Шкала якісної оцінки коефіцієнта сумарної плідності, загальних коефіцієнтів народжуваності та плідності

Коефіцієнт сумарної плідності ‰	Оцінка рівня коефіцієнта	Загальний коефіцієнт народжуваності, ‰	Загальний коефіцієнт плідності, ‰
До 1,5	Надзвичайно низький	До 10	До 40
1,5-1,8	Дуже низький	10-12	40-48
1,8-2,2	Низький	12-16	48-64
2,2-2,8	Середній	16-25	64-100
2,8-4,0	Високий	25-35	100-140
4,0-6,0	Дуже високий	35-50	140-250
6,0 і понад	Надзвичайно високий	50 і понад	250 і понад

Джерело: Стеценко С.Г., Швець В.Г. Статистика населення. – К.: Вища шк., 1993. – С. 193,213.

Таблиця 7.4

Шкала якісної оцінки загального коефіцієнта смертності населення і коефіцієнта смертності немовлят

Рівень загального коефіцієнта смертності населення, ‰	Оцінка рівня коефіцієнта смертності	Рівень коефіцієнта смертності немовлят, ‰
До 7	Надзвичайно низький	До 7
7-10	Дуже низький	7-10
10-12	Низький	10-12
12-15	Середній	12-15
15-20	Високий	15-20
20-30	Дуже високий	20-50
30 і понад	Надзвичайно високий	50 і понад

Джерело: Стеценко С.Г., Швець В.Г. Статистика населення. – К.: Вища шк., 1993. – С. 193, 213.

Таблиця 7.5

Шкала якісної оцінки середньої очікуваної тривалості життя

Рівень показника	Середня очікувана тривалість життя, років
Надзвичайно низький	До 30
Дуже низький	30 – 40
Низький	40 - 55
Середній	55 - 65
Високий	65 - 70
Дуже високий	70 - 76
Надзвичайно високий	76 і більше

Система показників природного руху відбиває процес відтворення населення. Відтворення всього населення характеризують абсолютний ∆℮ та відносний к_e показники природного приросту (скорочення)

к_e = n - m. (7.25)

Рівень коефіцієнта природного приросту k_e визначає напрям відтворення населення:

• відтворення розширене, якщо к_e > 0;

• відтворення просте, якщо к_e = 0;

• відтворення звужене, якщо к_e < 0.

За умов збереження існуючої швидкості зміни чисельності населення протягом прогнозного періоду її перспективна кількість розраховується за формулою:

S_i = S₀ (1 + ), (7.26)

де К_Δ - середньорічний коефіцієнт загального приросту населення, ‰; n – кількість років у прогнозному періоді. При цьому :

1000 = к_e + к_м. (7.27)

Середньо та довгострокові перспективні розрахунки чисельності населення мають враховувати, з одного боку, існуючу тенденцію зміни чисельності населення, а з іншого – вплив окремих факторів інтенсивності природного руху та міграції.

Також необхідно звернути увагу на визначення показників міграції населення. Механічний рух пов’язаний з процесом зміни чисельності населення за рахунок зміни його місця проживання. Він оцінюється такими абсолютними показниками як валова міграція (ВМ) та сальдо міграції (∆м), а також показниками інтенсивності міграційних процесів – загальними (коефіцієнти прибуття, вибуття, рухомості та механічного приросту), спеціальними та частковими.

ВМ = П + В; ∆м = П - В, (7.28)

де П – чисельність прибулих за певний період; В – чисельність вибулих за той же період в тому ж регіоні.

Ступінь поширення міграційних процесів оцінюють показники інтенсивності міграції, що розраховуються по відношенню до середньорічної чисельності наявного населення і подаються в проміле.

Загальні коефіцієнти міграції (прибуття і вибуття; рухомості та механічного приросту) обчислюють до загальної чисельності населення.

Спеціальні коефіцієнти міграції визначаються для окремих контингентів або груп населення, наприклад окремо для чоловіків та жінок; для працездатного населення, а також для тих, чий вік перевищує встановлену межу працездатності або ще не досяг її, для сільського та міського населення.

Часткові коефіцієнти міграції розраховуються окремо для кожної вікової групи мігрантів. Обчислюється також середній, модальний та медіанний вік мігрантів у цілому та в межах статі, за видами поселень та видами міграції.

Таблиця 7.6