3.6. Нерегламентована зайнятість

Визначення нерегламентованої зайнятості

Визначення щодо терміну "ринок праці" зумовлене чіткою уявою про те, що цей інститут забезпечує взаємодію постачальників робочої сили з її споживачами. Ціною робочої сили є заробітна плата. Але далеко не всі акти купівлі-продажу реєструються, досить велика їх частка приховується. Мотиви можуть бути різними, але практично всі об'єднуються в дві ве­ликі групи: прагнення приховати від оподаткування прибутки від цілком легальної діяльності і прагнення приховати заборо­нену законом діяльність. Така зайнятість отримала декілька назв: нерегламентована, нерегульована, зайнятість у тіньовій економіці або зайнятість на чорному ринку.

Нелегальна трудова діяльність (чорний або сірий ринок праці) не тотожна кримінальній, вона є значно ширшою. Спи­раючись на її визначення, сформульоване зокрема міжнарод­ною статистичною конференцією в ФРН (1983 р.), вона поєднує два види:

*укриття доходів (і відповідно зайнятості) від дозво­леної законом діяльності;

*заборонену законодавством країни діяльність.

Якщо спробувати схематично представити розмаїття еко­номічної активності в сучасному суспільстві, то абсолютно чітко вимальовується принципова можливість незареєстрованих видів діяльності практично у всіх сферах суспільного буття.

Розділ 2 Ринок праці та його регулювання

Тема 6 Ринок праці в сучасній економічній системі

6.1 Поняття ринкової економічної системи

6.2. Структура ринкової системи

6.3 Ринок праці як самостійна відкрита соціально-економічна підсистема

6.4 Закономірності попиту-пропозиції на ринку праці.

6.5. Крива пропозиції праці

6.6. Ринок праці в адмінісгративно-командній економіці

6.7 Функціонування ринку праці в ринковій системіФункціонування за законами ринкової

Ринкова економічна система (Магкеt System) в сучасних умовах являє собою сукупність взаємопов'язаних ринків, які забезпечують можливість купівлі або продажу товарів. Їх гізасмошя реалізується через специфічний механізм розподілу обмежених ресурсів згідно із цінами,'що формуються на цих ринках, адекватної інформації про рішення, які приймають ви­робники та споживачі ресурсів, та узгодження цих рішень.

Ринок забезпечує зв'язок між виробництвом і спожи­ванням, пропорційність процесу відіворення, його цілісність. Тут зцішлиоєгься суспільне визначення сгвореного продукту, визнання суспільного характеру віілениї в ньому праці. Лише після реалізації споживча вартість починає служити людям, а витрачена на ЇЇ виробництво праця стає суспільне необхідною. Зрозуміло, що для цього необхідна рівновага між попитом на псині товари га послуги, з одного боку, і їх пропозицією - з другого.

Досягнення рівноваги між попитом та пропозицією за­безпечується за рахунок цін. Ціна рівноваги - це ціна такого рівня, при якому пропозиція відповідає попиту. Таким чином, рівновага ринкових цін забезпечує збалансованість між різни­ми галузями виробниц'іва, між виробничою і невиробничою сферами, між сумою вартостей і цін товарів, між платоспро­можним попитом і пропозицією.

Якщо ж попит і пропозиція неврівноважені, ринок саме через ціни (включаючи й ціну на робочу силу) впливає на виробництво Недостатня кількість будь-яких товарів та послуг на ринку неминуче веде до підвищення цін на них, що відповідно стимулює їх виробництво, і навпаки.

Таким чином, ринкова економіка по своїй суп не одмінно припускається кризи персвиробпицгва, кризи неза­довільної пропозиції, в тому числі й пропозиції робочої сили.

Суть ринкових зв'яжів невіддільна вія свобо'ш підприємництва і конкуренції, причому головним ііпересом підприємця є збільшення прибутку. Тобго в ринкових умовах протидіють не лише інтереси різних підприємців, а й інтереси працедавців і працеємиів.