- •Питання до іспиту з загальної частини кримінального права
- •Поняття кримінального закону, його риси та значення.
- •Види співучасників, критерії їх виділення.
- •Зворотна дія кримінального закону у часі.
- •Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •Громадські роботи як вид кримінального покарання. (ст.56 кку)
- •Підстава кримінальної відповідальності.
- •Необережність та її види.
- •Конфіскація майна. (ст. 59 кку)
- •Поняття та види примусових заходів медичного характеру.
- •Поняття та ознаки добровільної відмови від доведення злочину до кінця, його відмінність від дійового каяття.
- •Довічне позбавлення волі. (п.29)
- •Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
- •Знаряддя, засоби, обстановка, місце та час скоєння злочину, як ознаки об’єктивної сторони складу злочину, їх значення.
- •Арешт та обмеження волі – види кримінального покарання.
- •Дія кримінального закону в просторі.
- •Поняття та ознаки готування до скоєння злочинів.
- •Амністія та помилування.
- •Поняття кримінально-правової бездіяльності , умови відповідальності.
- •Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •Класифікація покарань.
- •Умисел та його види.
- •Рецидив злочину та його види.
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу. (ст. 54 кку)
- •Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві.
- •Вік кримінальної відповідальності.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Принципи кримінального права.
- •Поняття та види повторності злочинів.
- •Довічне позбавлення волі як вид покарання.
- •Наука кримінального права, її зміст та задачі.
- •Поняття та види причетності до злочину.
- •Поняття та предмет кримінального права.
- •Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •Поняття та види звільнення від відбування покарання.
- •Структура статей Особливої частини.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за злочини, які вчинені у віці до 18 років.
- •Поняття крайньої необхідності в кримінальному праві.
- •Поняття умислу в кримінальному законодавстві.
- •Поняття системи покарань.
- •Тлумачення кримінального закону та його види.
- •Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.
- •Давність виконання обвинувального вироку.
- •Дія кримінального закону у часі.
- •Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та зміна не відбутої. Частини покарання більш м’яким видом покарання.
- •Загальна характеристика кримінального законодавства.
- •Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •Штраф як вид покарання.
- •Поняття та види диспозицій статей Особливої частини кк.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Поняття кримінальної відповідальності.
- •Поняття суспільно-небезпечного діяння та його форми.
- •Підстави та умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Поняття складу злочину, його елементи та ознаки.
- •Підбурювач, як вид співучасника.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Класифікація злочинів в теорії кримінального права.
- •Злочини з двома формами вини.
- •Примусові заходи виховного характеру (правова природа та види).
- •Діяння, пов’язані з ризиком – обставини, що виключає злочинність діяння.
- •Поняття множинності злочинів.
- •Виправні роботи, порядок призначення.
- •Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.
- •Ексцес виконавця, правові наслідки.
- •Поняття та види обставин, що пом’якшують покарання.
- •Побудова кримінального закону.
- •Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •Поняття погашення та зняття судимості.
- •1. Погашення судимості — це автоматичне її припинення, при встановленні певних, передбачених законом, умов.
- •Поняття ти види стадій скоєння злочину.
- •Злочинна самовпевненість, її критерії.
- •Поняття судимості, її правові наслідки.
- •Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •Виконавець злочину.
- •Поняття та види обставин, що обтяжують покарання.
- •Функції кримінального права.
- •Поняття і види спеціального суб’єкту злочину.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Кримінальна відповідальність неповнолітніх.
- •Поняття покарання та його мета за кримінальним законодавством України.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Фізичний або психічний примус, їх кримінально-правове значення.
- •Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Посібник як вид співучасника скоєння злочину.
- •Давність притягнення до кримінальної відповідальності.
- •Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом кримінально-правової охорони.
- •Організатор вчинення злочину.
- •Призначення покарання при сукупності злочинів.
- •Об’єкт злочину та його види.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.
- •Поняття та зміст позбавлення волі на певний строк.
- •Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності.
- •Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.
Умисна спільна участь у виконанні злочину кількох осіб, як правило, становить більшу суспільну небезпеку, ніж вчинення злочину однією особою.
В Особливій частині Кримінального кодексу України конкретні склади злочинів, описані, виходячи, як правило, з припущення їх вчинення однією особою виконавцем злочину.
Проте навмисні злочини можуть бути вчинені не лише однією особою, а й в співучасті кількома особами. Умови кримінальної відповідальності за навмисне вчинення одного і того самого злочину спільними зусиллями кількох осіб при розподілі між ними ролей (виконавець, організатор, підмовник, пособник) описані в ст. 26 Загальної частини Кримінального кодексу України.
У ст. 27 дасться визначення поняття співучасті у вчиненні злочину, вказано коло осіб, які підлягають кримінальній відповідальності за співучасть, та умови, що визначають їх відповідальність.
Співучастю, відповідно до ст. 26-27, визнається умисна спільна участь двох або більше осіб у вчиненні злочину. Зміст цього визначення дозволяє стверджувати, що обов'язковими умовами (ознаками) співучасті в злочині є:
наявність двох або більше осіб (співучасників);
спільність дій співучасників у вчиненні одного й того самого злочину;
наявність умислу всіх співучасників на вчинення такого злочину;
наявність причинного зв'язку між діями кожного співучасника і єдиним злочинним результатом.
За сукупності цих умов настає кримінальна відповідальність осіб, які спільно вчинили злочин, за правилами про співучасть і за статтею Особливої частини Кодексу, яка передбачає відповідальність за конкретний злочин.
Співучасть у злочині, в більш повному її розумінні, це умисна спільна участь двох або більше осіб у вчиненні одного й того самого навмисного злочину.
У ст. 27 говориться, що «співучасниками злочину, поряд з виконавцями, визнаються організатори, підмовники і пособни- ки». У наступних частинах цієї статті дасться визначення кожного зі співучасників злочину.
Поняття та зміст позбавлення волі на певний строк.
Позбавлення волі на певний строк. Воно може застосовуватися до всіх як найсуворіший вид покарання з перелічених у ст. 51 КК. Позбавлення категорій засуджених, пов'язане з внправно-трудовим впливом на них, має строковий характер. Позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого від суспільства на певний строк з поміщенням його в спеціалізовану виправно-трудову установу певного виду (типу).
Позбавлення волі як вид покарання передбачене в кримінальному законодавстві за вчинення злочинів, які становлять підвищену суспільну небезпеку. Правовий статус осіб, підданих судовим вироком позбавленню волі (ув'язнених), характеризується тим, що вони позбавляються права вільного пересування, обмежуються у праві розпоряджатися своїм часом, у спілкуванні з рідними та знайомими, у виборі виду трудової діяльності і водночас жорсткою регламентацією часу їх роботи і відпочинку.
Позбавлення волі як одна з найсуворіших мір покарання за тяжкі злочини маг застосовуватися лише тоді, коли досягнення цілей покарання, зокрема виправлення засудженого, шляхом застосування інших видів покарань неможливе.
Відповідно до ст. 63 КК позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років.
При призначенні покарання у вигляді позбавлення волі суд не може вийти за загальні межі цієї міри покарання, що встановлені ч. 2 ст. 61 КК, не може призначити позбавлення волі на строк менше одного року і на строк більше десяти років, а за особливо тяжкі злочини у випадках, передбачених Кодексом, не більше п'ятнадцяти років.