Система показників статистики цін

Блок показників	Напрямки аналізу	Методи аналізу та показники
Рівень цін	Індивідуальний рівень Середній рівень Узагальнюючий рівень	Моментна ціна товарного виду Середня ціна на дату та за період;; за товарною групою, за територією і т. ін. Вартість споживчого кошика товарів і послуг
Структура цін	Собівартість, знижки (оптові, роздрібні), податки	Питома вага кожного елементу в кінцевій ціні товару, співвідношення оптових і роздрібних цін і т. ін.
Співвідношення цін	Коефіцієнти співвідношення цін регіонів, субринків, товарів	Відношення ціни товару до базової ціни, ступінь відхилення від базових цін
Варіація цін	Показники варіації цін у просторі (соціальному та географічному) і у часі	Групування однойменних товарів за рівнем цін; рівень територіального коливання цін; рівень сезонних і циклічних коливань цін; групування споживачів за рівнем цін покупки
Динаміка цін	Показники динаміки - окремих товарів - представників, - товарних груп, - всіх товарів	Індивідуальні індекси цін; групові індекси цін; загальні (зведені) індекси цін; індекси середніх цін. Характеристики рядів динаміки
Відповідність ціни якості товару та думці споживачів	Показники впливу якості на ціну, динаміку цін, динаміку якості	Параметри кореляційно-регресійних моделей, коефіцієнти еластичності, експертні оцінки
Еластичність	Показники залежності цін від соціально-економічних факторів	Емпіричні коефіцієнти еластичності, коефіцієнти перехресної еластичності

Аналіз рівня і диференціації цін і тарифів. Методологія обчислення середніх цін

Першим етапом статистичного вивчення цін є оцінка рівня цін та тарифів. Рівень цін (тарифів) - узагальнений показник, що характеризує стан цін (тарифів) за певний період часу на визначеній території за сукупністю товарів чи послуг із близькими споживчими властивостями.

Цей показник усереднює ціни множини індивідуальних актів купівлі-продажу, згладжує можливу варіацію цін і виявляється як середній розмір чи тенденція. Індивідуальний (однотоварний) рівень ціни - це сума грошей, що сплачується на ринку за одиницю товару.

В якості узагальненої характеристики рівня цін вибирають вартість фіксованого споживчого кошика. Показник рівня ціни можна також розраховувати як відносний розмір, що виражає купівельну спроможність споживачів: відношення ціни чи вартості споживчого кошика до середнього грошового доходу населення. Наприклад, на середню зарплату грудня 2003 р. можна було купити дві мікрохвильові печі, а в грудні 1993 р. для такої купівлі було потрібно п'ять зарплат. Вивчення цін, крім констатації їх стану і диференціації рівня («високий», «низький» за рядом ознак), включає характеристику структури ціни. Як правило, масовий товар проходить три ланки товаропросування:

виробнича ланка оптова ланка роздрібна ланка.

Наявність, співвідношення і число структурних елементів конкретної ціни залежать від кон'юнктури ринку, виду товару, числа торгових посередників тощо. Потреба в посередниках виникає при реалізації товарів локалізованого виробництва і широкої сфери споживання. В цьому випадку в структуру ціни включається не одна торгова націнка. Особливості вивчення структури в статистиці цін полягають у аналізі кількості та ролі посередницьких ланок у формуванні роздрібної ціни.

Основна ціна підприємства		Ак-циз-ний збір	ПДВ
Собі-вартість	При- буток
Відпускна ціна підприємства				Ви- трати	При-буток	ПДВ
				Надбавка оптової торгівлі
Відпускна ціна оптового підприємства							Ви-трати	Прибу-ток	ПДВ
							Торгівельна надбавка роздрібного торгівельного підприємства
Роздрібна ціна реалізації

Рис. 6.2. Структура роздрібної ціни

Ціна складається з собівартості продукції, надбавок, знижок, податків. Структура ціни досліджується питомою вагою кожного елементу в кінцевій (роздрібній) ціні товару, або як питома вага валового доходу в товарообігу, або як співвідношення оптових та роздрібних цін; співвідношення структурних елементів роздрібних цін. Співвідношення цін характеризується коефіцієнтом співвідношення цін регіонів, субринків, товарів, співвідношенням цін товарів до базової ціни; ступінь відхилення співвідношень цін від базових.

Варіація цін характеризується показниками варіації цін у просторі (соціально-економічному і географічному) і у часі, розподіл цін у межах товарної групи (групування одноіменних товарів за рівнем цін); рівень територіальних коливань цін (групування регіонів або поселень за рівнем цін); рівень стійкості цін у динаміці (коефіцієнт апроксимації трендової моделі); рівень сезонних і циклічних коливань цін; ступінь різниці цін покупок у соціальних групах населення (групування споживачів за рівнем цін покупки).

Вивчення варіації цін може здійснюватися:

– у межах окремого товару і товарної групи з однаковими споживчими властивостями але різної сортності та інших параметрів якості (корисністю товарів, якістю оформлення, віковими та антропометричними ознаками споживача, стадіями життєвого циклу товарів та іншими);

– у часі, що обумовлює зміни ринкової ситуації, зміни співвідношення ринкової ситуації, зміни співвідношення між попитом та пропозицією, циклічністю, сезонністю, тощо;

– у просторі, тобто в розрізі регіонів, міської, сільської місцевості, розташування ринків у різних районах міста та інше.

Кожний аспект вивчення варіації цін має свою специфіку у застосуванні статистичних методів, які базуються на основних статистичних показниках і методах дослідження варіації.

2. Методологія обчислення середніх цін

Для цін сукупності однорідних товарів та для цін, що варіюють у часі чи у просторі (географічному й економічному), узагальненою характеристикою виступає середня ціна. Вибір формули для розрахунку середньої ціни залежить від наявної інформації. Якщо відомий обсяг продажу в натуральних вимірниках або у вартісних одиницях, то використовують формули відповідно середньої арифметичної зваженої або середньої гармонійної зваженої.

При визначенні середньої ціни для території застосовують середню арифметичну зважену, вибираючи в якості ваг чисельність населення або число сімей (для товарів сімейного користування). Якщо відоме лише число днів торгівлі за старою і новою цінами, то середню ціну визначають за середньою гармонійною зваженою, вибираючи в якості ваг тривалість дії ціни.

3. Статистичні методи вивчення динаміки цін і тарифів, аналіз закономірностей їх поведінки на ринку

Динаміка цін і тарифів в основному вивчається індексним методом. Згідно з методологією системи національних рахунків загальним показником зміни цін і тарифів є індекс споживчих цін на товари та тарифів на послуги, за якими домашні господарства-споживачі купують товари та оплачують послуги (індекс інфляції). У разі окремого вивчення цін виробників розраховуються зведені індекси цін промислової продукції; цін реалізації сільськогосподарської продукції заготівельним організаціям; індекс цін для капітальних вкладень, у тому числі будівельно-монтажних робіт, індекси тарифів вантажних перевезень за видами транспорту та в цілому.

В економічних дослідженнях цін застосування індивідуального індексу обмежене, тому що при вивченні динаміки цін частіше застосовуються середні ціни. В теорії і на практиці обчислення індексів цін найгострішою є проблема визначення ваги або сумірника при побудові агрегатної форми індексу. Залежно від вибору базових або поточних рівнів кількісних показників для зважування під час індексного дослідження цін використовують формулу індексів цін Ласпейреса або Пааше:

1. Ласпейреса ; (6.1)

2. Пааше ; (6.2)

Зручність практичних розрахунків за формулою індексу Ласпейреса зробила її самою популярною у світі для розрахунку індексу споживчих цін, які показують, у скільки разів змінилися б споживчі витрати в поточному періоді порівняно з базовим, якщо б при зміні цін рівень споживання залишився на попередньому рівні. Такий розрахунок є коректним тільки у тому разі, коли не відбувається значних змін у структурі споживання.

Результати розрахунків за формулою Пааше показують, у скільки разів сума фактичних витрат населення на придбання товарів більша (менша) суми грошей, яку населення повинно було б заплатити за ці ж товари, якби ціни залишались на рівні базового періоду.

Індекс Ласпейреса, як правило, дещо більший ніж індекс Пааше. Таку системну залежність називають ефектом Гершенкрона. Доказано, що найкращий індекс знаходиться між індексами, розрахованими за формулами Ласпейреса і Пааше. Зарубіжні статистики намагалися знайти такі компромісні індекси, якими є індекси Фішера та Еджворта-Маршалла:

3.Фішера ; (6.3)

4. Еджворта-Маршалла

або . (6.4)

Споживчі ціни є кінцевими цінами, за якими домашні господарства - споживачі купують товари та оплачують послуги для власних потреб. Державна статистика досліджує динаміку споживчих цін і тарифів у цілому, а також окремо на продовольчі й непродовольчі товари та платні послуги населенню. Крім зведених індексів по державі в цілому розробляються індекси споживчих цін для окремих адміністративно-територіальних одиниць та груп населення.

Статистичне спостереження за рівнем цін здійснюється щомісячно. Загальні індекси цін за рік обчислюють за так званою рекурсивною схемою (моделлю) як добуток помісячних ланцюгових індексів.

Зведені індивідуальні індекси середніх споживчих цін за окремими товарами та видами послуг розраховуються за формулою індексу змінного складу, що відтворює динаміку цін і структури форм купівлі за сектором домашніх господарств (на споживчих ринках, у державній торгівлі, у торговельних підприємствах інших форм власності, натуральну оплату праці тощо):

, (6.5)

де - середні ціни на окремі товари або послуги в реальній структурі форм продажу товарів та надання послуг.

Розрахунок загального індексу споживчих цін і тарифів виконується за методикою індексу Ласпейреса з урахуванням базової питомої ваги (частки) витрат на окремі товари або послуги, які входять до споживчого кошика. Ці частки визначаються за матеріалами бюджетних обстежень населення:

, (6.6)

де і – індекси середніх цін на окремі товари та послуги, що входять до споживчого кошика;

d₀ – частка витрат на купівлю цих товарів та послуг у базовому періоді.

Обчислення зазначених індексів дає також змогу оцінити рівень інфляційних процесів в економіці.

При порівнянні показників продукції міжнародного співробітництва проблеми цінових зіставлень розв’язуються з використанням товарів – представників (більш детально див.[26, с.265 - 267].