Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
rozdil_I.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
6.59 Mб
Скачать

7.2. Гідроенергетичні ресурси України

Гідроелектростанції (ГЕС) є крупними водокористувачами. В більшості випадків вони повністю використовують (пропускають крізь турбіни) весь стік маловодних, значну частину стоку середніх і багатоводних річок. Досягається це акумуляцією надлишкового стоку весняного водопілля та дощових паводків у водосховищах і спрацюванням останніх у періоди відносно низького стоку. Послідовне розташування вздовж річки низки (каскаду) гідроелектростанцій дає змогу використовувати річковий стік кілька разів. У каскадах гідроелектростанцій досягається найбільший ефект енергетичного використання водних ресурсів. При цьому чим більше зарегулювання річкового стоку, тим більша потужність ГЕС і виробництво електроенергії, що підвищує маневреність енергосистем і забезпечує створення глибоководного шляху.

Загальний енергетичний потенціал річкового стоку України складає в середньому за рік 44,7 млрд кВт год.

Проте із загального енергетичного потенціалу може бути освоєна лише певна частина, яка і характеризує технічно можливе використання гідроенергетичного потенціалу і називається технічним потенціалом. Величина його в Україні складає 21,5 млрд кВт год. Основною ж характеристикою гідроенергоресурсів в усьому світі вважається їх економічний потенціал – та частина гідроенергетичних ресурсів, яка може бути реалізованою шляхом виробництва електроенергії на ГЕС, доцільність будівництва яких обґрунтована проектами як економічно ефективний захід. Економічний потенціал гідроенергетичних ресурсів України дорівнює 17 млрд. кВт год. Нині на річках України діють 57 гідроелектростанцій, із них 49 – на малих річках.

Таблиця 7.3

Характеристики гідроелектростанцій

Гідроелектростанція

Рік введення в експлуатацію (останнього агрегату)

Встановлена потужність, тис. кВт

Виробництво електроенергії за рік млн. кВт · г од

Напір, м

Водосховища, км3

Максимальна витрата води крізь турбіни, м3

загальний

корисний

Київська гідроаку-мулююча (ГАЕС)

1972

225

112

65,0

-

0,0037

400

Київська

1968

361

635

11,5

3,72

1,20

5600

Канівська

1975

444

823

10,5

2,62

0,30

7300

Кременчуцька

1960

625

1506

17,0

13,52

9,00

5400

Дніпродзержинська

1964

352

1250

12,6

2,45

0,30

4200

Дніпрогес

1932 (1978)

1491

3640

35,4

3,30

0,80

5000

Каховська

1956

351

1420

16,5

18,2

6,30

2600

Можливість повної автоматизації роботи гідроелектростанції зменшує вартість експлуатації ГЕС та кількість обслуговуючого персоналу, що дає змогу отримувати найдешевшу енергію порівняно з тепловими й атомними електростанціями.

Для запобігання нерівномірності коливань навантаження в електромережі потрібні спеціальні пікові електростанції. З цією метою ГЕС доповнюють газотурбінними генераторами, гідроакумулювальними (ГАЕС) та дизельними електростанціями. В години зниженого навантаження енергосистеми, переважно вночі, вода насосами перекачується з нижнього б'єфа водосховища у верхній. Отже, надлишок вільної електроенергії перетворюється на потенціальну енергію води, заощадженої у верхньому водосховищі ГАЕС. Дамбові гідровузли здебільшого будують на рівнинних і гірських річках. На рівнинних річках дамби невисокі й створюють напір до 40 м; на гірських – гідровузли можуть мати напір до 300 м. Їх споруджують зазвичай у руслі річки, а будівельні витрати води пропускають через тунелі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]