Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
крим право заг.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
08.08.2019
Размер:
826.88 Кб
Скачать
  1. Ексцес виконавця, правові наслідки.

ЕКСЦЕС ВИКОНАВЦЯ - (лат. - вихід, відступ, ухилення) — вчинення виконавцем злочину дій, що не охоплюються умислом ін. співучасників і утворюють ін. самостійний злочин або надають вчиненому ним діянню якісно ін. характеру. Чинне крим. зак-во України не містить норм, які б регулювали відповідальність організатора злочину, підмовника і пособника при Е. в. Визначення поняття Е. в. і кола випадків, які охоплюються цим поняттям, дає теорія кримінального права. Ексцес може стосуватися об'єкта злочину (напр., викрадаючи майно, особа вчинила зґвалтування), способу вчинення злочину (замість крадіжки вчинено розбій), кваліфікуючих обставин (замість контрабанди невеликої кількості наркотиків вчинено контрабанду наркотич. засобів в особливо великих розмірах). Е. в. поширюється на випадки, коли ін. співучасники — організатор, підмовник чи пособник не передбачали, не бажали і не допускали вчинення виконавцем не узгоджених з ними злочинних дій. Розрізняють кількісний і якісний Е. в., що має певне практ. значення для кваліфікації вчинених дій. Кількісний Е. в. охоплює випадки, коли виконавець, розпочавши вчинення задуманого співучасниками злочину, вчиняє дії однорідного характеру, але більш тяжкі. Напр., співучасники домовилися вчинити крадіжку, а виконавець застосував насильство при вилученні майна, оскільки несподівано застав у квартирі потерпілого. Своїми діями винний вчинив уже не крадіжку, а грабіж або розбій. У цих випадках виконавець відповідає за фактично вчинений більш тяжкий злочин. Якісний Е. в. охоплює випадки, коли виконавець, крім вчинення запланованого з ін. співучасниками злочину, додатково вчиняє неоднорідний, зовсім ін. злочин, ніж було задумано співучасниками. При такому ексцесі виконавець відповідає за обидва злочини, тобто за вчинення сукупності злочинів. Напр., виконавець увійшов в квартиру з наміром вчинити крадіжку, раптово застав там її господиню і, застосувавши насильство, зґвалтував її та заволодів майном. У цьому випадку він вчинив грабіж (або розбій) і зґвалтування. Співучасники відповідатимуть тільки за крадіжку. Отже, при Е. в. співучасники не відповідають за злочин, що став наслідком ексцесу. Вони відповідають за співучасть у тих злочинах, які охоплювались їхнім умислом.

  1. Поняття та види обставин, що пом’якшують покарання.

Обставини, що пом'якшують відповідальність, названі в ч. 1 ст. 66 КК. Такими обставинами визнаються:

  • відвернення винним шкідливих наслідків вчиненого зло­чину або добровільне відшкодування завданої втрати чи усунення заподіяної шкоди;

  • вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих або сімейних обставин;

  • вчинення злочину під впливом погрози чи примусу або в силу матеріальної чи іншої залежності;

  • вчинення злочину під впливом великого душевного хви­лювання, спричинене неправомірними діями потерпілого;

  • вчинення злочину при захисті від суспільно небезпечного посягання, хоч і з перевищенням меж необхідної оборони;

  • вчинення злочину неповнолітнім;

  • вчинення злочину жінкою в стані вагітності;

  • щире розкаяння або явка з повинною, а також сприяння розкриттю злочину.

Згідно зі ст. 66 КК суд при призначенні покарання може врахувати також інші пом'якшуючі обставини. Це означає, що передбачений їх перелік не вичерпний. Якщо суд дійде висновку, що певні обставини справи треба врахувати при призначенні по­карання як такі, що пом'якшують відповідальність, він повинен спеціально визнати їх пом'якшуючими обставинами і зазначити про це в мотивувальній частині вироку.

Врахування обставин, що пом'якшують відповідальність, при призначенні покарання означає, що за інших однакових умов суд, зокрема, може:

а) призначити менш суворий вид основного покарання, як­що в санкції статті, за якою засуджується винний, передбачено кілька альтернативних основних покарань;

б) призначити основне чи додаткове покарання ближче до мінімальної межі, встановленої кримінальним законом за вчи­нення даного злочину;

в) не призначати винному додаткове покарання, якщо воно передбачене в санкції статті, за якою він засуджується, як факу­льтативне;

г) враховуючи наявність інших, передбачених законом, об­ставин, застосувати до винного умовне засудження чи відстрочку виконання вироку;

д) визнавши кілька пом'якшуючих обставин винятковими і враховуючи особу винного, призначити йому більш м'яке пока­рання. ніж передбачено законом (ст. 69 КК).