10.7.1. Вплив сільського господарства на вр

а) стоки із сільськогосподарських об’єктів (ферми, МТС, переробні підприємства, хімсклади);

б) забруднення вод добривами, засобами захисту рослин;

в) перерозподіл вод, порушення природного водного балансу.

11. Водогосподарські баланси

11.1. Водний і водогосподарський баланс

Велике значення для уявлення про кількість і стан водних ресурсів, як важливої передумови для їх раціонального використання, мають водогосподарські баланси. Під водогосподарським балансом (ВГБ) розуміють кількісне зіставлення об’єму водних ресурсів у річковому басейні чи на певній території (прибуткова частина) з величиною сумарного необоротного водокористування і об'ємом санітарного та спеціальних пропусків (витратна частина). В результаті балансового розрахунку встановлюється очікуваний резерв чи дефіцит води, а також кількість, характер і строки здійснення заходів, необхідних для забезпечення водою населення та різних галузей народного господарства.

Для покриття виявленого дефіциту води (з врахуванням її якості) розробляються відповідні заходи з обмеження розміщення водоємких виробництв у даному басейні (на даній ділянці), зі збільшення (відтворення) наявних водних ресурсів, а також з економного використання води.

Водогосподарський баланс є основною передумовою територіального управління використанням водних ресурсів і враховує: взаємозв'язок і взаємозалежність водних ресурсів за кількістю (об’ємом), якістю та режимом у межах басейну річки в цілому або якої-небудь її ділянки; мінливий характер стоку та його схильність до багаторічних, сезонних і внутрішньосезонних коливань; використання водних об’єктів як приймачів стічних вод, які зумовлюють зміни властивостей води та необхідність забезпечення санітарних норм у річці; комплексний характер використання водних ресурсів, оптимізація розподілу яких особливо необхідна в маловодні роки.

Відмінності між водним і водогосподарським балансом такі:

• водний баланс є засобом для аналізу колообігу води, в якому враховується зміна в даному басейні кількості води, яка надходить, витікає і акумулюється в природних умовах;

• водогосподарський баланс (ВГБ) є засобом для аналізу стану використання водних ресурсів, він враховує лише один із елементів водного балансу (витрати води) і порівнює його з потребами водокористувачів;

• у водному балансі елементи, які характеризують притік і стік, визначаються на межах ділянки чи району, що розглядається, тоді як елементи ВГБ аналізуються в межах ділянки чи району з урахуванням складових як поверхневого, так і підземного стоку;

• територіальні розрахункові одиниці та періоди у водному балансі приймають відповідно до гідрологічних явищ, а у ВГБ – відносно завдань, які вирішуються у водному господарстві.

Таблиця 11.1

Частка безповоротних витрат у різних

галузях економіки України

№ з/п	Водоспоживачі	Частка безповоротного водоспоживання від загального водоспоживання, %
1	Промисловість	3,6
2	Енергетика	5,1
3	Комунальне господарство міських районів	18,4
4	Сільське господарство	90
5	у т. ч. зрошення	87,8
6	Комунальне господарство сільських районів	2,2
7	Рибне господарство	42,3
8	Випаровування з водної поверхні	100,0

При складанні ВГБ оцінюються водні ресурси, встановлюються вимоги водокористувачів, а також кількість води та характеристики елементів гідрологічного режиму, які можуть бути надані користувачам відповідно до їх потреб.

На основі ВГБ вирішуються питання щодо правильного використання водних ресурсів певного річкового басейну, його частини або району, розробляються плани використання водних ресурсів в умовах експлуатації діючих водосховищ, пропозиції для проведення певних водогосподарських заходів (регулювання річкового стоку новими водосховищами, перерозподіл стоку між басейнами тощо).

В таблиці 11.2 наведені дані звітних ВГБ України за період 1980-2005 рр.

Таблиця 11.2