Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
крим право заг.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
08.08.2019
Размер:
826.88 Кб
Скачать
  1. Звільнення від покарання за хворобою.

Відповідно до ст. 84 КК України від покарання звільняєть­ся особа, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи можуть за­стосовуватися примусові заходи медичного характеру.

До примусових заходів медичного характеру належать такі:

  • подання амбулаторної психіатричної допомоги у приму­совому порядку;

  • госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;

  • госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;

  • госпіталізація до психіатричного закладу із суворим на­глядом.

Вибір виду примусових заходів медичного характеру зале­жить від тяжкості захворювання, небезпеки хворого для себе й інших осіб.

Звільнення від кримінальної відповідальності або відбуван­ня покарання осіб, у яких настав психічний розлад, можливе лише тоді, коли такий розлад має важкий характер, тому що не будь-який психічний розлад пов'язаний з тим, що хворий перестає усвідомлювати суспільну значущість своїх дій або ке­рувати ними.

При звільненні від покарання особи внаслідок психічного розладу вирішальне значення мають характер захворювання, його тяжкість. Таке звільнення не пов'язане ані з тяжкістю ско­єного злочину, ані з будь-якими іншими обставинами. Якщо це хронічне психічне захворювання, то яким би не був за характе­ром злочин, вчинений засудженим до захворювання, він вже не може відбувати покарання, не може піддаватися карально-ви­ховному впливові.

Для вирішення питання про дострокове звільнення психіч­но хворого не мають значення строк відбутого ним покарання, його поведінка, наявність порушень режиму тощо.

Але це не означає, що йдеться про звільнення від усіх кри­мінальних покарань. Неможливе звільнення через хворобу від таких покарань: позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; служ­бові обмеження для військовослужбовців. Виконання цих пока­рань не залежить від наявності у засудженого захворювання. Якщо на психічну чи іншу тяжку хворобу захворів засудже­ний до виправних чи громадських робіт або до штрафу, суддя в будь-якому разі виносить постанову про звільнення його від дальшого відбування покарання (ч. З ст. 408 КПК України). Дострокове звільнення від невідбутої частини строку пока­рання засуджених, що захворіли після вчинення злочину іншою важкою хворобою, передбачене ч. 2 ст. 84 КК України. Цей вид звільнення від відбування покарання має принципові відмінно­сті від звільнення від покарання внаслідок психічного розладу. Особа, що занедужала іншою важкою хворобою, залишається у здоровому розумі й може піддаватися певним заходам карально-виховного впливу. Необхідно звернути увагу на те, що йдеться про осіб, що за­недужали після скоєння злочину. Отже, якщо особа, що стра­ждає на важку хворобу, вчинила злочин (хвороба не пере­шкодила цьому), то вона не може розраховувати на дострокове звільнення від покарання через хворобу. При вирішенні питання про дострокове звільнення від пока­рання осіб, що занедужали іншою важкою хворобою, врахову­ється, яку частину строку відбув засуджений (що більший цей строк, то ймовірнішим стає таке звільнення) і його дисциплі­нованість. Звільнення від покарання через хворобу здійснюєть­ся лише тоді, коли є підстави вважати, що звільнений не ско­їть злочину знову. Згідно з ч. 3 ст. 84 КК України особи, звільнені від криміна­льної відповідальності й покарання через захворювання, у разі їхнього видужання можуть підлягати кримінальній відповідаль­ності й покаранню, якщо не минули строки давності притягнен­ня до кримінальної відповідальності та строки давності вико­нання обвинувального вироку. Отже, у ч. 1 і 2 ст. 84 КК України встановлено два види звільнення від кримінальної відповідальності й покарання: бе­зумовний при невиліковності хвороби і умовний при видужан­ні особи від захворювання. Однак найчастіше звільнення від покарання через хворобу застосовується до осіб, що страждають хронічними і переваж­но невиліковними хворобами. Тому найчастіше застосовується безумовне дострокове звільнення від покарання. Військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, у разі ви­знання їх непридатними до військової служби за станом здоро­в'я звільняються від покарання. Розглянуте звільнення військовослужбовців від покаран­ня безумовне. Тому їхнє видужання не може зумовити за­вершення виконання покарання. Захворювання засуджених військовослужбовців може бути й нетяжким. Важливо інше — воно перешкоджає несенню військової служби. Таким захво­рюванням, наприклад, може бути перелом ноги, що призвів до кульгавості. Як непридатність до несення військової служби, так і обме­ження придатності до неї й пов'язане з цим звільнення з війсь­кової служби є підставами для звільнення особи, що відбуває по­карання у вигляді засудження до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, від покарання.