Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
rozdil_I.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
6.59 Mб
Скачать

Оцінка територій

п/п

Вид території

Оцінка , балів

1

Територія природна охоронна заповідна еталонна

400

2

Територія природна охоронна середовищеутворююча

300-400

3

Територія природна охоронна ресурсозахисна

200-300

4

Пам'ятка природи, розташована на річці (скеля, закрут) та ін.

10-50

Оцінку у запропонованому інтервалі значень дають залежно від значущості (місцева, державна) охоронної території за формулою:

,

де відповідно вид охоронної території (об'єкта) та його оцінка;

– кількість охоронних територій (об'єктів) на р-й річці.

Загальна оцінка по річці з урахуванням усіх чинників, які характеризують гостроту водоохоронної проблеми, дорівнюватиме:

.

Чим більша величина , тим гостріша водоохоронна проблема і тим вище ранг даної річки при визначенні розробки схем охорони вод.

2.7. Регулювання стоку

Одним із методів раціонального використання ВР, економії води та оптимального перерозподілу її між споживачами є регулювання стоку.

Регулювання стоку розв'язує два основні завдання. Перше з них – це збільшення малих витрат. Таке регулювання є звичайним тоді, коли йдеться про використання стоку річки. При досить місткому водосховищі вирівнювання стоку можна довести до величини, близької до середньої багаторічної витрати. Друге завдання полягає у зменшенні високих витрат води. Метою такого регулювання стоку є боротьба з повенями і паводками. Нижче від водосховища буде менше затоплення при повенях і паводках.

Основними елементами водогосподарських розрахунків є природний стік, або, як говорять, приплив, і передбачуване споживання. Співвідношення між припливом та споживанням в різні моменти часу наочно може бути показано за допомогою суміщеного графічного зображення ходу припливу і споживання. Хід природного стоку (припливу) зображують у вигляді гідрографів, які при водогосподарських розрахунках здебільшого називають графіками припливу. Графіки ходу споживання називають графіками споживання.

Графік припливу за наявності гідрометричних спостережень будують для років чи періодів, вибраних як розрахункові. Графіки споживання можуть бути побудовані на основі виявлених проектним завданням потреб води у різні періоди року. Будують графіки споживання найчастіше у вигляді ступінчастої лінії, а в разі рівномірного споживання протягом року – у вигляді прямої лінії.

Види регулювання річного стоку розрізняють за тривалістю періоду регулювання, ступенем використання наявного стоку та за метою його регулювання.

За тривалістю періоду регулювання розрізняють такі його види: добове, тижневе, короткотермінове неперіодичне, сезонне (або річне), багаторічне та змішане регулювання стоку.

Добове регулювання полягає в перерозподілі протягом доби практично рівномірного стоку річки відповідно до потреб споживачів. Вода нагромаджується у водосховищі в години малого споживання і витрачається в години високого споживання. Цикл регулювання – наповнення і спрацювання – доба (рис. 2.1).

Добове регулювання поширене при водопостачанні, в гідроенергетиці та при зрошенні.

Розглянемо переваги, які дає добове регулювання при водопостачанні.

Відношення максимальної витрати споживання до середньої добової витрати називається коефіцієнтом нерівномірності добового споживання :

Рис.2.1. Добове регулювання стоку

.

Добове регулювання стоку дає змогу збільшити кількість споживачів води за її нестачі в джерелі або зменшити пропускну спроможність водопровідних та насосних споруд і пристроїв.

Без добового регулювання при припливі води Q і максимальному споживанні , розрахованому на одного споживача, кількість споживачів становитиме:

.

За наявності добового регулювання і середньої витрати споживання кількість споживачів сягатиме:

.

Отже, добове регулювання стоку дає змогу у стільки разів збільшити кількість споживаючих одиниць, у скільки разів більше від :

.

Добове регулювання при розташуванні регулюючої місткості в центрі розподільної мережі дає змогу зменшити потужність насосної станції і переріз водоводу (трубопроводу чи каналу), що подає воду до резервуара добового регулювання, в разів.

Тижневе регулювання стоку полягає в перерозподілі протягом тижня рівномірного (або майже рівномірного) припливу відповідно до нерівномірного споживання по дням тижня. Цей вид регулювання здійснюють тоді, коли у споживачів є спільні вихідні дні, в які потреба у воді менша, ніж у робочі. Позначимо добове споживання води в робочі дні через , а у вихідні – через , тоді при тривалості тижня (декади чи іншого періоду) і кількості вихідних днів п загальне споживання води за тиждень (декаду) становитиме , а середня добова величина споживання –

.

Перевищення об'єму споживання води в робочі дні над рівномірним стоком відповідає надлишку припливу в неробочі дні , тобто . Величина і буде об'ємом водосховища тижневого (декадного, пентадного) регулювання. Повний цикл (наповнення і спрацювання) при такому регулюванні дорівнює тижню (декаді).

При безперервному виробництві потреба у тижневому (чи іншому короткоперіодичному) регулюванні стоку відпадає.

Короткотермінове неперіодичне регулювання стоку застосовують переважно для лісосплаву і водного транспорту, а також для санітарних, сільськогосподарських та рибогосподарських потреб. Наповнення і спрацювання водосховища при цьому виді регулювання стоку здійснюють залежно від можливості й потреби. Попуски з водосховища проводять для збільшення судноплавних і лісосплавних глибин, для поливу сільськогосподарських земель тощо.

Сезонне (річне) регулювання стоку полягає в перерозподілі стоку протягом року чи сезону. Потреба такого регулювання стоку зумовлена внутрішньорічною нерівномірністю стоку і його незбігом у часі з потребами у воді. Цей вид регулювання найпоширеніший. У період надлишку припливу води над споживанням водосховище наповнюється, а в період нестачі − вода випускається.

Місткість водосховища, потрібна для задоволення споживання в період нестач припливу, визначається величиною цих нестач. Якщо ж у розрахунковому році буде кілька періодів з дефіцитом припливу, то потрібна місткість водосховища визначається не лише величиною нестач, а й їхнім взаємним чергуванням. Докладніше завдання та методи розрахунків сезонного регулювання розглядатимуться далі.

Багаторічне регулювання стоку полягає в перерозподілі стоку протягом тривалого багаторічного періоду. Цикл регулювання (наповнення і спрацювання водосховища) триває кілька років. Дефіцит води за маловодний рік чи за маловодні п-роки покривається із запасів води, нагромаджених у водосховищі за багатоводний рік чи за багатоводний період, що передували маловодному року або періоду. Багаторічне регулювання стоку – це найбільш повний і досконалий вид регулювання, який відповідає завданням комплексного використання водних ресурсів. Зрозуміло, що цей вид регулювання стоку потребує значно більших за об'ємом водосховищ, ніж при інших його видах.

За ступенем використання наявного стоку при його регулюванні розрізняють регулювання повне, коли водосховище затримує всю воду і працює без скидів, і неповне – з наявністю скидів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]