6.1.3 Переваги та недоліки ринку праці

Створення та функціонування ринку праці в Україні може принести ряд позитивних моментів. Зокрема він:

> полегшить та прискорить процес узгодження особистих, ко­лективних та загальнонародних інтересів при розміщенні працівників в системі суспільного поділу праці;

> надасть необхідну гнучкість процесу підготовки та розподілу робітників та спеціалістів;

> буда сприяти підвищенню ефективності праці за рахунок ра­ціонального розміщення працівників за соціальними сферами виробництва;

> буде виконувати функцію зв'язуючої ланки між професійною підготовкою працівників та їх використанням;

> поліпшить вибір людьми професій у відповідності до їх здіб­ностей і бажань, з врахуванням суспільних потреб;

> буде сильним важелем регулювання індивідуальних доходів, наближення їх до суспільне необхідного рівня з врахуванням кваліфікації та дефіцитності професій;

> в результаті конкуренції роботодавців за залучення кращих працівників поліпшить умови праці та індивідуального відт­ворення робочої сили;

• буде сильним засобом оптимізації потоків розподілу та пере­розподілу працівників.

3 іншого боку, як свідчить закордонний досвід, ринок праці має ряд недоліків, серед яких слід назвати те, що:

> розвиток ринку праці, як правило, супроводжується відро­дженням та поглибленням товарно-грошового фетишизму;

> групові та особисті інтереси відособлених групових та індиві­дуальних виробників, як правило; будуть переважати над загальльнонародними цілями та завданнями. Цей недолік ринку праці пом'якшується, якщо в країні підтримується прагнення дгржавних органів, роботодавців та найманих працівників досягти загального блага в суспільстві. Останнє визначається чотирма показниками: зростання продуктивності праці по­винно перевищувати зростання середньої заробітної плати; Збільшення валового національного продукту; вдосконалення техніки та технології виробництва (науково-технічний прогрес); зростання рівня життя населення. Представники дер­жави, підприємців та найманих працівників повинні бути зацікавленими учасниками регулювання соціально-трудових відносин, в рівній мірі відповідати за розробку взаємоприй­нятних питань;

> ринку праці притаманна стихійність, яка загострює проблеми працевлаштування населення і ускладнює реалізацію права ііи працю і доходи. Більш жорсткими стануть вимоги до про­фесіоналізму, посилиться динамічність структурних змін у » ниробництві, з'явиться безробіття, знизиться життєвий рівень частини населення. В результаті можливим стає виникнення соціальної напруги.

6.1.4 Функції ринку праці Під функціями розуміють рід та вид діяльності. Сучасний ринок праці виконує такі з них:

^ суспільного поділу праці. Ринок праці розмежовує найманого працівника та роботодавця, розподіляє найманих працівників :іа професіями та кваліфікацією, галузями виробництва та ]іггіонами;

^ інформаційну. В умовах ринку ціни на продукцію, попит і пропозиція, відсоткові ставки на кредит постійно змінюються, иіо позначається на стані ринку праці. Ринок дає учасникам процесу купівлі-продажу товару "робоча сила" інформацію щодо умов найму, рівня заробітної плати, пропозиції робочих місць та робочої сили, якості робочої сили тощо.

^ посередницьку. Ринок праці встановлює зв'язок між робото­давцями та найманими працівниками, які виходять на ринок для задоволення взаємних інтересів і потреб щодо вигідних умив купівлі-продажу товару "робоча сила". В нормально роз­винутій економіці найманий працівник має можливість вибо­ру оптимального для нього робочого місця (а точки зору умов праці, професійної направленості, форми та розмірів оплати, рівнн кваліфікації).

^ ціноутворюючу. Це основна функція ринку праці, який вста­новлює рівновагу між попитом і пропозицією робочої сили. При цьому задоволення попиту досягається за рахунок роз­ширення пропозиції, підвищення якості та ціни робочої сили, які перебувають в постійному русі й урівноважують одне од­ного, Лише на ринку діє закон вартості І відбувається загаль­не визнання затрат праці на відтворення товару "робоча си­ла" та його суспільної корисності. Тут виявляются суспільне необхідні умови відтворення цього товару і визначається його вартість. Основне, на чому базується механізм ціноутворення на ринку праці — це трудова теорія вартості та співвідношен­ня і взаємозв'язок попиту та пропозиції;

^ стимулюючу. Ця функція полягає в тому, що ринок розвер­тає економіку лицем до потреб людей, робить всіх учасників конкурентного процесу матеріально зацікавленими в задово­ленні цих потреб. 3 одного боку, завдяки механізму конку­ренції ринок праці стимулює краще використання трудових ресурсів з метою забезпечення розвитку і прибутковості ви­робництва. З іншого боку, він висуває вимоги до робочої си­ли, стимулюючи найманих працівників полічіїїуіі.іти її якісні характеристики з метою ефективної реаліз.'щіі цього товару на ринку, що значною мірою залежить нід конкурентоздат-ності робочої сили;

^ оздоровлюючу. Завдяки конкуренції, суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежит'тєздатних під­приємств, Ринок — це найбільш об'єктивніший суддя, найбільш демократичний механізм економічного відбору ефективно діючих господарств та банкрутства слабких. Реалізуючи цю функцію, ринок товарів під­гримує рентабельність економіки в цілому. Аналогічно діє і ринок праці, який дозволяє одержувати перевагу в конкурентній боротьбі працівникам з більш високими якісними по-іі«;іниками робочої сили. Низькі якісні характеристики робо­чої сили здатні забезпечити найманому працівникові лише низькооплачувану низькокваліфіковану роботу або статус безробітного.

^ регулюючу. Ринок взагалі впливає на всі сфери економіки і перш за все на виробництво. Він дає відповіді на запитання ІЦО, ДЛЯ КОГО, ЯК виробляти. Певною мірою ринок впливає і на формування пропорцій суспільного виробництва, роз­виток регіонів, сприяючи переміщенню робочої сили з одних регіонів, господарств в інші, які пріоритетне розвиваються і високорентабельні. Тобто, він регулює надлишки трудових ресурсів, Їх оптимальне розміщення, а також ефективну використання. Ринок праці, зокрема, регулює рух трудових ресурсів в народному господарстві, спонукаючи підприємців утримувати саме ту кількість працівників і такої кваліфікац, які забезпечують його прибутковість,