- •Водні ресурси та їх складові
- •1. Водні ресурси
- •1.1. Поняття про водні ресурси Загальні відомості та основні поняття
- •1.2. Розподіл води на Землі
- •Об'єм води та активність водообміну різних частин гідросфери земної кулі
- •1.3. Колообіг води
- •Тривалість періодів поновлення запасів
- •1.4. Формування ресурсів прісних вод
- •Середній хімічний склад річкових вод, мг/л
- •1.5. Поверхневі і підземні води
- •1.6. Водний баланс як метод вивчення вр
- •Співвідношення складових світового водного басейну
- •1.7. Водний баланс і водні ресурси України
- •Водні ресурси України, км3
- •1.8. Особливості формування вр України
- •1.9. Оцінка запасів вр
- •2. Комплексне використання та охорона вр
- •2.1. Поняття про комплексне, раціональне використання вр
- •2.2. Необхідність раціонального використання вр
- •2.3. Проблеми комплексного використання і охорони вр
- •2.4. Роль вр у стабілізації навколишнього природного середовища
- •2.5. Екологічний підхід до використання вр
- •2.6. Схеми комплексного використання вр та їх охорони
- •Оцінка територій
- •2.7. Регулювання стоку
- •3. Якість води та її оцінка
- •3.1. Фізико-хімічні властивості води
- •Найважливіші фізичні константи води
- •3.2. Показники якості води
- •3.3. Класифікації води
- •3.4. Характеристики домішок води
- •3.5. Вимоги користувачів до якості води
- •1. Найбільш вимогливими учасниками вгк є господарсько-питне водопостачання, рибне господарство, харчова промисловість.
- •5. Вода для технологічних цілей промисловості.
- •3.6. Фактори, які впливають на якість води
- •3.7. Фонові води
- •Водне господарство як сфера діяльності
- •4. Водне господарство. Водогосподарські комплекси (вгк)
- •4.1. Поняття про водне господарство, його функції і завдання
- •4.2. Види використання вр. Водокористувачі і водоспоживачі
- •4.3. Класифікація водокористувачів
- •1. За метою використан- 2. За об’єктами 3. За технічними 4. За умовами
- •5. За характером використання 6. За способом 7. За впливом водокористувачів
- •4.4. Загальне та спеціальне водокористування
- •4.5. Вимоги до джерел водозабезпечення, підготовка води
- •4.6. Водопостачання та водовідведення
- •4.7. Облік води, плата за воду
- •4.8. Поняття про вгк. Класифікація вгк
- •4.9. Умови, що визначають склад учасників вгк
- •1. Соціально-економічні чинники:
- •2. Природні чинники:
- •4.10. Структура вгк, економічні показники вгк
- •4.11. Водогосподарські системи (вгс)
- •4.12. Моделювання вгс
- •4.13. Водогосподарське районування
- •Водогосподарські райони України
- •4.14. Комплексні гідровузли та водосховища
- •Ширина водосховища (в); середня ширина:
- •Острівність (j):
- •За конфігурацією акваторії;
- •За розміром площі і об’єму;
- •5. Промисловість як учасник вгк
- •5.1. Об’єм та структура водопостачання промислових підприємств
- •Середні питомі витрати води на виробництво окремих видів продукції, м3/т
- •5.2. Раціональне використання вр у промисловості
- •5.3. Схеми водопостачання промислових підприємств та їх ефективність
- •5.4. Екологічні вимоги до водозабезпечення промислових підприємств
- •5.5. Вплив промисловості на екологічний стан водних об'єктів
- •5.6. Шляхи економії води у промисловості
- •Структура водозберігаючих засобів
- •6. Комунальне господарство
- •6.1. Використання вр у комунальному господарстві
- •Вимоги до питної води
- •Показники якості води
- •6.2. Визначення витрат води на потреби кг
- •Питоме господарсько-питне водоспоживання
- •6.3. Заходи та шляхи економії води у кг
- •6.3.1. Вплив кг на екологічний стан водних об’єктів
- •7. Енергетика як учасник вгк
- •7.1. Основні джерела електроенергії, типи електростанцій
- •7.2. Гідроенергетичні ресурси України
- •7.2.1. Принципи використання енергії водного потоку
- •7.3. Особливості водокористування в енергетиці
- •7.4. Визначення витрат води на потреби тес та аес
- •Вимоги до якості води, яку використовують на тес і аес
- •7.5. Вплив енергетики на стан довкілля
- •8. Водний транспорт та лісосплав
- •8.1. Водні шляхи, їх класифікація
- •Судноплавні шляхи на річках України
- •8.2. Шлюзові камери, визначення потреб води на шлюзування
- •8.3. Лісосплав та його види
- •8.3.1. Типи лісосплаву
- •8.3.2. Розрахунок потреби води при лісосплаві
- •8.3.3. Вплив гребель, шлюзування та лісосплаву на довкілля
- •9. Рибне господарство
- •9.1. Рибне господарство, як учасник вгк
- •9.2. Рибогосподарський фонд України
- •9.3. Підприємства товарного риборозведення
- •Показники використання водний ресурсів ставкових господарствах Укрголоврибгоспу
- •9.4. Рибозахисні споруди
- •9.5. Водопостачання птр, ефективність використання води
- •10. Сільське господарство як учасник вгк
- •10.1. Споживання води у сільському господарстві
- •10.2. Витрати води на зрошення
- •10.3. Землеробські поля зрошення
- •10.4. Санітарно-гігієнічна оцінка територій зпз
- •10.5. Проблеми використання стічних вод для зрошення
- •10.6. Обводнення та економія води у сільському господарстві
- •10.7. Регулювання місцевого стоку
- •10.7.1. Вплив сільського господарства на вр
- •11. Водогосподарські баланси
- •11.1. Водний і водогосподарський баланс
- •Частка безповоротних витрат у різних
- •Водогосподарський баланс України по роках, млрд м3
- •11.2. Види водогосподарських балансів
- •11.3. Методика розрахунку вгб
- •11.4. Техніко-економічний аналіз вгс
- •11.5. Розподіл коштів всередині вгс
- •12. Основні водогосподарські проблеми. Проблеми водозабезпечення
- •12.1. Проблеми чистої води
- •12.2. Виснаження вр
- •12.3. Вплив господарських заходів на водні ресурси
- •12.4. Вплив водогосподарських заходів на довкілля
- •12.5. Техногенні впливи на режими поверхневих вод
- •12.6. Специфіка закритих водойм та їх вплив на довкілля
- •12.7. Проблеми Дніпра
- •13. Боротьба зі шкідливою дією вод
- •13.1. Повені, їх класифікації
- •13.2. Захист від повені, регулювання стоку
- •13.3. Розрахунок дамб обвалування
- •Залежність від структури донного ґрунту
- •13.4. Процеси водної ерозії, їх вплив на довкілля
- •13.5. Протиерозійні заходи та споруди
- •1 − Висівання багаторічних трав; 2 − ставок; 3 − вал
- •13.6. Зсуви, руйнування берегів, перезволоження
- •Охорона водних ресурсів
- •14. Оцінка якості поверхневих вод
- •14.1. Основні причини зміни якості вр
- •14.2. Санітарний стан природних вод України та його формування
- •14.3. Основні джерела забруднення поверхневих вод
- •14.4. Санітарно-токсикологічні характеристики хімічних домішок води
- •14.5. Класифікація забруднень та їх нормування
- •Класифікація якості води
- •14.6. Нормативи якості води
- •14.7. Санітарно-гігієнічні та рибогосподарські нормативи
- •Вимоги до складу і властивостей води для відповідних категорій водокористування
- •14.8. Показники якості питної води
- •14.9. Самоочищення природних вод та його інтенсифікація
- •15. Охорона водних ресурсів
- •15.1. Визначення концентрацій забруднюючих речовин у водних об’єктах і стічних водах
- •15.2. Модель забруднення поверхневих вод за басейновим принципом
- •15.3. Нормативи граничнодопустимих скидів (гдс) та порядок їх визначення
- •15.4. Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення
- •15.5. Екологія річки
- •15.6. Класифікація малих річок за ступенем забруднення. Паспорт річки
- •15.7. Захист водойм від хімічних забруднень
- •15.8. Теплове забруднення водойм та його наслідки
- •15.9. Водоохоронні заходи
- •16. Стічні води, їх відведення, очищення та використання
- •16.1. Класифікація стічних вод
- •Значення бск5 у водоймах з різним
- •16.2. Норми водовідведення, системи каналізації
- •16.3. Очищення стічних вод
- •16.4. Вторинне використання стічних вод
- •16.5. Оборотні системи водопостачання
- •16.6. Безстокові (замкнуті) системи водозабезпечення
- •16.7. Розрахунки допустимих концентрацій забрудників у стічних водах
- •Законодавча база раціонального використання і охорони водних ресурсів
- •17. Державний контроль і нагляд за використанням вр
- •17.1. Міжнародна та державна політика в галузі використання вр та їх охорони
- •17.2. Законодавчі заходи щодо охорони вр
- •17.3. Організація контролю за станом вр
- •17.4. Планування водоохоронної діяльності
- •17.5. Організація управління вр
- •17.6. Екологічні фонди та економічне стимулювання охорони вр
- •17.7. Визначення розмірів плати і стягнень платежів за забруднення вр
- •17.8. Постанова Кабінету Міністрів України щодо нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору
- •Про затвердження Порядку встановлення
- •Порядок
- •Додаток 1 нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища
- •Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- •Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від класу небезпечності
- •Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення
- •Нормативи збору, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти залежно від концентрації
- •18. Основні законодавчі акти в галузі водного господарства
- •18.1. Закони України щодо використання і охорони вр
- •- Конституція України. Витяги.
- •18.1.1. Методики та інструкції. Накази та постанови
- •18.2 Водний кодекс України
- •18.3. Державний облік вод. Водний кадастр
- •18.4. Нормативи і стандарти щодо якості води
- •18.5. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом
- •Стаття 250. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів
- •Стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів
- •Стаття 60. Порушення правил водокористування
- •Стаття 72. Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками
- •19. Гідрологічні особливо охоронні території (оот)
- •19.1. Критерії і параметри створення оот
- •Стаття 60. Система природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні
- •Стаття 61. Природно-заповідний фонд України
- •Стаття 62. Курортні і лікувально-оздоровчі зони
- •19.2. Зони санітарної охорони у водопостачанні
- •Стаття 33. Об'єкти санітарної охорони у сфері питної води та питного водопостачання
- •Стаття 34. Зони санітарної охорони
- •Стаття 35. Пояси особливого режиму зони санітарної охорони
- •Стаття 36. Обмеження господарської та іншої діяльності в зонах санітарної охорони
- •19.3. Рекреації
- •19.4. Обґрунтування режимів охорони оот
- •Стаття 37. Режим зони санітарної охорони
- •Стаття 38. Забезпечення санітарної охорони
- •Список літератури
- •Допоміжна література
16.2. Норми водовідведення, системи каналізації
Нормою водовідведення називають середню добову кількість стічних вод на одного жителя, а на промислових підприємствах –кількість стічних вод на одиницю виробленої продукції.
Норми водовідведення для населених пунктів зазвичай прийнято вважати рівними нормами водоспоживання, так як побутові стічні води, що надходять в каналізацію, являють собою використану та забруднену водопровідну воду.
Однак не вся вода, що подається водопроводом і витрачається в населеному пункті, надходить у мережу побутової каналізації. Вода від поливання вулиць і зелених насаджень, від миття мостових, гасіння пожеж та фонтанів надходить у дощову каналізацію, а при її відсутності стікає по поверхні. За діючими в даний час нормам витрата води на ці цілі обчислюється понад витрати води на побутові потреби населення в будинках. Не надходить також у каналізацію велика частина води, яка споживається населенням з водорозбірних колонок. Практично тільки 70 % води, що подається водопроводом, надходить у побутову каналізацію.
З іншого боку, в каналізацію можуть надходити води, які одержують не тільки з централізованого міського водопроводу, але і з місцевих і промислових водопроводів, а також води, що утворюються в результаті витоку води з трубопроводів, атмосферні води, що попадають в труби через нещільності в кришках оглядових колодязів.
Норми водовідведення побутових стічних вод в каналізаційних районах населених пунктів приймають в залежності від ступеня благоустрою районів житлової забудови, а також від кліматичних, санітарно-гігієнічних та інших місцевих умов. Вони коливаються від 50 до 350 л на 1 людину на добу.
У норми водовідведення включаються всі витрати води на господарсько-питні потреби в житлових і громадських будівлях (лікарнях, поліклініках, лазнях, пральнях, дитячих, шкільних та культурно-освітніх закладах), за винятком санаторіїв, будинків відпочинку та піонерських таборів; на потреби місцевої промисловості, яка обслуговує населення, а також на невраховані витрати води в кількості від 5 до 10% сумарної витрати на господарсько-побутові потреби населеного пункту.
При обліку перспективного розвитку каналізації (на 20-25 років) розрахункову витрату стічних вод слід визначати відповідно до норм водовідведення з коефіцієнтом 1,15.
У неканалізованих районах норми водовідведення приймаються з розрахунку 25 л/добу на одного жителя за рахунок скидання в каналізацію стоків зливними станціями і комунально-побутовими підприємствами (лазнями, пральнями та ін.).
Норми водовідведення побутових стічних вод від окремих житлових, громадських та адміністративних будівель, комунальних, дитячих і культурно-освітніх установ при необхідності обліку зосереджених витрат стічних вод беруть за діючими нормативами (СНиП «Внутренний водопровод жилых и общественных зданий. Нормы водопотребления»).
Норми водовідведення побутових стічних вод від промислових підприємств, приймають з розрахунку 25 л/зміну на одного робітника і службовця з коефіцієнтом нерівномірності водовідведення 3, а для цехів зі значними тепловиділеннями 45 л/зміну на одну людину з коефіцієнтом нерівномірності водовідведення 2,5.
У виробництвах, пов'язаних із забрудненням тіла і які вимагають особливого санітарного режиму, для забезпечення належної якості продукції передбачається відведення стічних вод від душових по 40 л на разове користування душем.
У виробництвах, пов'язаних з виділенням великої кількості забруднюючого пилу і вологи, а також з обробкою отруйних речовин або заражених матеріалів, передбачається водовідведення 60 л на користування душем.
У гарячих цехах (ковальських та ін.) додатково на влаштування напівдушів для обмивання до пояса під час роботи в літній час приймають водовідведення в розмірі 25 л на людину.
Тривалість роботи душів приймають 45 хв після кожної зміни, а напівдушів – протягом зміни. Число робітників, які користуються душами і напівдушами, визначають за «Санитарными нормами проектирования промышленных предприятий». Орієнтовно приймають число користувачів душами в машинобудівній промисловості 25 %, у хімічній – 40 %, в харчовій – 70 % і т. д.
Норми водовідведення виробничих стічних вод обчислюються на одиницю продукції, а іноді на одиницю часу роботи агрегату за даними технологічних завдань.
Співвідношення між кількістю стічної (відпрацьованої) виробничої води і води, яка подається, залежить від характеру виробничого процесу. У деяких випадках відпрацьована вода може зовсім не утворюватися, оскільки вона повністю безповоротно витрачається у виробництві.
Норма водовідведення для існуючих підприємств визначається вимірами по окремих цехах. При проектуванні каналізації для нових підприємств норми водовідведення слід приймати за даними існуючих фабрик і заводів, технологічні процеси яких схожі з процесами підприємства, що проектується. У всіх випадках необхідно передбачати подальший розвиток виробництва.
Ці норми на одиницю продукції для різних виробництв (а також для однорідних виробництв, але з різними технологічними процесами) коливаються в дуже широких межах. Так, на 1 т виробленого скла норма водовідведення становить 0,5 м3, на 1 т чавуну – від 25 до 50 м3, на 1 т бавовняної тканини – до 600 м3, на 1 т віскозного шовку – навіть до 1200 м3 і т. д.
Першочерговим завданням при проектуванні каналізації є правильне визначення розрахункових витрат стічних вод.
Розрахунковою витратою називають максимальну витрату стічних вод, пропуск якої повинні забезпечити каналізаційні споруди на розрахунковий період.
Для різних споруд визначають середні та максимальні добові, годинні і секундні витрати. Зазвичай добову і годинну витрату Q. визначають в кубічних метрах, а секундну витрату q – в літрах.
Розрахункові витрати побутових стічних вод від населення міст і робітничих селищ визначаються для окремих районів за прийнятими для них нормами водовідведення за такою формулою:
, м3,
де п – норма середнього водовідведення на одного жителя, в л;
– розрахункова кількість населення;
Кдоб – коефіцієнт добової нерівномірності водовідведення;
Кзаг – загальний коефіцієнт нерівномірності водовідведення.
Побутові стічні води на підприємствах враховують окремо. Норми водовідведення та коефіцієнти годинної нерівномірності приймають для них за діючими СНиП. Розрахункові годинні та секундні витрати цих вод визначають за зміну з максимальним числом робітників і врахуванням її тривалості за такою формулою:
, м3,
Де N1 і N2 – число робітників за добу з нормою водовідведення відповідно 25 і 45 л на одну людину.
Каналізація – це комплекс устаткування, мереж і споруд, а також технічних і санітарних заходів, призначених для організованого прийому й видалення трубопроводами за межі населеного місця або промислового підприємства забруднених стічних вод, а також їх очищення та знезараження перед утилізацією або скиданням у водойму.
Об'єктами каналізації є будівлі житлового, громадського, виробничого, службового і спеціального призначення, обладнані внутрішнім водопроводом, а також споруджувані, існуючі реконструйовані міста, робітничі, сільські та дачні селища, курорти, промислові підприємства, комбінати і промислові райони.
Каналізація ділиться на внутрішню і зовнішню, а також очисні споруди.
Внутрішня каналізація призначена для прийому стічних вод у місцях їх утворення та відведення за межі будинку в зовнішню каналізаційну мережу; зовнішня каналізація – для транспортування стічних вод за межі населених пунктів або промислових підприємств на очисні споруди. Очисні споруди призначені для знешкодження стічних вод і обробки осаду з метою подальшої його утилізації або випуску у водойму без порушення природного стану.
Практично при влаштуванні каналізації в населених пунктах і на промислових підприємствах доводиться розраховувати на відведення суміші побутових і виробничих вод або суміші побутових, виробничих і дощових вод. Склад цієї суміші може бути вельми різноманітним і залежати від концентрації і характеру забруднень виробничих вод.
Під системою каналізації прийнято розуміти спільне або роздільне відведення трьох категорій стічних вод. У практиці найбільш широкого поширення набули загальносплавна і роздільна системи каналізації.
Загальносплавними називають такі системи каналізації, по якій всі три категорії стічних вод – побутові, виробничі та дощові –сплавляються по одній загальній мережі труб і каналів за межі міської території на очисні споруди.
Роздільними називають системи каналізації, при яких дощові та умовно чисті виробничі води відводять однією мережею труб і каналів, а побутові, виробничі стічні води – іншою однією або кількома каналізаційними мережами. Каналізаційну мережу, призначену для прийому і відведення атмосферних вод, називають дощовою (зливовою), або водостоком. Якщо в дощову каналізацію скидають чисті виробничі стічні води, то її називають виробничо-дощовою. Каналізаційну мережу, призначену для прийому і відведення побутових вод, називають побутовою.
Каналізаційна мережа промислового підприємства, призначена для прийому і відведення тільки забруднених виробничих стічних вод (при самостійному їх видаленні), називається виробничою, а для прийому і відведення спільно виробничих і побутових стічних вод – виробничо-побутовою.
Спільне відведення побутових і виробничих стічних вод допускається тільки в тих випадках, коли це не порушує експлуатації мереж та очисних споруд побутової каналізації. Роздільна система каналізації може бути повною або неповною.
Повною роздільною називають систему, що включає дві або кілька абсолютно самостійних каналізаційних мереж: мережа, по якій відводять тільки дощові або дощові і виробничі умовно чисті, води; мережа для відведення побутових і частини забруднених виробничих вод, що допускаються до спуску в побутову каналізацію; мережа, по якій відводять забруднені виробничі води, які не допускаються до спільного відведення з побутовими стічними водами.
Неповною роздільною називають систему каналізаційних мереж, передбачену для відводу тільки найбільш забруднених виробничих і побутових стічних вод; атмосферні води при цій системі стікають у водні протоки кюветами проїздів, відкритими лотками, канавами і тальвегами.
Різновидами загальносплавної та роздільної систем є напівроздільна і комбінована системи каналізації.
Напівроздільна система каналізації складається з тих же самостійних каналізаційних мереж, що і повна роздільна система. Проте дощова мережа має спеціальні додаткові пристрої, за допомогою яких стоки від миття вулиць і атмосферні води під час невеликих дощів, а також найбільш забруднені перші порції води злив автоматично направляються в мережу для виробничо-побутових вод і відводяться разом з ними єдиним колектором на очисні споруди; інші порівняно чисті дощові води направляються безпосередньо у водойми.
При напівроздільній системі будуються одночасно дві мережі, причому виробничо-побутову мережу необхідно прокладати нижче дощової, щоб забезпечити прийом забруднених дощових вод. Напівроздільна система каналізації – найбільш перспективна, що відповідає сучасним вимогам охорони водних об'єктів від забруднення.
Комбіновані системи каналізації з'явилися в результаті розширення і благоустрою населених пунктів, що мають загальносплавну систему каналізації. З огляду на те, що в суху погоду загальносплавні колектори завантажені не повністю, до них приєднували побутову та виробничу каналізаційні мережі від районів нової забудови, а для атмосферних вод, які вже не могли бути прийняті в існуючі загальносплавні колектори, прокладали самостійні дощові каналізації з випуском атмосферних вод в найближчі водоймища без очистки. Таким чином, з'явилася комбінована система каналізації, при якій в одних районах міста збереглася загальносплавна система, в інших – повна роздільна, в третіх – неповна роздільна система.
Схемою каналізації називають технічно та економічно обґрунтоване проектне рішення прийнятої системи каналізації з урахуванням місцевих умов і перспектив розвитку об'єкта каналізування.
Схеми каналізаційної мережі населених пунктів або промислових підприємств залежать від рельєфу місцевості, ґрунтових умов, місця розташування очисних споруд, різновидів забруднень і ступеня забрудненості стічних вод, а також планувальних чинників та інших умов (наземних і підземних перешкод і ін.) .
На схему каналізаційної мережі промислового підприємства також впливають розташування цехів і система внутрішньо-заводського транспорту і підземних споруд різного призначення (водопроводи, теплопроводи, газопроводи, водостоки та інші комунікації).