом України
- •Аналіз рівня економічної активності та працездатності населення
- •Розрахунок коефіцієнтів навантаження
- •Розрахунок показників інтенсивності економічної активності населення
- •Ключові поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Література: [14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 26, 32, 36, 37, 39, 40]
- •Тема 5. Статистика результатів виробництва продукції та послуг
- •3. Сальдо експорту і імпорту продуктів і послуг (чистий експорт).
- •5.2. Обчислення ввп у порівняних цінах, номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп
- •5.3. Використання індексного методу аналізу динаміки ввп
- •Обчислення статистичних показників продукції промисловості
- •Ключові терміни та поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Література: [14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 26, 32]
- •Тема 6. Статистика цін і тарифів
- •Система показників статистики цін
- •6.4. Статистичне спостереження за рівнем та поведінкою споживчих цін
- •Ключові поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Література: [14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 26, 32, 36]
- •Тема 7. Населення та домогосподарство як об’єкти соціальної статистики, їх характеристики
- •Типові групи населення за соціальним змістом
- •Рівень старіння населення за оціночною шкалою ж. Боже-Гарньє та Розета
- •7.2. Методи вивчення динаміки складу населення. Методи вивчення відтворення і руху населення
- •Шкала якісної оцінки коефіцієнта сумарної плідності, загальних коефіцієнтів народжуваності та плідності
- •Шкала якісної оцінки загального коефіцієнта смертності населення і коефіцієнта смертності немовлят
- •Розрахункові формули для визначення характеристик міграції
- •Ключові поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Література: [15, 25, 26, 28, 30, 31]
- •Тема 8. Статистика рівня життя населення
- •Макроекономічні показники, що характеризують рівень матеріального добробуту населення
- •8.2. Статистичне обстеження бюджетів домашніх господарств. Джерела та структура доходів населення та домашніх господарств
- •Структура грошових доходів
- •Структура натуральних надходжень у вартісній оцінці
- •8.3. Показники номінальних та реальних доходів населення
- •Структура споживчих витрат
- •Структура неспоживчих витрат
- •Ключові поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Література: [13, 15, 28, 30, 31, 38, 42, 44]
- •Тема 9. Статистика умов життя і соціального обслуговування населення
- •9.1.Поняття соціального часу. Соціальний час як характеристика існування, функціонування і розвитку суспільства. Бюджет часу: основні класифікації, система показників, методика їх розрахунку
- •Ключові поняття та категорії
- •Питання для самоконтролю
- •Література: [15, 19, 25, 26, 28, 30, 31] Список використаної літератури Основна література
- •Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику“: Закон України від 13.07.2000 р. № 1922-ііі (із змінами і доповненнями).
- •Додаткова література
- •Internet-ресурси
- •Волошина Наталія Анатоліївна
- •IРозрахункова таблиця до прикладу 3
- •0.6Разом22,4189,545,457,418,501,2224,4
Основні функції та джерела доходів (ресурсів) секторів економіки
Сектор |
Основні функції |
Основні джерела доходів (ресурсів) |
1. Нефінансові корпорації |
Виробництво товарів і ринкових нефінансових послуг |
Виторг від реалізації товарів і послуг |
2. Фінансові корпорації |
Фінансові операції на комерційній основі та операції зі страхування |
Надходження в результаті фінансових пасивів, проценти, страхові внески за контрактами |
3. Органи загального державного управління |
Надання неринкових послуг для колективного споживання та перерозподілу національного доходу, багатства |
Зобов’язальні платежі (податки), які виробляються інституційними одиницями інших секторів |
4. Домашні господарства: - як споживачі
- як підприємці |
Споживання
Виробництво товарів і ринкових послуг |
Оплата праці, трансферти з інших секторів, дохід від власності Виторг від реалізації товарів і послуг |
5. Некомерційні організації, які обслуговують домашні господарства |
Надання неринкових послуг домашнім господарствам |
Вільні та благодійні внески населення (домашніх господарств), доходи від власності, а також трансферти |
6. «Інший світ» |
Цей „сектор” не характеризується якоюсь принциповою функцією або доходами; він групує іноземні одиниці (нерезиденти), тому що вони здійснюють операції з вітчизняними інституційними одиницями (резидентами даної країни) |
Побудова системи національних рахунків тісно пов’язана з бухгалтерським обліком та статистикою, тому забезпечує системне, компактне та уніфіковане подання соціально-економічної інформації про рівень розвитку країни. Зв’язок побудови системи національних рахунків з бухгалтерським обліком визначається тим, що кожна операція фіксується двічі, як у бухгалтерському обліку, операції відображаються на рахунках обох інституційних одиниць одночасно. Кожна операція фіксується на рахунках за фактичною вартістю. Крім цього, в СНР використовується метод сальдо при визначенні чистих податків (податки мінус субсидії).
Підсумок за операціями в частині ресурсів дорівнює підсумку за операціями в частині використання, що дозволяє перевіряти правильність та узгодженість рахунків.
У національних рахунках операції оцінюються за фактичною ціною, узгодженою учасниками операцій (ринковою ціною). В одному наборі рахунків і таблиць всі операції з використанням товарів та послуг оцінюються за цінами покупців, які включають усі податки, за винятком субсидій на продукти та ПДВ. Усі рахунки пов’язані між собою. Поточні рахунки стосуються виробництва, розподілу і використання доходу. Рахунки нагромадження охоплюють зміни в активах і пасивах та власному капіталі.
Національні рахунки будуються у визначеній послідовності, що відповідає в основному послідовності циклу відтворення. Балансуюча стаття попереднього рахунка, що відображається в розділі «Використання», є вихідним показником розділу «Ресурси» наступного рахунка. Цим досягається ув’язка рахунків між собою, перетворення їх у систему.
Рахунок в СНР будується за принципом подвійного запису, тобто кожна операція реєструється двічі: як ресурс або зміна в зобов’язаннях і як використання або зміна в активах. Підсумок за операціями, що зафіксовані як ресурси або зміни в зобов’язаннях, і підсумок за операціями, що зафіксовані як використання або зміни в активах, мають збігатися, чим підтверджується правильність складання всіх рахунків. СНР містить такі рахунки:
- внутрішньої економіки (продуктів та послуг, утворення, використання доходів, капітальних витрат, фінансовий рахунок);
- „зовнішньоекономічних зв’язків” або ”решта країн світу” (поточних операцій, капітальних витрат, фінансовий рахунок). Рахунки групуються за трьома категоріями: поточні рахунки, рахунки нагромадження та баланси. Сукупність всіх рахунків утворює зведені (консолідовані) рахунки і відбиває відносини між національною економікою й економікою інших країн, а також відношення між різними показниками системи.
Рахунки поділяють на три класи:
1-й клас – призначені для характеристики економіки в цілому, пропорцій між найважливішими макроекономічними величинами та категоріями;
2-й клас – деталізують рахунки 1-го класу відносно показників виробництва, споживання й нагромадження національного продукту; складаються для окремих галузей, товарів або груп товарів;
3–й клас – деталізують рахунки 1-го класу відносно показників доходів і видатків, фінансування видатків капітального характеру, складаються для окремих секторів економіки.
Рахунки СНР в Україні:
рахунок товарів і послуг;
рахунок виробництва;
рахунок утворення доходу;
рахунок розподілу первинного доходу;
рахунок вторинного розподілу доходу;
рахунок використання доходу;
рахунок капіталу;
рахунки іншого світу.
Програма міжнародних зіставлень (ПМЗ) ООН – логічний розвиток СНР від даних, що подаються в поточних та незмінних цінах, до міжнародних зіставлень у порівнянній валюті. На пильну увагу заслуговують дві проблеми, що потребують розв’язання, коли йдеться про міжнародні зіставлення макроекономічних показників. Перша з них – уніфікація економічного змісту порівнюваних показників – розв’язується використанням стандартних міжнародних класифікацій на базі єдиної методології. Друга – вибір методу перерахунку показників з національних валют в єдину грошову одиницю (вибір формули розрахунку, ваги та способів агрегування часткових індексів тощо) - визначається економічним змістом, метою та завданнями виконуваних зіставлень; вихідною інформацією; аналітичними вимогами, що висуваються до результатів.
Таблиці “Витрати – випуск” – це узгоджена система балансів, інтегрована в систему національних рахунків, яка докладніше, ніж СНР, характеризує виробництво й використання товарів і послуг, утворення розподіл і використання доходів. Ця система таблиць відбиває перебіг процесів у сучасній економіці; дає змогу обчислювати основні макроекономічні показники СНР та аналізувати взаємозв’язки між видами економічної діяльності або галузями економіки; виявляти найважливіші економічні пропорції; вивчати структурні зрушення та особливості ціноутворення.