- •Питання до іспиту з загальної частини кримінального права
- •Поняття кримінального закону, його риси та значення.
- •Види співучасників, критерії їх виділення.
- •Зворотна дія кримінального закону у часі.
- •Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •Громадські роботи як вид кримінального покарання. (ст.56 кку)
- •Підстава кримінальної відповідальності.
- •Необережність та її види.
- •Конфіскація майна. (ст. 59 кку)
- •Поняття та види примусових заходів медичного характеру.
- •Поняття та ознаки добровільної відмови від доведення злочину до кінця, його відмінність від дійового каяття.
- •Довічне позбавлення волі. (п.29)
- •Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
- •Знаряддя, засоби, обстановка, місце та час скоєння злочину, як ознаки об’єктивної сторони складу злочину, їх значення.
- •Арешт та обмеження волі – види кримінального покарання.
- •Дія кримінального закону в просторі.
- •Поняття та ознаки готування до скоєння злочинів.
- •Амністія та помилування.
- •Поняття кримінально-правової бездіяльності , умови відповідальності.
- •Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •Класифікація покарань.
- •Умисел та його види.
- •Рецидив злочину та його види.
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу. (ст. 54 кку)
- •Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві.
- •Вік кримінальної відповідальності.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Принципи кримінального права.
- •Поняття та види повторності злочинів.
- •Довічне позбавлення волі як вид покарання.
- •Наука кримінального права, її зміст та задачі.
- •Поняття та види причетності до злочину.
- •Поняття та предмет кримінального права.
- •Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •Поняття та види звільнення від відбування покарання.
- •Структура статей Особливої частини.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за злочини, які вчинені у віці до 18 років.
- •Поняття крайньої необхідності в кримінальному праві.
- •Поняття умислу в кримінальному законодавстві.
- •Поняття системи покарань.
- •Тлумачення кримінального закону та його види.
- •Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.
- •Давність виконання обвинувального вироку.
- •Дія кримінального закону у часі.
- •Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та зміна не відбутої. Частини покарання більш м’яким видом покарання.
- •Загальна характеристика кримінального законодавства.
- •Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •Штраф як вид покарання.
- •Поняття та види диспозицій статей Особливої частини кк.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Поняття кримінальної відповідальності.
- •Поняття суспільно-небезпечного діяння та його форми.
- •Підстави та умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Поняття складу злочину, його елементи та ознаки.
- •Підбурювач, як вид співучасника.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Класифікація злочинів в теорії кримінального права.
- •Злочини з двома формами вини.
- •Примусові заходи виховного характеру (правова природа та види).
- •Діяння, пов’язані з ризиком – обставини, що виключає злочинність діяння.
- •Поняття множинності злочинів.
- •Виправні роботи, порядок призначення.
- •Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.
- •Ексцес виконавця, правові наслідки.
- •Поняття та види обставин, що пом’якшують покарання.
- •Побудова кримінального закону.
- •Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •Поняття погашення та зняття судимості.
- •1. Погашення судимості — це автоматичне її припинення, при встановленні певних, передбачених законом, умов.
- •Поняття ти види стадій скоєння злочину.
- •Злочинна самовпевненість, її критерії.
- •Поняття судимості, її правові наслідки.
- •Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •Виконавець злочину.
- •Поняття та види обставин, що обтяжують покарання.
- •Функції кримінального права.
- •Поняття і види спеціального суб’єкту злочину.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Кримінальна відповідальність неповнолітніх.
- •Поняття покарання та його мета за кримінальним законодавством України.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Фізичний або психічний примус, їх кримінально-правове значення.
- •Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Посібник як вид співучасника скоєння злочину.
- •Давність притягнення до кримінальної відповідальності.
- •Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом кримінально-правової охорони.
- •Організатор вчинення злочину.
- •Призначення покарання при сукупності злочинів.
- •Об’єкт злочину та його види.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.
- •Поняття та зміст позбавлення волі на певний строк.
- •Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності.
- •Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу. (ст. 54 кку)
Це покарання є додатковим, разовим, пов'язаним зі спричиненням моральних переживань і несприятливих для засудженого наслідків у вигляді втрати певних прав, звільнення зі служби або усунення з посади. Це покарання застосовується лише до певної групи осіб, які вчинили тяжкі злочини. Воно не згадується в санкціях статей Особливої частини Кримінального кодексу України.
«В разі засудження за тяжкий злочин особа, яка мас військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена його за вироком суду».
Виключно законами України встановлюються військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання (п. 6 ст. 92 Конституції України). У контексті положень КК ранги, чини і кваліфікаційні класи є спеціальними званнями в широкому розумінні нього поняття. Виходячи з тексту ст. 37 КК, суд може сам, за наявності для того підстав, позбавити особу будь-якого військового звання, рівно як і будь-якого спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, незалежно від того, ким вони були присвоєні.
Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві.
Причинний зв'язок у кримінально-правовому розумінні означає, що злочинний наслідок породжується суспільно небезпечним і протиправним діянням суб'єкта злочину. Спрощено це виглядає так: одне явище (суспільно небезпечне діяння) породжує інше явище (злочинний наслідок). Звідси випливає: не було б діяння не настали б і наслідки.
Для необхідного причинного зв'язку як ознаки об'єктивної сторони складу злочину з точки зору теорії необхідного спричинення характерно:
діяння передує наслідку за часом;
діянню внутрішньо властива неминучість або реальна можливість настання наслідку;
у конкретних умовах місця, часу та обстановки ця реальна можливість перетворюється на дійсність діяння породжує наслідок;
наслідок породжується саме цим діянням як результат його закономірного, необхідного розвитку, а не діями інших осіб або інших зовнішніх сил.
Вік кримінальної відповідальності.
Згідно зі ч. 1 ст. 22 КК кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.
Це так званий загальний вік кримінальної відповідальності. По досягненні цього віку особа має нести відповідальність за вчинення будь-якого злочину. Щоправда, на практиці, деякі злочини можуть бути вчинені тільки у більш значному віці (злочини у сфері службової діяльності, військові злочини тощо). Вчинення деяких умисних злочинів (вбивство, тяжкі й середньої тяжкості тілесні ушкодження, зґвалтування, крадіжка, грабіж, розбій, вимагання і деякі інші) тягне кримінальну відповідальність, починаючи з 14-річного віку. Вичерпний перелік таких злочинів законодавець дав у ч. 2 ст. 22 КК. Це так званий знижений вік кримінальної відповідальності.
Недосягнення відповідно 16 або 14-річного віку на момент вчинення злочину, виключає кримінальну відповідальність незалежно від тяжкості наслідків, що настали. Отже, досягнення особою певного віку є обов'язковою ознакою суб'єкта злочину.
Зазначимо, що досягнення певного віку встановлюється на день, який настає після дня народження, а за відсутності документів у неповнолітнього його вік встановлюється медичною експертизою віку. При встановленні року народження днем народження вважається останній день цього року. У разі визначення віку в межах певного періоду правозастосовчі органи мають приймати за реальний найменший показник віку цього діапазону (скажімо, якщо вік неповнолітнього визначено в діапазоні від 13 до 14 років, за показник береться 13 років з усіма правовими наслідками цього).
Встановлюючи загальний вік кримінальної відповідальності з 16 років, законодавець враховує, що людина без психічних вад у цьому віці здатна оцінювати фактичну сторону своїх вчинків і їх соціальну значимість, має певний рівень соціальної свідомості, а отже, й спроможна усвідомлювати правові заборони та наслідки їх порушення.
Що до злочинів, відносно яких встановлений знижений вік кримінальної відповідальності (з 14 років), законодавець враховує можливість усвідомлення вже у цьому віці їх суспільної небезпеки, а також поширеність частини з них саме у цьому середовищі.
Неповнолітній вік суб'єктів злочину дає обґрунтовані підстави створити "пільгові" умови для вирішення питання кримінальної відповідальності й покарання щодо деякої категорії злочинців що й зроблено законодавцем в розділі XV Загальної частини КК. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх будуть розглянуті в окремому розділі.