Ключові терміни та поняття
Валовий випуск - ринкова вартість усіх продуктів і послуг (товарів), вироблених протягом поточного періоду, з урахуванням незавершеного виробництва і продукції, що виробляється для власних потреб.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) - вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених резидентами даної країни.
Валова додана вартість - різниця між валовим випуском і проміжним споживанням.
Індекс-дефлятор ВВП - індекс цін, що використовується для коригування фактичного номінального обсягу ВВП з урахуванням інфляції та розрахунку на цій основі реального його обсягу.
Індекси-дефлятори - коефіцієнти перерахунку фактичного поточного рівня узагальнювального показника у вартісні вимірники (ціни) базового періоду.
Проміжне споживання - продукти короткострокового користування і послуги (товари), що використані виробництвом, з урахуванням ремонту й технічного обслуговування основних засобів, дослідження, розробок і прогнозування, побічних витрат на фінансування капітало-утворення (поточні витрати, пов'язані з купівлею і продажем землі, нематеріальних активів та фінансових вимог).
Чисті податки на продукти та імпорт - різниця між податками та субсидіями на продукти та імпорт.
Питання для самоконтролю
Як визначається додана вартість?
Як визначається ВВП виробничим методом?
Як визначається ВВП розподільчим методом?
Як визначається ВВП методом кінцевого використання?
Як розраховується індекс-дефлятор ВВП?
Яка різниця між номінальним і реальним ВВП?
Що таке валовий внутрішній продукт (ВВП) і чистий внутрішній продукт, їх сутність?
Визначте валовий випуск як вихідний показник для розрахунку валового внутрішнього продукту (ВВП) виробничим методом.
Що таке валовий національний дохід (ВНД), його відмінності від ВВП?
Назвіть загальні принципи проведення міжнародних зіставлень ВВП.
Дайте визначення показника «продукція промисловості».
Дайте визначення продукції за ступенем готовності.
Поясніть економічний зміст вартісних показників продукції.
Поясніть необхідність визначення показника обсягу виробництва.
Охарактеризуйте показники ритмічності та рівномірності виробництва.
Дайте визначення якості промислової продукції.
Охарактеризуйте систему показників якості продукції.
Охарактеризуйте статистичні методи аналізу якості продукції.
Назвіть статистичну звітність із промислової продукції.
Література: [14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 26, 32]
Тема 6. Статистика цін і тарифів
План лекції
Класифікація цін і тарифів. Система показників статистики цін і тарифів. Аналіз рівня і диференціації цін і тарифів
Методологія обчислення середніх цін
Статистичні методи вивчення динаміки цін і тарифів, аналіз закономірностей їх поведінки на ринку
Статистичне спостереження за рівнем та поведінкою споживчих цін
Класифікація цін і тарифів. Система показників статистики цін і тарифів. Аналіз рівня і диференціації цін і тарифів
Статистика цін відіграє важливу роль при дослідженні кон’юнктури ринку, при визначенні тенденцій та складання прогнозу попиту та пропозиції, при виборі оптимальних рішень на макро- і мікрорівнях ринкової економіки.
Ціна – це багатофункціональне економічне явище, провідна ринкова категорія. Зміна ціни часто викликає за собою серйозні соціальні, економічні, а також політичні наслідки. Тому у всебічній і достовірній інформації про ціни, в глибокому аналізі закономірностей і тенденцій їх змін зацікавлене все суспільство, а не лише державні структури управління та маркетингові служби підприємств при визначенні привабливості товару для споживачів.
З іншого боку, ціна – це сума грошей, що сплачені за одиницю товару, еквівалент обміну товару на гроші.
Ціни, процеси їх утворення і зміни представляють собою предмет статистики цін, як самостійного блоку соціально-економічної статистики. Тому в органах державної статистики сформована самостійна служба статистики цін.
Сутність ціни, її економічна природа проявляються у подвійній ролі, яку вона відіграє на ринку. Вона виступає:
по-перше, як індикатор, що відображає політику та кон’юнктуру ринку (співвідношення попиту і пропозиції, торгових і економічних ризиків, кредитно-фінансової ситуації, ступеню конкурентоспроможності на ринку);
по-друге, як маркетинговий регулятор ринку, за допомогою якого здійснюється вплив на попит і пропозицію, структуру і місткість ринку, купівельну спроможність грошової одиниці і т. ін.
СНР передбачає окреме вивчення цін виробників та цін покупців. Основними цінами є ті, які сформувалися в період виробництва. Державні ціни фіксуються лише в державному секторі економіки. Інші ціни формуються безпосередньо на ринку.
Рис. 6.1. Основні задачі статистики цін
При статистичному вивченні використовується така класифікація цін:
1. За сферами товарного обслуговування розрізняють такі ціни:
– оптова ціна – це ціна, за якою реалізуються великі обсяги виробленої продукції технічного і споживчого призначення, вона включає витрати виробництва і прибуток і не включає податок на додану вартість і акциз;
– роздрібна ціна – це ціна одиниці виробу, за якою продається споживачу товар в основному за готівку. В роздрібні ціни включається податок на додану вартість та акцизний збір;
– закупівельні ціни – це ціни за якими купується сільськогосподарська продукція у фермерів, селянських господарств, відкритих та закритих акціонерних товариств;
– ціни і тарифи, що встановлюються на транспортні послуги, послуги зв’язку, житлово-комунального господарства та інші.
2. За формами продажу ціни поділяються на:
– договірні ціни – встановлюються за домовленістю сторін з урахуванням умов, що склалися на момент купівлі-продажу;
– біржові ціни – складаються на біржах у результаті біржового котирування та надбавки(знижки) за якість та віддаленість товару;
– аукціонні ціни – характеризують рівень стартових цін та цін на момент продажу.
За стадіями продажу ціни діляться на:
– ціна пропозиції – це ціна, за якою продавець хоче продати товар;
– ціна попиту – це ціна, за якою може купити товар покупець;
– ціна реалізації – це ціна, яка встановлюється в результаті домовленості між покупцем і продавцем.
4. За ступенем регулювання ціни поділяються на:
– фіксовані ціни – це ціни, які встановлюються державою на такі товари, як дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, алмазну сировину;
– регульовані ціни – це ціни, які можуть змінюватись в певних межах, встановлюються органами державної влади за регіонами і за товарами підприємств монополістів;
– вільні ціни формуються в результаті угоди між продавцем і покупцем під дією законів попиту і пропозиції. Вільна ціна на промислові товари включає ПДВ і акцизний збір.
5. За ступенем стійкості в часі визначаються:
– тверді ціни – це ціни, які встановлюються під час укладання угоди і діють на весь період цієї угоди;
– рухомі ціни – це ціни, які змінюються під впливом зміни умов на ринку;
– ковзні ціни – це ціни, які визначаються угодою, але допускається їх зміна під дією зміни вартості ціноутворюючих факторів.
6. Залежно від процесу виробництва, розподілу, перерозподілу і кінцевого споживання ВВП ціни поділяються:
– ціна виробника визначається як ціна одиниці товару чи послуги включаючи виробничі витрати та чисті податки на продукцію та імпорт;
– основна ціна – це ціна виробника, одержана за одиницю продукції чи послугу, включаючи всі податки на продукти. Ринковий випуск продукції оцінюється в основних цінах.
Ціна споживача – це ціна кінцевого споживання товарів і послуг, в яку входить ціна виробника, торговельно-транспортна націнка і чисті податки обігу.
Загальну вартість виробництва і транспортування товарів відбивають ціни франко-станція відправлення та франко-станція призначення. Перші включають у себе вартість виробництва або купівлі товарів на місці та вартість їх доставки до станції відправлення, другі – загальну вартість виробленого або набутого організаціями обігу товарів з витратами на доставку до місця призначення.
Аналогічний зміст мають зовнішньоторговельні ціни франко-кордон країни, що експортує (ФОБ), та франко-кордон країни, що імпортує (СІФ), у міжнародній торгівлі. Ціни ФОБ та СІФ – грошовий вираз вартості товарів відповідно із включенням витрат на доставку та вантажні роботи до порту відправлення (ФОБ) і всіх витрат з доставки та розвантаження в порту призначення (СІФ).
Тарифи – це форма визначення цін на послуги виробничого та особистого споживання. Тарифи поділяють на внутрішні та міжнародні. Міжнародні тарифи регулюються митним кодексом і поділяються:
гнучкий тариф, який використовується для вирівнювання цін на вітчизняні та імпортні товари;
заборонений тариф, який застосовується для обмеження ввезення певного товару;
конвенційний тариф, який містить пільгове зниження ставки і встановлюється на основі міжнародних торговельних угод;
пільговий тариф передбачає мінімальної ставки митного оподаткування товарів для імпортерів, яким надано режим найбільшого сприяння;
виняткові тарифи використовуються на усіх видах транспорту і поділяються на тарифи зниження і підвищення.
Внутрішні тарифи встановлюються на вантажні та пасажирські перевезення усіх видів транспорту, послуги зв’язку, побуту, житлово-комунальні послуги, а також на газ, електричну і теплову енергію.
Для регулювання соціальної захищеності населення держава встановлює граничну тарифну ставку оплати праці працівникам на рівні мінімальної заробітної плати, яка відповідає ставці першого розряду. Вищі тарифні ставки визначаються множенням тарифної ставки першого розряду на відповідний тарифний коефіцієнт.
Тарифна система – комплекс нормативів, які регулюють заробітну плату працівників залежно від складності та умов праці.
До тарифної системи відноситься тарифні сітки, тарифні ставки і надбавки до них, схеми посадових окладів та тарифно-кваліфікаційні довідники.
Система показників статистики цін і тарифів
Статистичне вивчення цін проводиться на основі системи показників, які відображають ринкову економіку та різні види ринкових цін залежно від асортименту, якості товарів, від часу продажу та географічного місця продажу товарів. Ринок формує ціни гнучкими залежно від зміни окремих факторів. Система показників статистики цін відбиває діалектичну єдність їх аналізу в статиці та динаміці, поєднує синтетичний та аналітичний підходи до вивчення стану, взаємозв’язків і поведінки цін, містить показники різного рівня і напрямів використання. Залежно від мети дослідження статистика використовує індивідуальні ціни, які встановлюються на відповідний вид і сорт товару у відповідний час; середні ціни – це ціни які встановлюються за певний період часу за окремими регіонами або населеними пунктами; узагальнюючі ціни – це вартість споживчого кошика товарів і послуг в цілому.
Таблиця 6.1