5.5. Вплив промисловості на екологічний стан водних об'єктів

Забруднення: пил, аерозолі, викиди, стоки, теплове забруднення; підвищене водоспоживання.

а) Машинобудування, транспорт: пил, окисли, нафтопродукти, хімічне забруднення, СО, СО₂.

б) Хімічна промисловість: аерозолі, хімічне забруднення (органіка і неорганіка), окисли сірки, азоту, нафтопродукти.

в) Харчова промисловість: відходи, консерванти, мікроби, бактерії, віруси.

г) Легка промисловість: пил, аерозолі, полімери, ПАР, органіка.

Надто небезпечними як забруднювачі є стічні води целюлозно-паперової промисловості. Стоки цих підприємств містять тирсу, деревні волокна, тріски, кору, смолу, екстрагують цукор та інші органічні речовини, які поглинають кисень у процесі окиснення, засмічують воду, надають їй неприємного смаку й запаху, змінюють колір, сприяють розвиткові грибкових утворень на дні та берегах.

Значно забруднюють водні ресурси скидні води гірничодобувних підприємств. На Донбасі, Криворіжжі та в інших регіонах України щорічно з гірничих виробок відкачують і скидають у водотоки та водойми майже 1 км³ підземних вод; 65...75 % об'єму цих вод мають мінералізацію понад 1000, а 20 % – понад 3000 мг/л. Надходження засолених вод у річки Донецької, Луганської, Дніпропетровської областей зумовило значні негативні наслідки – загибель риби, замулення, погіршення якості питної води, деградацію зрошуваних земель. Зокрема, під впливом скидних вод шахт Донбасу (20 тис. м³ щогодинно) мінералізація води в річках збільшується більше ніж удвічі, вміст сульфатів – утричі, завислих речовин – у 5...10 разів, рН зменшується від 7,9 до 3,6.

Небезпечні як забруднювачі також фенольні сполуки, які містяться у стічних водах підприємств лісохімічної, коксохімічної, аніліно-фарбової промисловостей і у водах заводів хімічної обробки сільськогосподарської сировини. Маючи сильні антисептичні властивості, фенольні води порушують біологічні процеси у воді, надаючи їй різкого неприємного запаху та погіршуючи умови відтворення риби.

5.6. Шляхи економії води у промисловості

Шляхи скорочення промислового водопостачання такі:

- застосування оборотної і повторної схем водопостачання, що сприяє не тільки зменшенню водозабору свіжої води з водних об'єктів, а й істотно зменшує або навіть зовсім унеможливлює скид у водні об'єкти забруднених стічних вод;

- впровадження у виробництво безводних технологій, які не потребують води або використовують її у значно менших кількостях. Наприклад, заміна водяного охолодження повітряним, або газовим, чи конденсованими парами натрію тощо;

- розробки нових технологій (або суміщення їх) чи виробництв, у яких в одних тепло виділяється, а в інших – поглинається (наприклад, під час хімічних реакцій);

- використання відпрацьованих вод виробництв після відповідної водопідготовки для технічного водопостачання окремих підприємств, що не потребують особливої якості води;

- розроблення науково обґрунтованих норм водоспоживання і водовідведення на одиницю продукції;

- впровадження контролю за дотриманням на підприємствах технологічної дисципліни, тобто недопущення невиробничих втрат води (пошкоджень трубопроводів, виходу із ладу запірної апаратури тощо);

- обліку водоспоживання на підприємстві, застосування штрафів за перевитрату води та налагодження системи плати за водоспоживання.

- використання додаткових водних джерел замість джерел питної води.