8.3. Показники номінальних та реальних доходів населення

Важливе значення в аналізі доходів населення має зіставлення наявних та реальних доходів.

Номінальні доходи характеризують суму нарахованих доходів (з урахуванням податків і обов’язкових платежів).

Наявні доходи домогосподарств (НДД) – це кінцеві доходи населення, які можуть бути використані на споживання і накопичення; це максимальна сума можливих витрат населення на кінцеве споживання без залучення власних грошових заощаджень, доходів від реалізації фінансових (нефінансових) активів та збільшення своїх зобов’язань

НДД = ПД + ΔПТ, (8.4)

де ПД – первинні доходи домогосподарств – резидентів (оплата праці, валові змішані доходи, сальдо доходів від власності);

ΔПТ – різниця між отриманими (ОПТ) і сплаченими (СПТ) поточними трансфертами.

Сальдо поточних трансфертів

ΔПТ = ОПТ – СПТ, (8.5)

де ОПТ – отримані поточні трансферти - пенсії та допомоги, стипендії, страхові відшкодування;

СПТ - сплачені поточні трансферти - поточні податки на доходи та власність, обов’язкові відрахування на соцстрахування, добровільні внески, штрафи, повернення банківських позик.

реальні наявні доходи домогосподарств (РНД) – сума наявних доходів домогосподарств, скоригованих на індекс споживчих цін I_p (або на індекс купівельної спроможності грошової одиниці I_1/p):

РНД = НДД : I_p або РНД = НДД · I_1/p. (8.6)

Динаміку реальних наявних доходів населення і домогосподарств характеризують відповідні індекси.

Індекс реальних наявних доходів домогосподарств (І_РНД) характеризує зміну в часі або просторі реальних наявних доходів домогосподарств і розраховується на підставі індексу номінальних наявних доходів І_ННД та індексу споживчих цін І_р

І_РНД = І_ННД : І_р , (8.7)

або купівельної спроможності грошової одиниці І_1/р:

І_РНД = І_ННД · І_1/р . (8.8)

Таблиця 8.4

Доходи  населення України  (млн. грн.)

(за даними Держкомстату України, http://www.ukrstat.gov.ua)

	Роки
	2002	2005	2008
Доходи – всього в тому числі:	185073	381404	845641
заробітна плата	78950	160621	366387
прибуток та змішаний доход	33540	58404	131139
доходи від власності (одержані)	5297	11072	28432
соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти	67286	151307	319683
в тому числі:
- соціальні допомоги	31601	84617	180455
- інші одержані поточні трансферти	6656	12545	26092
- соціальні трансферти в натурі	29029	54145	113136
Наявний доход	141618	298275	634493
Наявний доход у розрахунку на одну особу, грн.	2938,0	6332,1	13716,3
Реальний наявний доход, у відсотках до відповідного періоду попереднього року	118,0	123,9	107,6

4. Статистичний аналіз диференціації і концентрації доходів

Розвинуте суспільство зацікавлене у створенні умов для максимальної реалізації кожною конкретною особою своїх здібностей. Різниця в доходах зумовлюється інтелектуальними, психологічними та фізичними особливостями людини. Значна диференціація, перш за все економічна, членів суспільства створює соціальне напруження і не сприяє його соціально-економічному розвитку. Диференціація доходів призводить до нерівних можливостей у споживанні матеріальних благ та послуг різними групами населення, а отже, і до різних рівнів їх життя. Актуальною проблема розшарування населення за рівнем доходу є для України.

Оцінка соціально-економічної диференціації населення проводиться на основі характеристик розподілу домогосподарств за рівнем середньодушового (середнього на одне домогосподарство) сукупного доходу. За умов тіньової економіки визначення рівня доходів домогосподарств шляхом опитування пов’язане з певними труднощами. Тому оцінювання соціально-економічної диференціації населення України за даними обстеження умов життя домогосподарств проводять за характеристиками розподілу сукупних доходів. Проте за умови існування тіньового сектора економіки населення, яке бере участь в обстеженні, схильне приховувати величину своїх доходів, викривлюючи тим самим картину щодо рівня життя. Тому в сучасній статистиці, починаючи з 1999 р., в основу досліджень рівня життя домогосподарств, які проводяться органами державної статистики, покладені показники витрат як більш надійні порівняно з даними щодо доходів.

На підставі даних вибіркових обстежень та балансів грошових доходів і витрат здійснюється статистичний аналіз матеріальної забезпеченості населення в цілому, окремих соціальних груп (верств) населення та домогосподарств.

Оцінка соціально-демографічної диференціації населення подається на підставі аналізу його розподілу за рівнем середньодушового (середнього на одне домогосподарство) сукупного доходу. Для такого аналізу використовують такі статистичні характеристики як середнє значення доходу, модальний і медіанний дохід, показники структури розподілу доходів, квантильні показники диференціації доходів, показники варіації та асиметрії розподілу. Аналогічні прийоми аналізу використовують і для оцінювання диференціації населення за рівнем витрат.

Середньодушові грошові доходи (витрати) населення за місяць обчислюються за середньою арифметичною зваженою:

. (8.9)

Модальний рівень місячних грошових доходів (витрат) становить:

,(8.10)

де х₀ та h – нижня межа та ширина модального інтервалу, тобто такого, що має найбільшу частку (частоту),

d_mo, d_mo-1, d_mo+1 – частки (частоти) модального, передмодального і післямодального інтервалів.

Медіаннийрівень грошових доходів (витрат) визначається на підставі кумулятивних (накопичених) часток. Медіанним буде інтервал, кумулятивна частка якого перевищує половину обсягу сукупності, тобто

. (8.11)

Медіана грошових доходів (витрат) населення становить:

, (8.12)

де х₀ та h – відповідно нижня межа та ширина медіанного інтервалу;

S_dme-1 – кумулятивна частка передмедіанного інтервалу,

d_me – частка медіанного інтервалу.

За аналогією з медіаною, тобто на підставі кумулятивних часток (частот), визначаються квартилі – варіанти, що ділять упорядкований ряд розподілу на чотири рівних частини. Для характеристики диференціації населення (домогосподарств) за рівнем їх грошових доходів (витрат) використовуються перший та дев’ятий дециль, які розраховуються за формулами:

та (8.13)

, (8.14)

де х₀ та h – відповідно нижня межа та ширина децильного інтервалу,

S_D1-1, S_D9-1 – кумулятивна частка (частота), що передує першому (дев’ятому) децильному інтервалу,

d_D1, d_D9 – частка (частота) першого (дев’ятого) децильного інтервалу.

Значення D₁ та D₉ використовуються для розрахунку децильного коефіцієнта диференціації:

. (8.15)

Децильний коефіцієнт диференціації доходів (витрат) населення – співвідношення мінімального рівня доходів (витрат) серед 10 % найбільш забезпеченого населення до максимального рівня доходів (витрат ) серед 10 % найменш забезпеченого населення.

Коефіцієнт нерівності розподілу доходів (витрат) серед населення або концентрації витрат, індекс Джині відображає ступінь відхилення фактичного розподілу доходів (витрат) за чисельно рівними групами населення від лінії їх рівномірного розподілу. Статистична міра рівності доходів (витрат) коливається від 0 до 1, причому значення 0 відображає повну рівністьдоходів (витрат) у всіх групах населення, 1 – повну нерівність, коли всі доходів (витрат) належать одній особі.

Розраховують К_G децильного розподілу населення за розміром середньодушових грошових доходів (витрат) за формулою:

, (8.16)

де x_j – частка населення в j-ій децильній групі,

у_j – частка витрат, сконцентрованих в j-ій децильній групі,

сит у_j – кумулятивна частка витрат,

т – число децильних груп, що дорівнює 10.

Крива Лоренца – кумулятивний розподіл чисельності населення та відповідних цій чисельності доходів (витрат). Таким чином, вона відображає співвідношення часток усіх доходів (витрат) і часток усіх їх отримувачів (усіх тих, хто здійснював витрати), наприклад за умовою рівномірного розподілу витрат, тобто 10 % населення роблять 10 % усіх витрат, 20 % – п’яту частину, 50 % – половину і т. д. Цей розподіл має вигляд лінії – діагоналі квадрата зі сторонами від 0 до 100 %. Нерівномірний розподіл характеризується кривою Лоренца (лінією фактичного розподілу), яка знаходиться тим далі від діагоналі квадрата, чим більша диференціація.

Чисельність домогосподарств (населення) з рівнем середньодушових витрат (доходів) на місяць нижче межі малозабезпеченості визначається на підставі даних розподілу домогосподарств (населення) за рівнем витрат (доходів) і є підсумком числа домогосподарств (осіб), рівень витрат (доходів) яких нижчий за величину межі малозабезпеченості, яка діяла в державі на момент аналізу.

Чисельність домогосподарств (населення) з рівнем середньодушових витрат (доходів) на місяць нижче прожиткового мінімуму обчислюється на підставі даних розподілу домогосподарств (населення) за рівнем витрат (доходів) і є підсумком числа домогосподарств (осіб), рівень витрат (доходів) яких нижчий за величину прожиткового мінімуму, який діяв у державі на момент аналізу.

4. Статистичне вивчення структури витрат населення і домашніх господарств

Рівень матеріального добробуту характеризується також розміром витрат і рівномірністю їх розподілу їх між окремими верствами населення. Рівень і структура споживання матеріальних благ і різноманітного роду послуг, як матеріального так і нематеріального характеру, залежить від прагнення людини, окремих соціальних груп і суспільства в цілому до задоволення своїх потреб. Фізичні, психологічні, інтелектуальні та соціальні розходження людей зумовлюють суттєву різницю в особистих потребах, для задоволення котрих необхідні блага і послуги, які є різними як за обсягом споживання, так і за якістю, що відповідно, потребує різного рівня витрат. Сукупні витрати домогосподарств мають відповідну структуру (див. рис. 8.3. та табл. 8.5 та 8.6).

Рис. 8.3 Структура сукупних витрат домогосподарств

Аналіз структури витрат виконують за допомогою відносних величин структури. Із урахуванням змін, що відбуваються у структурі витрат із часом важливою є оцінка структурних зрушень, що відбуваються. Методика проведення аналізу структури та структурних зрушень наведена у підрозділі 7.3.

Для вивчення нерівномірності розподілу за рівнем матеріального добробуту проводять групування домогосподарств за рівнем середньодушових витрат.

Таблиця 8.5