Порядок поточного та підсумкового оцінювання знань

Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «ЕММ» здійснюється на основі результатів поточно-модульного контролю (ПМК) і підсумкового контролю знань (іспиту).

Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на іспиті.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок, проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

Поточне оцінювання самостійної роботи студентів здійснюється з урахуванням вимог Болонської декларації (Наказ №261 від 29.04.2005р.) за такими об’єктами поточного контролю:

а) систематичність та активність роботи на практичних та лабораторних заняттях;

б) виконання завдань для самостійного опрацювання;

в) перевірка теоретичних знань;

г) перевірка виконання індивідуальних практичних завдань;

д) перевірка розрахунково-графічної роботи.

Поточний контроль теоретичних знань виконується шляхом опитування студентів за контрольними питаннями, які наведені в межах кожної теми. Закріплення теоретичних знань та отримання практичних навичок застосування економіко-математичних методів та моделей проходить під час самостійного розв’язання задач. Усі завдання потрібно виконувати і оформляти у спеціальному зошиті для практичної і самостійної роботи.

Більш поглиблене вивчення та отримання практичних навичок роботи з ЕММ студенти отримують під час виконання лабораторних занять, на яких вони мають змогу відпрацювати конкретні завдання. Результати лабораторних робіт захищаються на комп’ютері.

Пропущені з будь-яких причин практичні та лабораторні заняття студент має відпрацювати і здати викладачеві у вигляді заліку з теорії та виконаних відповідних письмових чи лабораторних завдань.

Об’єктом поточного контролю знань студента з дисципліни є контроль за виконанням модульних завдань.

По дисципліні проводиться два модульних контролі.

Перший і другий модуль, оцінюються максимум 100 балами, далі виводиться їх середня арифметична оцінка. На іспиті студент також має можливість набрати максимум 100 балів. Після чого для виведення підсумкової оцінки обчислюється середня арифметична між результатами модулів протягом семестру та іспитовими балами. Таким чином, підсумкова оцінка з курсу «Економіко-математичне моделювання» максимально може скласти 100 балів.

Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання наведена у табл. 50.

Таблиця 50

Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з навчальної дисципліни

«Економіко-математичне та моделювання»

Змістовний модуль (тема)	Кількість балів за видами робіт					Кількість балів за змістовний модуль
	Теорія (тест)	Практичні заняття		Лаб. роботи	Самост. робота
Модуль 1. Математичне програмування
1. Концептуальні аспекти математичного моделювання економіки	2	3	-		5	10
2. Оптимізаційні економіко-математичні моделі	2	3	-		5	10
3. Задача лінійного програмування та методи її розв’язування	2	3	№1 5 б.		5	15
4. Теорія двоїстості та аналіз лінійних моделей оптимізаційних задач	2	3	№2 5 б.		5	15
5. Цілочислове програмування	2	3	№3 5 б.		5	15
6. Нелінійні оптимізаційні моделі економічних систем. Динамічне програмування	2	3	№4 5 б.		5	15
Всього	12	18	20		30	80
Реферат						5
Модульний контроль						15
Разом за модуль 1						100,0
Модуль 2. Неоптимізаційне моделювання
7. Аналіз та управління ризиком в економіці. Система показників кількісного оцінювання ступеня ризику	2	3	№5 3б.		5	13
8. Принципи побудови економетричних моделей. Парна лінійна регресія.	2	-	№6 6 б.		5	13
9. Лінійні моделі множинної регресії	2	-	№7 4 б.		5	11
10. Методи та моделі прогнозування часових рядів економічних систем	2	-	№8 5 б.		5	12
11. Методи та моделі планування	2	3	№9 3 б.		5	13
12. Математичні методи прийняття рішень в умовах невизначеності. Теорія ігор	2	1	№10 2 б.		2	7
Всього	12	7	23		27	69
Реферат						5
Модульний контроль						10
Розрахунково-графічна робота						16
Разом за модуль 2						100,0
Разом за усіма модулями						100
Підсумковий контроль (екзамен)						100
Сума						100
Додаткова варіативна частина: Участь у Днях студентської науки в університеті Секційна доповідь у рамках днів студентської науки						5 10
Штрафна частина: Захист лабораторних робіт несвоєчасно (за кожну роботу)						– 1

Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Врахування рівня знань відбувається за такими критеріями:

– Оцінка «5» у заліково-екзаменаційну відомість та залікову книжку за підсумками вивчення дисципліни (відповідно 90 – 100 балів) ставиться за умов виявлення всебічного системного і глибокою знання програмного матеріалу; засвоєння інформації з лекційного курсу, основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами та інструментарієм, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових проблемних ситуацій.

– Оцінка «4» (відповідно 75 – 89 балів) ставиться за умов виявлення знання основного програмного матеріалу; засвоєння інформації в основному з лекційного курсу; володіння основним понятійним апаратом, методами та інструментарієм, передбаченими програмою, вміння використовувати їх для вирішення типових, ситуацій, допускаючи окремі непринципові помилки.

– Оцінка «3» (відповідно 60 – 74 балів) ставиться за умов виявлення певних прогалин у знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методами і інструментарієм, допускаючи при їх використанні помилки; відсутність аргументованої відповіді на питання.

За інших умов студент отримує менше 60 балів, тобто оцінку «2».

Кафедра самостійно розподіляє загальну кількість балів, за якими оцінюється вся поточна робота, між об’єктами контролю, визначає перелік теоретичних і практичних індивідуальних завдань, форми проведення контрольних заходів та критерії оцінювання знань і доводить до відома студентів на початку семестру.

Додаткові бали, за рішенням кафедри, можуть присуджуватись за позанавчальну наукову діяльність студентів – участь у конференціях, підготовку наукових публікацій тощо. При цьому загальна кількість балів, що вноситься до залікової або екзаменаційної відомості за поточну роботу не може перевищувати 60 балів.

Шкала оцінювання

Співвідношення оцінок за національною шкалою (чотирибальною), шкалою ECTS (семибальною) та шкалою навчального закладу (стобальною)

За національною шкалою	За шкалою навчального закладу		Шкалою ECTS
Відмінно	90-100	90-100	А
Добре	75-89	85-89	В
		75-84	С
Задовільно	60-74	67-74	D
		60-66	E
Незадовільно ( з можливістю повторного складання)	35-59	35-59	FX
Незадовільно ( з обов’язковим повторним курсом)	1-34	1-34	F