14.5. Класифікація забруднень та їх нормування

Забруднення за фізичним станом поділяються, на нерозчинні, колоїдні та розчинні домішки. Крім цього, вони діляться на мінеральні, органічні, бактеріальні і біологічні.

Мінеральні забруднення включають пісок, глину, шлак, різні руди, розчини мінеральних солей, кислот і лугів, мінеральні масла тощо. Ці речовини містяться в стічних водах машинобудівних, металургійних, нафтових, нафтопереробних, будівельних та інших виробництв.

Органічні забруднення бувають рослинного чи тваринного походження. До рослинних належать рештки рослин, плодів, овочів, паперу, рослинні масла тощо. Основною хімічною речовиною цього виду забруднення є вуглець. До складу забруднень тваринного походження належать фізіологічні виділення тварин, рештки жирових і мускульних тканин, клейові речовини та ін. Вони містять велику кількість азоту. Органічні забруднення є в міських комунальних стоках, у стічних водах целюлозно-паперових, миловарних, шкіряних, м'ясопереробних, пивоварних, харчових та інших підприємств.

Бактеріальні та біологічні забруднення включають різні мікроорганізми: дріжджові та плісняві грибки, дрібні водорості та бактерії, в тому числі збудники тифу, паратифу, дизентерії, а також яйця гельмінтів, які надходять у стічні води з екскрементами людей і тварин, та ін. За хімічним складом ці забруднення можна віднести до органічних, проте через особливу значимість їх виокремлюють у самостійну групу. Бактеріальну забрудненість стічних вод характеризують величиною колі-титру.

Співвідношення між мінеральними та органічними речовинами у стічних водах залежить від багатьох факторів, зокрема від масштабів і специфіки виробництв, величини населених пунктів, особливостей каналізації тощо. Звичайно мінеральних речовин буває приблизно 40 %, а органічних – близько 60 %.

Однією з характеристик якості вод є концентрація забруднень, тобто кількість забруднень в одиниці об'єму води, яка виражається в міліграмах на літр або в грамах на кубічний метр.

Отже, забруднюючі речовини, які потрапляють у природні води, зумовлюють зміни фізичних властивостей води (прозорість, колір, запахи і присмаки) та її хімічного складу (реакції рН, кількості органічних і мінеральних домішок, появі в ній шкідливих речовин та ін.); зменшення кількості розчиненого у воді кисню внаслідок витрачання його на окиснення органічних речовин забруднення; появу плаваючих нерозчинних речовин і предметів та накопичення на дні водотоків і водойм відкладів; зміну видів та кількості бактерій, в тому числі і хвороботворних, які потрапляють зі стічними водами. Забруднення природних вод призводить до того, що вони стають непридатними для пиття, купання, водного спорту та інших потреб, в них хворіє і гине риба, водоплавні птахи та різні живі організми.

Критерієм оцінки допустимості насичення вод речовинами забруднення є гранична допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин в них, а також їх загальносанітарна характеристика. ГДК – це той поріг чи межа, при яких хімічні речовини, що спричинюють несприятливі наслідки в організмі, можуть зумовити мінімальні (порогові) зміни в ньому. За нижчих концентрацій речовина не має шкідливої дії і її наявність вважається безпечною для життя людини.

ГДК шкідливих речовин у воді водних об'єктів, які використовуються для господарсько-питних і культурно-побутових потреб, визначені більш як для 1000 інградієнтів, а для водних об'єктів, що використовуються для рибогосподарських цілей, – більш як для 200. Це – велика кількість речовин, проте вона не охоплює всіх забруднювачів антропогенного походження, яких за орієнтовними даними є не менше 5...6 тис.

Стічні води із забрудненнями, вміст яких перевищує ГДК у контрольному створі, скидати у водні об’єкти заборонено.

До нормативної бази оцінювання якості води входять загальні вимоги до складу і властивостей води та значення гранично допустимих концентрацій (ГДК) речовин у воді водних об'єктів. Залежно від значень показників якості води поверхневі води віднесено до певних категорій і класу якості води. Класи і категорії, які використовують для екологічної класифікації якості води, наведено в табл. 14.1.

Визначення класу і категорії якості води здійснюють згідно з методиками, наведеними у відповідних документах.

Загальні вимоги визначають допустимі склад і властивості води, які оцінюють найважливішими фізичними, узагальненими хімічними й бактеріологічними показниками. Вони можуть задаватися у вигляді конкретної величини, зміни величини показника в результаті дії зовнішніх факторів або у вигляді якісної характеристики показника.

Таблиця 14.1