Державні класифікатори України

Назва	Скорочення
1	2
ДК 001-94 Класифікація форм власності	КФВ
ДК 002-94 Класифікація організаційно-правових форм господарювання	КОПФГ
ДК 003-95 Класифікатор професій	КП
ДК 004-95 Класифікатор нормативних документів	КНД
ДК 005-96 Український класифікатор відходів	УКВ
ДК 006-96 Класифікатор валют	КВ
ДК 007-96 Класифікатор держав світу	КДС
ДК 008-96 Класифікатор корисних копалин	КККПВ
ДК 009-96 Класифікація видів економічної діяльності	КВЕД
ДК 010-96 Державний класифікатор управлінської документації	ДКУД
ДК 011-96 Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку	КСПОВО
ДК 012-97 Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності	КПЗЕД
ДК 013-97 Класифікація основних фондів	КОФ
ДК 014-97 Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України	КОАТУУ
ДК 015-97 Класифікація видів науково-технічної діяльності	КВНТД
ДК 016-97 Державний класифікатор продукції та послуг	ДКПП
ДК 017-98 Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності	УКТЗЕД
Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду	МКХ-10

Пов’язані класифікації – це класифікації, які забезпечують сукупність організованих категорій для тих самих змінних (змінної), що і у відповідних модельних класифікаціях, але в яких категорії можуть лише частково відноситися до категорій, визначених в модельних класифікаціях, або вони можуть бути пов’язані з модельною класифікацією лише на певних рівнях структури.

За рівнем розповсюдження класифікації бувають міжнародні (класифікації ООН), регіональні (класифікації ЄС), національні (класифікації України або інших держав).

У міжнародній статистичній практиці основні статистичні класифікації видів економічної діяльності, продукції та товарів поєднані у взаємопов’язану систему. В Україні систему національних класифікацій розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.93 р. № 326 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики". З огляду на це, для забезпечення можливості порівняння статистичних даних, при створенні основних національних статистичних класифікацій видів економічної діяльності, продукції, товарів у якості базових були використані похідні європейські класифікації у незмінному вигляді, а деталізація (дезагрегація), що враховує національні особливості, здійснена на нижчих рівнях класифікації. Такий підхід забезпечив єдину інтерпретацію національних класифікацій з міжнародними, стандартизацію термінів, визначень, пояснень.

Разом з цим, у державній статистичній діяльності застосовуються статистичні класифікації без статусу. Це так звані локальні довідники, які створюються безпосередньо структурними підрозділами Держкомстату для вирішення окремих конкретних завдань  оброблення статистичної інформації державних статистичних спостережень.

Варто також зауважити, що система національних статистичних класифікацій не є статичною, незмінною структурою і потребує постійного супроводження та удосконалення. Зміни у чинному законодавстві, перегляд міжнародних модельних статистичних класифікацій, виникнення нових потреб у вивченні певних об'єктів та явищ потребують внесення відповідних змін до класифікацій.

Створення статистичних класифікацій проходить в три етапи [15, 20]:

• визначення одиниць спостереження;

• визначення усіх рівнів спостереження;

• встановлення взаємозв’язків між ними.

Однією із найважливіших національних статистичних класифікацій є класифікація видів економічної діяльності (КВЕД).

За методологічними засадами, принципами побудови та призначенням КВЕД є статистичною класифікацією, створеною як інструментарій для систематизації та групування економічної та соціальної інформації у стандартний формат, який дає змогу обробляти та аналізувати значні обсяги інформації. Код виду економічної діяльності є одним з основних показників стратифікації статистичної сукупності для організації суцільних та вибіркових статистичних спостережень і основним його призначенням є забезпечення:

- статистичного обліку підприємств і організацій за видами економічної діяльності у єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) і статистичних реєстрах;

- проведення статистичних обстежень економічної діяльності та аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів та послуг відповідно до системи національних рахунків);

- зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною шляхом застосування єдиної статистичної термінології, статистичних одиниць статистичних спостережень та принципів визначення і зміни видів економічної діяльності підприємств.

Ця класифікація базується на стандартній міжнародній класифікації видів діяльності Європейського Союзу. Об’єктами класифікації в КВЕД є види економічної діяльності статистичних одиниць (юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців тощо), які на вищих рівнях класифікації групуються в галузі.  Термін "галузь" у Господарському кодексі України та КВЕД визначається як діяльність сукупності виробничих (статистичних) одиниць, що беруть участь у переважно однакових або подібних видах економічної діяльності.

КВЕД побудована за ієрархічною структурою, має 5 рівнів класифікації, для кодування яких використовується літерно-цифровий код. На першому рівні однорідні за видами економічної діяльності одиниці об’єднуються у 17 секцій (розділів), які позначені латинськими літерами від А до Q (див. табл. 2.2).

При визначенні основного виду діяльності щодо багатопрофільного господарюючого суб’єкта використовується метод послідовного визначення класифікаційної групи, починаючи з верхнього рівня (метод ТОР DOWN). Послідовність визначення основного виду діяльності є такою:

• етап 1 – складається перелік видів діяльності, що здійснюються господарюючим суб’єктом, із означенням у них питомої ваги вартісного показника, який приймається за критерій для визначення основного виду діяльності;

• етап 2 – визначається секція у КВЕД, на яку припадає найбільша питома вага вартісного показника щодо виду діяльності;

• етап 3 – у межах даної секції визначається розділ, на який припадає найбільша питома вага вартісного показника щодо виду діяльності;

• етап 4 – у межах даного розділу визначається група, на яку припадає найбільша питома вага вартісного показника щодо виду діяльності;

• етап 5 – у межах даної групи визначається клас, на який припадає найбільша питома вага вартісного показника щодо виду діяльності;

• етап 6 – у межах даного класу визначається підклас, на який припадає найбільша питома вага вартісного показника щодо виду діяльності.

Таблиця 2.2