6 Джерела інформації

Основними джерелами інформації про чисельність і склад робочої сили є Перепис населення, шо проводиться один раз на десять років, Розрахунок чисельності зайнятого населення, що розробляється щорічно в середньорічному обчисленні по об­ластях з поділом на місто і село та обласних центрах і в м. Києві, розрахунки окремих служб зайнятості більш дрібних адмініст­ративно-територіальних одиниць при розробці Програм зайнятості.

7 Методичні принципи визначення масштабів пропозиції робочої сили та попиту на робочі місця

Оцінка масштабів пропозиції робочої сили може бути виконана двома принципово різними методами.

Перший метод спирається головним чином на демоірафічні оцінки чисельності і складу працездатного населення, скориго-вані відповідними статево-віковими ріннями грудової акіип жн.іі Осганні оцініоклься за даними перепису населення або соціологічних обстежень і резульгаїами аналізу регіональної економічної сиіуанії.

Другий метод передбачає оцінку чисельності трудоактив-цою населення як суми зайняшх (іа даними статистичної звішосіі) і зареєстрованих. службою зайнятості незайнягих. Економічна сигуація в реї іоні виявляє вплив на масштаби пропозиції робочої сили, на умови зміни й професійно-кваліфікаційного складу. Окреме питання - визначення групи трудоактивних пенсіонерів у складі сукупної робочої сили, їх специфічна роль, зумовлена кількома чинниками. По-перше, Законом про зайнятість трудоактивним пенсіонерам не гарантуються робочі місця і відносно служби зайнятості допомагають їм у працевлаштунанні лише нри наяв­ності вакансій, які не користуються попитом з боку громадян працездатного ніку. Це означає, що пенсіонери відіграють на ринках праці головним чином пасивну роль, їх вплив на загальну трудоресурсну ситуацію має не динамічний, а переважно статичний характер: зайняті саме ті робочі місця, де пенсіоне­ри працювали до оформлення пенсії, а зміни робочого місця за межами працездатного віку є досить рідким явищем.По-друге, на відміну від трудової акгивності осіб пра­цездатного віку прагнення пенсіонерів працювати може бути суттєво скорочене відповідними урядовими діями: прийняттям обмежень стосовно одночасного одержання пенсій та зарплати або введенням вікових цензів по окремих професіях.Виходячи із цього, оцінку поточної чисельності працюючих пенсіонерів доцільно формуваги за даними прибуткової частини балансів трудових ресурсів. Що ж стосовно перспек­тив, то вони зумовлені спільною дією демографічних і еко­номічних чинників.Таким чином, методична схема визначення масшгабіа пропозиції робочої сили складається з таких етапів:

• розрахунки чисельності трудоактивного населення працездатного віку;

• визначення перспекгивнш коефіцієнтів трудової акгивносгі з урахуванням даних соціологічних обстежень і аналізу економічної ситуації;

• розрахунки чисельності трудоактивних пенсіонерів їй віком;

• визначення заїшіьної чисельності трудоактивних коншнгептів регіону;

• нншачення масиїгибііі нронозиції робочої сили (ко­ригування чисельносіі грулоактииних контингентів на сальдо маяі никової міграції).

Оцінка регіональної потреби в робочих місцях потребує додаткового урахування ролюгіілу тру неактивного населення за їх прагненням працювати на умовах повної первинної, частко­вої та вгорцнної заіінятосгі.

Поіреби регулювання ринку робочої сили не обмежу-юіься поточними оцінками наявної ситуації, а вимагають пер­спективних оцінок пропозиції робочої сили і попиту на робочі місця. Прогнози необхідні, як правило, короткосі рокові і се-реиньос грекові (на рік га на п'ять років). Мегодичні підходи до ілкиго ролу прогнозів поєднуюіь демографічні меюди, екстра-жшяпію (юбго поширення па перспективу сучасних зако­номірностей), експертні оцінки змін кількісного та якісного складу трудоактивного населення.