Питання для самоконтролю

1. Яка роль класифікації в соціально-економічній статистиці?

2. Чим відрізняється класифікатор від класифікації?

3. Що покладено в основу класифікації?

4. Назвіть етапи побудови класифікацій.

5. Наведіть приклади класифікацій, які використовуються в економічній статистиці.

6. Назвіть види економічної діяльності, зафіксовані у КВЕД.

7. Які функції виконує КВЕД?

8. В чому полягає сутність методу ТОР DOWN при визначенні основного виду діяльності багатопрофільного господарюючого суб’єкта?

9. Які етапи визначення основного виду діяльності багатопрофільного господарюючого суб’єкта?

10. У які секції об’єднуються однорідні за видами економічної діяльності одиниці?

11. Для чого використовують класифікатор секторів економіки?

12. Які сектори економіки Ви знаєте?

13. Які форми власності є в класифікації форм власності?

14. Що лежить в основі класифікації послуг у зовнішньоекономічній діяльності ?

15. Дайте визначення поняття системи національних рахунків.

16. Як відображається господарський кругообіг у СНР?

17. Які категорії та класифікації застосовуються в СНР?

18. У чому полягають аналітичні можливості СНР? Які мета та завдання аналізу?

19. Які основні напрямки аналізу даних СНР?

20. Які принципи побудови СНР?

21. Що розуміють під "економічною діяльністю"?

22. Що розуміють під "неекономічною діяльністю"?

23. Що розуміють під економічною та географічною територією країни?

24. Назвіть відмінність "внутрішньої" та "національної" економіки.

25. Дайте визначення поняття "резидент" та "нерезидент".

26. Дайте визначення "інституційної одиниці" в СНР.

27. Дайте визначення "операції" в СНР, види операцій.

28. Яка роль балансів у СНР?

Література: [9, 10, 15; 19; 20, 24, 39, 40, 41]

Змістовий модуль 2. Економічна статистика

Тема 3. Статистика національного багатства

План лекції

1. Поняття національного багатства, значення і завдання його вивчення

2. Склад національного багатства, класифікації і групування, що використовуються при його вивченні

3. Натуральна та вартісна форми обліку національного майна і природних ресурсів, баланс активів і пасивів

4. Показники стану, руху та використання окремих елементів національного багатства

1. Поняття національного багатства, значення і завдання його вивчення

Національне багатство є одним із найважливіших показників економічної могутності і соціально-економічного прогресу. У сучасних умовах статистична практика визначення національного багатства відповідає розробкам міжнародних статистичних організацій і системі національних рахунків, де показники національного багатства інтегровані з рахунками і таблицями національного доходу і національного продукту для виявлення взаємозв’язків з поточними результатами виробництва та змінами запасів матеріальних благ.

Національне багатство – це сукупність всіх благ, що перебувають у розпорядженні суспільства. Виходячи з цього, багатство – це категорія, яка об’єктивно властива всім економічним системам і є необхідною умовою суспільного виробництва, його відтворення і споживання продуктів виробництва.

Суспільне багатство зумовлене розвитком продуктивних сил і відображає зміни у відносинах власності в засобах виробництва. Тому національне багатство визначає систему економічних виробничих відносин.

Головними ознаками суспільного національного багатства є його нагромаджуваність, яка проявляється в здатності задовольняти потреби виробництва і споживання протягом певного часу. Таким чином суспільна праця є джерелом створення усіх матеріальних і духовних благ і основною умовою розвитку людини. Національне багатство досліджується з урахуванням взаємозв’язку природи і суспільства. До складу національного багатства включаються як природні ресурси, так і споживчі вартості, створені у процесі виробництва. Природне багатство створює умови і засоби існування людини для задоволення потреб у продуктах харчування, енергії тощо, при цьому людина постійно залучає природні ресурси, включаючи їх у господарський обіг і використовуючи суспільну працю, яка призводить до збільшення національного багатства. Таким чином, джерелами суспільного багатства є праця і природа.

Значною частиною багатства є сукупність нагромаджених матеріальних цінностей, які поділяються на засоби виробництва, предмети праці і предмети споживання. Крім цього, поряд з матеріальними цінностями, велике значення мають духовні, соціальні та інтелектуальні цінності, які є невід’ємною частиною матеріальних носіїв. Загальний обсяг національного багатства виражається вартісними показниками. Гроші – це абсолютна суспільна форма багатства.

У системі національного рахівництва національне багатство - це сума нагромаджених у країні нефінансових і чистих фінансових активів за станом на певний момент часу (як правило, на початок і кінець року).

Нефінансові економічні активи – це ресурси, що знаходяться у власності інституційних одиниць і в залежності від походження поділяються на вироблені і невироблені.

Фінансові активи – це запаси фінансових ресурсів у господарюючих суб’єктів, у галузях економіки та в країні в цілому. Вони мають форму фінансових вимог і фінансових зобов’язань.

У зв’язку з важливістю національного багатства для економічного розвитку країни необхідною є наявність інформації про стан і ефективність використання національного багатства. Тому основними завданнями статистики національного багатства є:

• проведення статистичного спостереження за наявним національним багатством країни;

• визначення обсягів природних ресурсів та корисних копалин;

• аналіз складу і структури національного багатства;

• вивчення відтворення національного багатства та структурних змін у його складі;

• аналіз динаміки нагромадження національного багатства;

• визначення факторів, що впливають на зміну обсягів і структури національного багатства;

• аналіз і прогноз темпів зростання національного багатства;

• вивчення розміщення національного багатства по території країни та його розподіл за секторами економіки.

2. Склад національного багатства, класифікації і групування, що використовуються при його вивченні

Нефінансові активи – це об’єкти, якими володіють господарюючі суб’єкти (інституційні одиниці), і які приносять їм реальну чи потенційну вигоду протягом певного періоду внаслідок їх використання або зберігання.

Фінансові активи (зобов’язання) виникають, коли одна інституційна одиниця (кредитор) надає кошти й отримує платіж від іншої одиниці (дебітора) відповідно до умов договірних відносин, укладених між ними. Характерною рисою фінансових активів є те, що більшості з них протистоять певні фінансові зобов’язання з боку іншої інституційної одиниці (за винятком монетарного золота та спеціальних прав запозичення) (див. табл. 3.1).

До нефінансових економічних активів відноситься земля, водні ресурси (водоймища, озера, ріки, підземні води) та поклади корисних копалин, біологічні ресурси, які входять до складу невідтворюваних природних ресурсів. До відтворюваних нефінансових активів відноситься основний капітал, запаси матеріальних оборотних активів та цінності. Залежно від натурально майнової форми основний капітал складається з матеріальної та нематеріальної частин. У матеріальний основний капітал входять житлові будинки, будівлі та споруди, машини та обладнання, а також багаторічні насадження та ліси, робоча та продуктивна худоба та інше. До нематеріального основного капіталу відносяться геологорозвідувальні роботи, комп’ютерне програмне забезпечення, оригінали художніх творів.

Основні класифікації і групування національного багатства, що використовуються при його вивченні та аналізі наведено далі у табл. 3.1. [15, 17].

Кожна окрема складова частина нефінансових і фінансових активів має свою структуру. Наприклад, основні фонди - одна з основних складових вироблених нефінансових матеріальних активів, які тривалий час (багаторазово чи постійно) у незмінній натурально-речовій формі використовуються для виробництва товарів і надання неринкових послуг, поступово втрачаючи свою вартість. Структуру основних фондів вивчають за їх натурально-речовим складом, функціональним призначенням, виходячи з ролі, що вони виконують у виробничому процесі.

Запаси матеріальних оборотних засобів охоплюють запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів у споживача; запаси готової продукції на складах у виробників і на підприємствах сфери обігу; товари в дорозі; державні матеріальні запаси; незавершене виробництво в усіх галузях економіки.

Цінності – це товари значної вартості, які в основному не використовуються з метою виробництва або споживання, а існують тривалий час як засіб зберігання , оскільки їхня вартість не зменшується щодо загального рівня цін. Це дорогоцінні метали й камені, ювелірні вироби, твори мистецтва і т.ін.

Нематеріальні активи, що не відтворюються, - це права, що дозволяють їх власникам займатися конкретними видами діяльності або виробляти товари і послуги. До таких прав належать: право на розроблення корисних копалин, рибальство або полювання; право на виробництво і продаж копій на явного унікального товару і т. ін. Ці права мають різні форми втілення, а саме: патенти, торгові марки, авторські права тощо.

Таблиця 3.1