- •Питання до іспиту з загальної частини кримінального права
- •Поняття кримінального закону, його риси та значення.
- •Види співучасників, критерії їх виділення.
- •Зворотна дія кримінального закону у часі.
- •Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •Громадські роботи як вид кримінального покарання. (ст.56 кку)
- •Підстава кримінальної відповідальності.
- •Необережність та її види.
- •Конфіскація майна. (ст. 59 кку)
- •Поняття та види примусових заходів медичного характеру.
- •Поняття та ознаки добровільної відмови від доведення злочину до кінця, його відмінність від дійового каяття.
- •Довічне позбавлення волі. (п.29)
- •Поняття та зміст вини у кримінальному праві.
- •Знаряддя, засоби, обстановка, місце та час скоєння злочину, як ознаки об’єктивної сторони складу злочину, їх значення.
- •Арешт та обмеження волі – види кримінального покарання.
- •Дія кримінального закону в просторі.
- •Поняття та ознаки готування до скоєння злочинів.
- •Амністія та помилування.
- •Поняття кримінально-правової бездіяльності , умови відповідальності.
- •Поняття необхідної оборони в кримінальному праві.
- •Класифікація покарань.
- •Умисел та його види.
- •Рецидив злочину та його види.
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу. (ст. 54 кку)
- •Поняття причинного зв’язку та його значення в кримінальному праві.
- •Вік кримінальної відповідальності.
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Принципи кримінального права.
- •Поняття та види повторності злочинів.
- •Довічне позбавлення волі як вид покарання.
- •Наука кримінального права, її зміст та задачі.
- •Поняття та види причетності до злочину.
- •Поняття та предмет кримінального права.
- •Поняття та види єдиного (одиничного) злочину.
- •Поняття та види звільнення від відбування покарання.
- •Структура статей Особливої частини.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за злочини, які вчинені у віці до 18 років.
- •Поняття крайньої необхідності в кримінальному праві.
- •Поняття умислу в кримінальному законодавстві.
- •Поняття системи покарань.
- •Тлумачення кримінального закону та його види.
- •Юридична та фактична помилки в кримінальному праві.
- •Давність виконання обвинувального вироку.
- •Дія кримінального закону у часі.
- •Осудність та обмежена осудність суб’єкта злочину.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та зміна не відбутої. Частини покарання більш м’яким видом покарання.
- •Загальна характеристика кримінального законодавства.
- •Поняття та ознаки суб’єкту злочину.
- •Штраф як вид покарання.
- •Поняття та види диспозицій статей Особливої частини кк.
- •Звільнення від покарання за хворобою.
- •Поняття кримінальної відповідальності.
- •Поняття суспільно-небезпечного діяння та його форми.
- •Підстави та умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Поняття складу злочину, його елементи та ознаки.
- •Підбурювач, як вид співучасника.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Класифікація злочинів в теорії кримінального права.
- •Злочини з двома формами вини.
- •Примусові заходи виховного характеру (правова природа та види).
- •Діяння, пов’язані з ризиком – обставини, що виключає злочинність діяння.
- •Поняття множинності злочинів.
- •Виправні роботи, порядок призначення.
- •Поняття та види суспільно небезпечних наслідків злочину.
- •Ексцес виконавця, правові наслідки.
- •Поняття та види обставин, що пом’якшують покарання.
- •Побудова кримінального закону.
- •Поняття та види замаху на вчинення злочину.
- •Поняття погашення та зняття судимості.
- •1. Погашення судимості — це автоматичне її припинення, при встановленні певних, передбачених законом, умов.
- •Поняття ти види стадій скоєння злочину.
- •Злочинна самовпевненість, її критерії.
- •Поняття судимості, її правові наслідки.
- •Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •Виконавець злочину.
- •Поняття та види обставин, що обтяжують покарання.
- •Функції кримінального права.
- •Поняття і види спеціального суб’єкту злочину.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Кримінальна відповідальність неповнолітніх.
- •Поняття покарання та його мета за кримінальним законодавством України.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Фізичний або психічний примус, їх кримінально-правове значення.
- •Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Посібник як вид співучасника скоєння злочину.
- •Давність притягнення до кримінальної відповідальності.
- •Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом кримінально-правової охорони.
- •Організатор вчинення злочину.
- •Призначення покарання при сукупності злочинів.
- •Об’єкт злочину та його види.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві.
- •Поняття та зміст позбавлення волі на певний строк.
- •Затримання особи, що вчинила злочин, умови правомірності.
- •Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
Штраф як вид покарання.
Штраф г мірою покарання, що виражається у стягненні із засудженого в дохід держави певної суми грошей. Він є змішаним покаранням, оскільки може застосовуватися не тільки як основне, а й як додаткове покарання.
Штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій частині Кримінального Кодексу.
Штраф належить до числа покарань, пов'язаних із позбавленням майнових вигід. Він має майновий характер. Конкретна сума штрафу, яка підлягає стягненню в межах санкції кримінально-правової норми, визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину з врахуванням майнового стану винного (ч. 2 ст. 32) та виходячи з загальних начал призначення покарання (ст. 39 КК).
Стаття 53 КК присвячена питанню регламентації штрафу не в конкретній сумі гривень, а у вигляді суми, яка відповідає певній кількості, офіційно встановленої законодавством України неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення зло чину. Мінімальним розміром штрафу є тридцять, а максимальним тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
За злочини, передбачені ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 212, ст. 218, ст. 220 встановлені більш високі розміри штрафу. Штраф як додаткове покарання може бути призначено лише тоді, коли його спеціально передбачено в санкції статті КК (ч. З ст. 53 КК).
Існують два винятки з нього правила: а) штраф може бут застосований у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням (ст. 77 КК); б) штраф може бут призначений як основне покарання в порядку переходу до більш м'якого виду покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК).
Штраф г досить ефективним і гуманним видом покарання, мас разовий характер. Каральний елемент штрафу полягає в тому, ідо винна особа за вироком суду позбавляється матеріальних цінностей, що спричиняє їй певні матеріальні і духовні цінності.
Заміна штрафу виправними роботами неможлива щодо непрацездатної особи. Недопустима також заміна виправними роботами штрафу, призначеного як додаткова міра покарання.
Заміна штрафу позбавленням волі і позбавлення волі штрафом не допускається.
Поняття та види диспозицій статей Особливої частини кк.
Диспозиція це та частина норми, де називається, вказується або описується діяння, за скоєння яких передбачена конкретна міра покарання.
Диспозиції в кримінально-правових нормах Особливої частини описують стандарти заборонної (злочинної) поведінки певного виду, однак текстуально ці диспозиції описують лише специфічні для даного виду злочину ознаки, а інші необхідні ознаки, які с спільними для багатьох злочинів, законодавець вказує в нормах Загальної частини. Диспозиції в Особливій частині побудовані за принципом логічної норми.
Для опису ознак складу конкретного злочину законодавець використовує один із чотирьох видів диспозицій: просту, описову, відсильну та бланкетну.
Простою називається така диспозиція, яка лише називає склад злочину але не розкриває його змісту.
Описовою називається така диспозиція в якій дасться опис основних ознак злочину, називає склад конкретного злочину і розкриває його зміст. Наприклад: спекуляція, тобто скупка і перепродажа товарів чи інших товарів з метою наживи».
Відсильною називається диспозиція, в якій законодавець для встановлення ознак злочинів які описуються, робить посилання до ознак другого кримінального карного діяння, передбаченого відповідною статтею того самого кримінального закону. Відсильна диспозиція ознаки певного складу злочину найчастіше називає в першій частині статті або називає лише сам склад злочину, а ознаки, що обтяжують такий злочин (кваліфікований вид), вказує в наступній частині статті.
Бланкетною називається диспозиція, яка для встановлення ознак кримінального діяння відсилає (посилається) не до вимог інших статей даного кримінального закону, а до других законів, нормативних або других актів (інструкцій, статутів, положень, наказів, правил тощо). Бланкетна диспозиція лише називає сам склад злочину, а для визначення ознак такого злочину відсилає до норм інших галузей права або інших підзаконних актів.
Форми співучасті, критерії їх виділення.
Форма співучасті – це спосіб об’єднання співучасників злочину з відповідним розподілом між ними ролей та стійкістю суб’єктивних зв’язків між ними. Залежно від способу взаємодії співучасників між собою і характером участі окремих співучасників у вчиненні злочспівучасть поділяється на: 1) просту (співвиконавство); і 2) складну (співучасть з розподілом ролей), тобто співучасть у власному розумінні слова. За суб’єктивною ознакою залежно від ступеня узгодженості дій співучасників можна виділити такі форми співучасті: 1) співучасть без попередньої змови; 2) співучасть за попередньою змовою; 3) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою; 4) вчинення злочину організованою групою; 5) вчинення злочину злочинною організацією.